День слухача ВСРР 2025

Дорогі друзі, 2 листопада 2025 року, в першу неділю після Дня Румунського Радіо, який відзначаємо щороку 1 листопада, ми традиційно транслюємо спеціальну передачу «День слухача Всесвітньої служби Радіо Румунія», яку складаємо з ваших розмірковувань на запропоновану нами тему. Запрошуємо вас послухати декілька думок слухачів нашої радіостанції з усього світу...

Українська редакція ВСРР, 02.11.2025, 16:42

Дорогі друзі, 2 листопада 2025 року, в першу неділю після Дня Румунського Радіо, який відзначаємо щороку 1 листопада, ми традиційно транслюємо спеціальну передачу «День слухача Всесвітньої служби Радіо Румунія», яку складаємо з ваших розмірковувань на запропоновану нами тему.

Ми живемо у світі, де небезпеки приходять не лише з вулиць чи полів бою, а й із невидимого простору Інтернету. Кібербезпека стала одним із головних викликів сучасності. Від простих фішингових кампаній, фальшивих повідомлень чи дзвінків, що виманюють персональні дані, до фінансового шахрайства із застосуванням голосів, згенерованих штучним інтелектом — кожен з нас може стати мішенню. У той же час групи кіберзлочинців організовують атаки з вимогами викупу, блокують роботу лікарень, університетів або компаній.

Кібервійни стають реальністю: атаки на енергетичні мережі, комунікації або масштабні дезінформаційні кампанії та боти, які можуть впливати на вибори або дестабілізувати суспільство. Штучний інтелект відіграє подвійну роль: з одного боку, він дає зловмисникам нові інструменти для створення переконливих фейків, а з іншого — допомагає експертам швидше виявляти та нейтралізувати загрози. На цьому тлі багато країн і міжнародних організацій прагнуть запровадити суворіші правила і спільні механізми захисту. Але правда в тому, що кожен із нас має відігравати свою роль: надійний пароль, перевірка джерела новини або подвійна перевірка — маленькі, але важливі кроки для захисту від невидимої небезпеки. Тому у 2025 році в рамках Дня слухача ВСРР ми хотіли б дізнатися ваші думки на такі запитання:

• Як ви сприймаєте ці загрози?
• Чи відчуваєте себе захищеними, чи радше вразливими?
• Що, на вашу думку, має зробити держава або суспільство, щоб забезпечити кращий захист?

Запрошуємо вас послухати декілька думок слухачів нашої радіостанції з усього світу:

Гвідо Панеб’янко, Італія:

“Питання, яке ви поставили цього року дуже цікаве. Загрози, з якими ми стикаємося щодня під час простого серфінгу в Інтернеті, є численними, а ризики стосуються, зокрема, захисту наших персональних даних. Ми живемо у світі, де простий, недбало обраний пароль може стати реальною загрозою нашій безпеці. Завдяки інструментам на основі штучного інтелекту ці паролі можуть бути розкриті, а наші конфіденційні дані можуть бути поширені в “прихованих” мережах, так званій темній павутині, де вони можуть бути продані та використані. Як великі, так і малі компанії, якщо вони не обладнають себе сучасними системами безпеки, можуть стати мішенню для хакерів, які можуть легко атакувати їх і викрасти гроші за допомогою таких загроз, як електронні листи. У цій ситуації ми запитуємо себе: як ми можемо конкретно захистити себе? І ви запропонували ефективне маленьке рішення: ретельно продуманий пароль вже може бути рішенням для приватного користувача, який хоче захиститися від прямих атак на його дані. Для компаній інвестиції в кібербезпеку – наприклад, придбання високопродуктивних брандмауерів та управління внутрішньою безпекою за допомогою перевіреного та сучасного антивірусного програмного забезпечення – є головним пріоритетом у сучасному світі. Я намагаюся максимально захистити себе, використовуючи складні паролі та двоетапну автентифікацію, включаючи фізичну токенізацію. Важливо, щоб ми намагалися створити культуру кібербезпеки, залучаючи також місцеві та національні ЗМІ, з метою пояснити громадянам простою мовою, що означають технічні терміни в цифровому світі, такі як фішинг, шкідливе програмне забезпечення тощо, і як вони можуть захистити свою особистість в Інтернеті.”

