4 лютого 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу ...
Сорін Йордан і Василь Каптару, 04.02.2026, 12:16
ВІЗИТ ДО ВАШИНГТОНА — Делегація Румунії на чолі з міністеркою закордонних справ Оаною Цою сьогодні бере участь у Вашингтоні в першому міністерському засіданні, присвяченому критичним мінералам. Візит відбувається на запрошення державного секретаря США Марко Рубіо, повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії. Метою засідання є зміцнення міжнародної співпраці для забезпечення надійних і диверсифікованих ланцюгів постачання як на двосторонньому рівні, так і в межах співпраці між Європейським Союзом і Сполученими Штатами. Зустріч передбачає формування стратегічного підходу до цієї сфери, а протягом року планується обговорення пропозицій щодо торговельних партнерств у межах технічної міжвідомчої робочої групи на рівні уряду Румунії з метою заохочення стратегічних інвестицій. Зміцнення економічного виміру румунсько-американського стратегічного партнерства, а також розвиток можливостей для спільних інвестицій є серед ключових пріоритетів румунського уряду на поточний рік. Як наголошує МЗС Румунії, це також сприятиме підвищенню позиціонування країни як одного з провідних європейських гравців у досягненні стратегічної автономії в критично важливій сфері рідкісних мінералів.
ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ — Європейські посадовці відкинули звинувачення в цензурі, викладені в доповіді, підготовленій експертами Комітету з правової політики Палати представників Конгресу США. У документі стверджується, що Європейська комісія чинила тиск на великі онлайн-платформи, зокрема TikTok, Meta та Google, з метою видалення або обмеження певних видів політичного контенту. Автори звіту вважають, що такі дії вплинули на публічні дебати та виборчі процеси в низці держав-членів ЄС, зокрема й у Румунії. У відповідь Європейська комісія наголосила, що законодавство Євросоюзу у сфері цифрових послуг зобов’язує великі платформи протидіяти дезінформації, прихованій передвиборчій рекламі, скоординованим маніпуляціям та поширенню незаконного контенту. Водночас ЄК підкреслює, що рішення, пов’язані з організацією та проведенням виборів, належать виключно до компетенції держав-членів, а Європейський Союз має на меті захист демократичних процесів, а не втручання в них. Нагадаємо, що розслідування Європейської комісії щодо діяльності TikTok у контексті виборів у Румунії, скасованих у 2024 році, досі триває. Обмін заявами відбувається на тлі тривалих напружень між частиною американської політичної еліти, зокрема республіканцями, пов’язаними з президентом Трампом, та Європейським Союзом. Ці суперечності стосуються регулювання інтернету, свободи вираження поглядів і ролі цифрових платформ у виборчих процесах.
ПОЗИЦІЯ РУМУНІЇ — Рішення про скасування першого туру президентських виборів у Румунії в 2024 році було внутрішнім юридичним актом, спрямованим на захист конституційного ладу, – заявив президент Нікушор Дан. За його словами, рішення Конституційного суду Румунії ґрунтувалося на документах, які однозначно свідчили про порушення принципу рівності шансів між кандидатами та масове спотворення виборчої кампанії одним із них. Це відбувалося через непрозоре й незаконне використання цифрових технологій та штучного інтелекту, а також через незадеклароване фінансування виборчої кампанії, зокрема в онлайн-середовищі, зазначив глава держави у повідомленні в соціальних мережах. Нікушор Дан підкреслив, що сама платформа TikTok визнала виявлення кількох мереж прихованого впливу, запобігла їхній діяльності та видалила десятки тисяч фальшивих акаунтів і взаємодій, а також заблокувала сотні акаунтів, які імітували кандидатів у президенти. Водночас президент зазначив, що втручання Росії у виборчі процеси в європейських країнах, зокрема в Румунії, було зафіксоване й висвітлене в офіційних звітах НАТО, Європейського Союзу та уряду Великої Британії.
ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2026 рік побудований з урахуванням цільового дефіциту на рівні 6,2% та прогнозованої інфляції наприкінці року в 4%, – повідомив прем’єр-міністр Іліє Боложан. За його словами, вже наступного тижня буде завершено обговорення законопроєкту про держбюджет, після чого його планують передати до парламенту для ухвалення орієнтовно 20 лютого. Прем’єр наголосив, що ключовими викликами залишаються дотримання цільового рівня дефіциту, встановленого Європейською комісією, а також ефективне освоєння європейських коштів, з огляду на те, що до серпня необхідно використати понад 10 мільярдів євро в межах Національного плану відновлення та стійкості. Водночас глава уряду зазначив, що пакет реформ у сфері державного управління вже перебуває на розгляді кабінету міністрів і має бути ухвалений наступного тижня. За словами Боложана, його прийняття відбудеться шляхом взяття урядом відповідальності у парламенті.
ПРОТЕСТИ – У Румунії профспілки працівників освіти в середу провели акцію протесту перед будівлею уряду. Вони звинувачують виконавчу владу у впровадженні заходів, які негативно впливають на якість освіти, зокрема збільшенні навчального навантаження та скороченні так званої погодинної оплати. За даними представників трьох профспілок, у протесті взяли участь близько 4000 осіб, серед яких були студенти. Останні виступають проти минулорічних заходів жорсткої економії, які призвели до скорочення стипендій та скасування частини пільг на місцевий і залізничний транспорт. Згідно з опитуванням Федерації профспілок освіти ім. Спіру Гарета, майже 75% педагогів готові долучитися до страйку в освітній сфері, запланованого на березень, під час іспитів, або наприкінці навчального року.
ЕНЕРГЕТИКА – «Енергетична безпека має першорядне значення для всіх країн Чорноморського регіону, тому потребує тісної міжнародної співпраці та підтримки міжнародних фінансових інституцій, таких як ЄБРР», – заявив у середу Гжегож Зєлінський, голова Департаменту енергетики Європи Європейського банку реконструкції та розвитку, на Energy Week Black Sea 2026. Міністр енергетики Республіки Молдова Дорін Жунгєцу додав: «У воєнний час не слід будувати паркани, слід будувати мости, а енергетичні мости є життєво необхідними, особливо в контексті співпраці в Чорноморському регіоні». Посол України в Румунії Ігор Прокопчук зазначив, що Київ зацікавлений у поглибленні тристоронньої енергетичної співпраці з Румунією та Молдовою. Energy Week Black Sea 2026, регіональний захід, присвячений енергетичній трансформації та інвестиціям у Чорноморському регіоні, зібрав у Бухаресті провідних політиків, представників комунальних підприємств, девелоперів, інвесторів, фінансувальників та корпоративних покупців енергії з Румунії, Болгарії, Молдови, України, Туреччини, Грузії та інших європейських ринків.
ДЕФІЦИТ – Загальний торговельний дефіцит Румунії за перші 11 місяців 2025 року сягнув майже 30 мільярдів євро, з яких близько 4 мільярдів припадають на харчову промисловість та живу худобу. Це випливає з дослідження, проведеного великою мережею магазинів та Академією економічних наук. Згідно з дослідженням, дисбаланс посилюється структурною проблемою: Румунія експортує дешеву сировину та імпортує перероблені продукти з високою доданою вартістю. Найбільші дисбаланси спостерігаються у п’яти стратегічних секторах: м’ясо, молочні продукти, солодощі та снеки, консервовані овочі та фрукти. Аналітики зазначають, що країні необхідне посилення співпраці між фермерами, інвестиції в переробку, доступ до фінансування, передбачуваність законодавства та репрофесіоналізація робочої сили.
ЕКОНОМІКА – Економічне зростання Румунії в період 2022-2024 років було б на 1,2 процентних пункти нижчим без Національного плану відновлення та стійкості, я- зазначається в дослідженні, опублікованому Національним банком Румунії. Згідно з ним, європейські фонди, як ті, що належать до НПВС, так і ті, що належать до стандартного багаторічного фінансового плану, сприяли пом’якшенню негативних наслідків пандемії COVID-19 і полегшили економічне відновлення. Однак документ показує, що реалізація НПВС була затримана через значні негативні потрясіння, а також через обмеження адміністративної спроможності реалізовувати ці програми. За даними Міністерства інвестицій та європейських проєктів, Румунія отримала в рамках НПВС загалом 10,72 млрд євро, що становить половину виділеної суми.
