7 березня 2026 року

Новини Румунії та світу

Сорін Йордан і Василь Каптару, 07.03.2026, 13:00

РЕПАТРІАЦІЯ — 127 громадян Румунії, серед яких 95 учнів, які майже тиждень були заблоковані в Дубаї через війну на Близькому Сході, у п’ятницю повернулися додому. Це був перший із п’яти рейсів, організованих румунською владою через Механізм цивільного захисту Європейського Союзу. Літак вилетів із Маската, столиці Султанату Оман, і приземлився в Бухаресті. Румунія разом з іншими європейськими державами активувала цей механізм, щоб мати змогу репатріювати своїх громадян із районів, постраждалих від конфлікту. На борту перебували також 39 громадян інших європейських країн. Загалом від початку конфлікту в Ірані понад 1000 румунів, які опинилися в зоні бойових дій або постраждали від наслідків війни, змогли повернутися до Румунії комерційними або евакуаційними рейсами, організованими владою в Бухаресті.

БЛИЗЬКИЙ СХІД – Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що не укладатиме жодних угод з нинішнім керівництвом Ірану, окрім домовленості про беззастережну капітуляцію. У повідомленні, опублікованому в Інтернеті, він зазначив, що після появи прийнятного лідера США разом із союзниками працюватимуть над тим, щоб відвести Іран від краю прірви, зокрема шляхом стимулювання економіки країни. Заява американського лідера пролунала після того, як президент Ірану Масуд Пезешкян повідомив, що деякі держави розпочали посередницькі зусилля для врегулювання конфлікту. Водночас заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі попередив держави-члени Європейського Союзу, які можуть приєднатися до атак США та Ізраїлю на Іран, що вони стануть законними цілями для іранських збройних сил. Франція, Греція та Італія направили військові кораблі до регіону Близького Сходу, тоді як більшість інших країн ЄС закликали до припинення бойових дій і пошуку дипломатичного врегулювання конфлікту.

РЕФОРМА – Омбудсман оскаржив у Конституційному суді Румунії кілька положень термінову постанову, якою уряд ухвалив реформу місцевого та центрального державного управління. Йдеться про заходи, що містяться у восьми статтях документа і які, на думку Омбудсмана, порушують принцип правової визначеності та передбачуваності норми, принцип законності прав, а також гарантії соціального захисту і захисту осіб з інвалідністю. У зверненні також зазначається про можливе порушення права власності та обмеження деяких прав і свобод. Уряд Румунії ухвалив реформу адміністрації з основною метою скорочення витрат у контексті заходів щодо зменшення бюджетного дефіциту, встановлених європейськими інституціями. У 2024 році бюджетний дефіцит Румунії становив 8,65% Валового внутрішнього продукту, а за минулий рік оцінюється приблизно у 7% ВВП. Прогноз на 2026 рік передбачає зниження дефіциту до менш ніж 6% за умови застосування фіскальних заходів.

ПАЛЬНЕ – Ціни на пальне на міжнародних ринках залишаються високими на тлі напруженості на Близькому Сході. Нафта марки Brent, що видобувається переважно в Північному морі, у п’ятницю коштувала 94 долари за барель — це найвищий рівень за останні три роки. Наслідки відчутні і в Румунії. Згідно з додатком «Монітор цін», у Бухаресті літр стандартного бензину коштує від 8,16 до 8,31 лея, тоді як літр стандартного дизельного палива — від 8,57 до 8,70 леїв. Преміум-бензин продається трохи дорожче 9 леїв за літр, а преміум-дизель досяг 9,25 лея. Водночас на деяких автозаправках обидва види преміум-пального можна придбати трохи дешевше ніж за 9 леїв за літр.

ЕНЕРГЕТИКА – У п’ятницю Румунія зафіксувала рекордний рівень виробництва сонячної енергії. У середині дня фотоелектричні парки виробили понад 2000 мегават-годин, забезпечивши майже 30% від загального обсягу електроенергії, виробленої на національному рівні. Надлишок електроенергії призвів до того, що ціни на спотовому ринку протягом шести годин становили 0 леїв — це вперше сталося у робочий день у 2026 році. Водночас значний надлишок енергії перетворив Румунію на нетто-експортера: до сусідніх енергетичних мереж було передано понад 2600 мегават-годин. Завдяки зростанню встановлених потужностей на 45% лише за останній рік Румунія посідає перше місце в Європі за темпами розширення потужностей сонячної енергетики.

БОЙКОТ – Румунські вчителі оголосили про намір бойкотувати пробні національні іспити на повну загальну середню освіту. Про це повідомив лідер Федерації профспілок освіти «Спіру Гарет» Маріус Ністор. Заява пролунала на тлі невдоволення заходами жорсткої економії, ухваленими урядом, а також через відсутність реального діалогу з владою, – стверджує Ністор. За його словами, під час референдуму вчителі масово проголосували за неучасть у проведенні цих пробних іспитів. Якщо вони не будуть проведені у раніше визначені терміни, їх доведеться перенести. Водночас Міністерство освіти заявило, що розуміє невдоволення педагогів і висловлює впевненість, що всі залучені сторони діятимуть в інтересах учнів. Пробні іспити на повну загальну середню освіту заплановані на 16–18 березня, а для бакалаврату — на 23–26 березня.

ІНЦИДЕНТ – Напруженість у відносинах між Україною та Угорщиною зростає. Київ домігся звільнення семи співробітників українського банку в Будапешті, які перевозили валюту і золото з Австрії до України на двох броньованих автомобілях. Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга звинуватив Угорщину в тому, що вона фактично взяла цих людей у заручники, хоча перевезення, за його словами, відповідало міжнародним нормам і чинним європейським митним процедурам. Водночас угорські податкові органи підтвердили початок розслідування щодо відмивання грошей, а міністр закордонних справ Угорщини натякнув, що йдеться про кошти «української воєнної мафії». Інцидент відбувається на тлі звинувачень Будапешта на адресу Києва у відмові відновити постачання російської нафти нафтопроводом «Дружба», що проходить через Україну і був пошкоджений унаслідок російських ударів у січні. У відповідь Угорщина блокує кредит Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро для України та ухвалення нового пакета санкцій проти Росії. Президент України Володимир Зеленський заявив, що постачання нафти не буде відновлено, оскільки це джерело доходів, яке Москва використовує для фінансування військової агресії проти України. Тим часом минулої ночі сім осіб загинули внаслідок російських атак дронами та ракетами, спрямованих на кілька регіонів України.