Хосе Луїс Коркуера, Іспанія:

“Високо оцифроване суспільство піддається багатьом ризикам – не лише через зростання інтернет-злочинності, а й через те, що сталося нещодавно в Іспанії, коли вийшло з ладу електропостачання. Країна опинилася паралізованою: багато людей, у яких усе було збережено в мобільних телефонах — вони платили телефоном, зберігали медичні картки та документи, що посвідчують особу — опинилися в скруті й не могли навіть купити буханця хліба. Працювала лише готівка, але переважно її приймали лише невеликі крамниці; радіоприймачі, ліхтарики та будь-що, що працює на батарейках, теж були в ходу.

Чесно кажучи, я вважаю, що аналогове й цифрове можуть співіснувати. Після багатьох років цифровізації освіти ми бачимо, як деякі країни повертаються до традиційних книжок — визнали, що перед екранами діти втрачають увагу, мають труднощі в комунікації тощо. Папір повертається в класи. Також помітне повернення «фізичної» музики — вінілові платівки знову з’являються в продажі. Ми знаємо, що цифровий звук часто має кращу якість, але деякі люди цінують оформлення альбому; для них воно  справжній витвір мистецтва, а ритуал дбайливого виймання та повернення платівки  особлива справа.

В інтернеті злочинці почуваються як риба у воді: вони діють з юрисдикцій, де їх важко притягнути до відповідальності, мають рахунки в податкових гаванях і використовують криптовалюти, що ускладнюють слід. І це не рахуючи таких «делікатних» проблем, як пірати: якщо раніше вони плавали морями, то сьогодні оселилися в мережі. Є й добре оплачувані кіберзлочинці, яких, за наявності підтримки з боку окремих держав, не дивно бачити — адже звідти можна сіяти хаос в інших країнах. А ми, прості користувачі, думаємо, що антивірус за 20 євро та часта зміна паролів убезпечать нас. До того ж не виключено, що виробник мобільного телефону може встановити програмне забезпечення, яке дає йому доступ до пристрою і дозволяє подивитися, що на ньому зберігається.”

Мухаммад Акіл Башир, Пакистан:

“Я дуже радий, що можу зробити свій внесок у спеціальну програму, присвячену Дню слухача 2025. Я регулярно слухаю ваші програми і завжди відкриваю для себе щось нове. Тема кіберзагроз є дуже важливою в наш час, оскільки майже кожен користується Інтернетом щодня. Я вважаю, що кіберзагрози реальні та небезпечні. Багато людей не знають, як захистити себе в Інтернеті. Я завжди намагаюся бути обережним. Я ніколи не ділюся ні з ким своїми особистими даними, фотографіями чи паролями. Я користуюся лише перевіреними веб-сайтами та уникаю відкривати незнайомі посилання. Коли я щось завантажую, то спочатку перевіряю джерело. Я використовую антивірус на своєму комп’ютері та мобільному телефоні. Ці прості заходи допомагають мені залишатися в безпеці, але я дещо хвилююся, тому що хакери стають розумнішими. У той же час, я вважаю, що цифрові технології зробили наше життя простішим. Вони допомагають мені вчитися, здобувати нові навички, слухати міжнародні радіостанції, такі як ВСРР, і підтримувати зв’язок з друзями по всьому світу. Я багато чому навчився завдяки онлайн-курсам та відео на YouTube. Цифрове життя дуже корисне, якщо ми використовуємо його правильно і обережно. Я вважаю, що суспільство має робити більше, щоб захистити людей від ризиків в Інтернеті. Уряд, школи та засоби масової інформації повинні навчати всіх, особливо маленьких дітей та людей похилого віку, безпеці в Інтернеті. На телебаченні та радіо повинні бути інформаційні програми місцевими мовами, щоб люди могли легко їх зрозуміти. Батьки також повинні навчати своїх дітей, як безпечно користуватися інтернетом. Молоде покоління швидше вчиться користуватися цифровими технологіями. Молоді люди більше знають про нові додатки, веб-сайти та соціальні мережі. Але іноді вони також ризикують, тому що занадто багато користуються інтернетом і забувають бути обережними. Тому і молодь, і старші повинні знати про безпеку в Інтернеті і допомагати один одному. Я хочу подякувати ВСРР за цю прекрасну ідею і за те, що завжди об’єднує людей з багатьох країн.”

