5 червня 2023 року
П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ – Румунські православні християни (більшість) і
греко-католики відсвяткували в понеділок другий день
П’ятидесятниці, яка знаменує заснування християнської церкви і святкується
через 50 днів після Великодня. Згідно з Новим Заповітом, 12 апостолів,
зібравшись в одному будинку, отримали Святого Духа, який дав їм силу
проповідувати мовами, якими вони ніколи раніше не говорили. Після проповіді
апостола Петра 3.000 людей охрестилися і утворили першу християнську громаду.
На другий день П’ятидесятниці в деяких районах Румунії роздають горщики. Вони
повинні бути прикрашені квітами і мати свічку зверху для тих, хто відійшов у
світ праведників. Красиво прикрашені тарілки роздають і для живих.
Corina Cristea, 05.06.2023, 05:20
П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ – Румунські православні християни (більшість) і
греко-католики відсвяткували в понеділок другий день
П’ятидесятниці, яка знаменує заснування християнської церкви і святкується
через 50 днів після Великодня. Згідно з Новим Заповітом, 12 апостолів,
зібравшись в одному будинку, отримали Святого Духа, який дав їм силу
проповідувати мовами, якими вони ніколи раніше не говорили. Після проповіді
апостола Петра 3.000 людей охрестилися і утворили першу християнську громаду.
На другий день П’ятидесятниці в деяких районах Румунії роздають горщики. Вони
повинні бути прикрашені квітами і мати свічку зверху для тих, хто відійшов у
світ праведників. Красиво прикрашені тарілки роздають і для живих.
САМІТ В9 – Президент Румунії Клаус Йоганніс
візьме участь у вівторок у саміті Бухарестської дев’ятки (B9) в Братиславі, де
він буде співголовувати разом з президенткою Словаччини Зузаною Капутовою і
президентом Польщі Анджеєм Дудою. У заході також візьме участь Генеральний секретар
НАТО Єнс Столтенберг. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, зустріч
відбувається приблизно за місяць до саміту НАТО у Вільнюсі. Вона надасть
можливість для поглибленого обміну думками щодо пріоритетів порядку денного
Альянсу та основних цілей, з наголосом на зміцненні стримування та оборони НАТО
на східному фланзі, а також посилення співпраці з Україною. Особлива увага
також буде приділена вразливим партнерам в регіоні, таким як Республіка Молдова,
яка стикається зі зростаючими викликами безпеці.
СТРАЙК ОСВІТЯН – І у вівторов, 6 червня, в Румунії триватиме страйк освітян,
повідомляють профспілки працівників освіти. Профспіовці кажуть, що вони не були
переконані в тому, що після закінчення страйку в сферу освіти будуть зроблені
реальні інвестиції. Як перший приклад, вони вказують на те, що встановлення
середнього рівня заробітної плати вчителів як основи для розрахунку в новому
законі про оплату праці не було передбачено в нормативному акті. Текст термінової
постанови є незадовільним, оскільки це зобов’язання згадується лише в
пояснювальній записці. Заплановане підвищення заробітної плати також було
відхилено, оскільки страйкарі вважають суми занадто низькими, йдеться в прес-релізі.
Тим не менш, виконавча влада вважає, що вона задовольнила вимоги представників
системи освіти щодо підвищення заробітної плати, надавши надбавку в розмірі
1000 леїв брутто (200 євро) на місяць викладацькому персоналу і 400 леїв
(близько 80 євро) непедагогічному персоналу, а також надала гарантії, яких вони
вимагали у зв’язку з майбутнім законом про оплату праці. Влада закликає
вчителів повернутися до класів до кінця навчального року і заявляє, що термінова
постанова уряду відповідає їхнім вимогам. Міністр освіти Ліджія Дека заявила
днями, що для того, щоб дотриматися графіка проведення національних іспитів у школах,
робота в школах повинна бути відновлена, але розглядається можливість того, що
цього не станеться, і навчальний рік може бути продовжений, а іспити перенесені
на інший період.
ДОВКІЛЛЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс
заявив у Всесвітній день охорони навколишнього середовища, що завдяки
впровадженню заходів, пов’язаних з циркулярною економікою, обсяг пластику, що
потрапляє в океани, може бути скорочений в усьому світі більш ніж на 80% до
2040 року. Всесвітній день охорони навколишнього середовища сприяє підвищенню
обізнаності про численні екологічні виклики, йдеться в заяві глави держави. За
словами Клауса Йоганніса, цей день є стимулом для мобілізації громадян до дій,
спрямованих на обмеження зміни клімату, захист біорізноманіття та боротьбу із
забрудненням повітря, ґрунту та води. Головною темою Всесвітнього дня довкілля
2023 року є обмеження пластикового забруднення. За оцінками, близько 20
мільйонів тонн пластику щороку потрапляє в озера, річки та моря по всьому
світу.
