4 липня 2017 року
ВРОК – Стратегія ЄС з питань безпеки і оборони була одною з тем обговорених, у вівторок, в Бухаресті, в ході засідання Верховної Ради оборони країни. За словами президента Клауса Йоханніса, який головував на засіданні, Румунія зацікавлена і бажає брати участь в цьому проекті. Глава держави зазначив, що на першому етапі, стратегія спрямована на військових дослідженнях, щоб побачити, як можна поліпшити європейську оборонну промисловість і як можуть більш тісно співробітничати в майбутньому національні армії. З іншого боку, на засіданні ВРОК було встановлено число військових сил і засобів міністерств оборони і внутрішніх справ, які можуть взяти участь в місіях за межами національної території. Нарешті, Верховна Рада оборони країни затвердила звіт про діяльність Румунської служби інформації в 2016 році.
Roxana Vasile, 04.07.2017, 06:19
ВРОК – Стратегія ЄС з питань безпеки і оборони була одною з тем обговорених, у вівторок, в Бухаресті, в ході засідання Верховної Ради оборони країни. За словами президента Клауса Йоханніса, який головував на засіданні, Румунія зацікавлена і бажає брати участь в цьому проекті. Глава держави зазначив, що на першому етапі, стратегія спрямована на військових дослідженнях, щоб побачити, як можна поліпшити європейську оборонну промисловість і як можуть більш тісно співробітничати в майбутньому національні армії. З іншого боку, на засіданні ВРОК було встановлено число військових сил і засобів міністерств оборони і внутрішніх справ, які можуть взяти участь в місіях за межами національної території. Нарешті, Верховна Рада оборони країни затвердила звіт про діяльність Румунської служби інформації в 2016 році.
ФОНДИ – Румунія залучила, до кінця минулого року, близько 17 млрд з 18,8 млрд євро, виділених на період 2007-2013 рр., зареєструвавши, таким чином, найбільш низький рівень освоєння, 90,4%, на близько 5 процентних пунктів нижче рівня інших країн, таких як Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина і Словенія, йдеться в доповіді, опублікованій Національним банком Румунії. Приблизно дві третини цієї суми були розподілені на фінансування проектів у таких ключових галузях, як транспортна інфраструктура, охорона навколишнього середовища та розвиток освітньої інфраструктури, на безперервну професійну освіту і розвиток мікропідприємств. Решти залучених коштів було спрямовано на освіту та підготовку робочої сили, розвиток соціальної інтеграції та підвищення економічної активності.
США – Стратегічне партнерство і США суттєво вплинуло на еволюцію Румунії, – заявив Президент Румунії Клаус Йоханніс, у вівторок, на прийомі, організованому посольством США в Бухаресті з нагоди Національного Дня Сполучених Штатів Америки. У свою чергу, посол Ханс Клемм заявив, що він бажає зміцнення у всіх галузях стратегічного партнерства між двома країнами, підписаного 20 років тому, коли тодішній президент США Білл Клінтон прибув до Румунії на запрошення свого колеги Еміля Константінеску. Це партнерство було рішуче підтверджено минулого місяця, президентами Клаусом Йоханнісом і Дональдом Трампом, під час зустрічі у Вашингтоні, – зазначив американський дипломат. Наші спільні пріоритети, сказав Ханс Клемм залишаються сприяння безпеці, демократії, забезпечення верховенства закону і процвітання.
МОЛДОВА – Європейський парламент схвалив, у вівторок, виділення допомоги на суму 100 млн. євро для Республіки Молдова, 60 млн кредиту і 40 млн безвідплатної позики. Якщо будуть виконані всі умови, пов’язані з програмою, гроші будуть переказані трьома траншами в 2017 і 2018 роках. Євродепутати вимагають від Кишинева гарантувати незалежність судової системи, свободу засобів масової інформації та деполітизацію державного управління. За словами нашого спеціального кореспондента в Страсбурзі, у доповіді, представленій євродепутатом, румунським соціал-демократом Соріном Мойси, був зроблений заклик до кишинівської влади відмовитися від спірної виборчої реформи про обрання половини депутатів молдовського Парламенту у системі виборів по одномандатних округах. Піддана критиці Венеціанською комісією, опозиційними партіями і громадянським суспільством, реформа сприятиме, на думку аналітиків, великим партіям, тобто про-російським соціалістам президента Ігоря Додона і демократам, прем’єр-міністра Павела Філіпа.
ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя (63 WTA) кваліфікувалася, у вівторок, у другий раунд Вімблдонського турніру на траві, найстарішого і найпрестижнішого з-поміж чотирьох турнірів Великого шолома, після того як перемогла нідерландську тенісистку Кікі Бертенс з рахунком 7-6 , 7-5. Наступною суперницею Сорани Кирстя буде американка Бетані Маттек-Сандс. У понеділок, Сімона Халеп, друга ракетка світу, перемогла Маріну Ераковіч з Нової Зеландії (129 WTA). Вона зіграє в середу проти бразилійки Беатріс Хаддад Мая. Інша румунська тенісистка, Ана Богдан (115 WTA) перемогла китаянку Ін-Ін Дуань (62 WTA), а у наступному турі зіграє з Каролін Гарсія з Франції. Після перемоги проти Наомі Броді (Великобританія, 109 WTA) і Іріна Бегу (64 WTA) пройшла до другого раунду, де зустріне Ану Конюх з Хорватії.