Джо Ледер, Люксембург:

“Я вже рік на пенсії. Працював викладачем і маю суперечливе ставлення до різних онлайн-загроз, які роблять наш світ більш уразливим. З одного боку, існують події, які я, як окрема людина, не можу зупинити: я думаю про війни, національні конфлікти, а також про екологічні катастрофи. Як індивід, ти безсилий перед ними, і якщо мислити реалістично, не варто надто перейматися цим.

Але ми можемо зробити щось на особистому рівні, щоб захистити себе від певного розвитку подій – використовуючи власне мислення і, передусім, здоровий скептицизм. Не обов’язково вірити всьому, що кажуть інші, але й не слід піддавати сумніву абсолютно все. Щоб мислити самостійно, потрібно мати певний рівень освіти й розуміння взаємозв’язків між речами.

Так звані «теорії змови» ґрунтуються на припущенні, що «все» контролюється «кимось». Ці рухи здебільшого впливають на людей, які в юності мали обмежений доступ до освіти, тих, хто не навчився користуватися власним розумом і критично його оцінювати. Тут я повертаюся до своєї професії: вчителі повинні не просто викладати матеріал, а спонукати учнів думати. На мою думку, саме освіта має стати відправною точкою для кращого захисту нашого суспільства. Не вірте всьому, що чуєте, але використовуйте свій розум, щоб не опинитися в ситуації, коли ви ставите під сумнів буквально все.

Як викладач англійської мови, я хотів би порекомендувати слухачам ВСРР дві книги Джорджа Орвелла – «Ферму тварин» і «1984». Центральна тема цих творів – влада, а пропаганда є одним з її головних інструментів. Якщо люди усвідомлять це, то вже буде зроблено маленький крок до кращого захисту нашого суспільства від сучасних загроз.”

Чжоу Чжен, Китай:

“Сучасні кіберзагрози мають різноманітну мотивацію. Окрім економічної вигоди, вони також включають геополітичні, ідеологічні та навіть терористичні елементи. Викрадення критично важливих даних може призвести до втрати конкурентоспроможності або навіть до банкрутства компанії. На національному рівні загроза для даних в енергетичному, фінансовому чи медичному секторах може спричинити соціальні заворушення. Маніпулювання громадською думкою за допомогою фейкових новин може підірвати суспільний здоровий глузд. Транскордонні кібератаки стали новим інструментом у геополітичних іграх. Держава та суспільство повинні вдосконалити законодавчу базу та нагляд: прийняти суворі правила кібербезпеки та посилити інформаційні кампанії”.

Судхір Панді, Індія:

“Кібербезпека — це не лише технічна потреба, а й спільна відповідальність суспільства. У світі, що дедалі більше залежить від цифрових технологій, вирішальне значення мають обізнаність, пильність і цифрова етика — вони захищають наші особисті дані, інституції та довіру в онлайн-просторі.”

Річард Контон, США:

“Я бачу кіберзагрози як реальну проблему для використання повсякденних електронних засобів масової інформації. Існує багато шахраїв, які можуть отримати доступ до інформації про вас, особливо фінансової, через комп’ютери. Чим менше інформації ви передаєте в цифровому вигляді, тим більше шансів не втратити свої персональні дані. Кожна людина є вразливою при передачі інформації телефоном або комп’ютером. Хоча ми не можемо зупинити шахраїв, ми можемо посилити свій захист, зашифрувавши всю конфіденційну інформацію або взагалі не передаючи інформацію про себе. Мені подобається читати наукові статті в Інтернеті, але цифрові технології не допомогли мені жити краще. Я не відчуваю себе в безпеці перед комп’ютером, коли мені доводиться створювати облікові записи для входу в систему або надавати іншу інформацію про себе. Молоде покоління повинно намагатися залишатися анонімним і не публікувати свої персональні дані в цифровому форматі.”

Марко Пальоніко, Італія:

“Я думаю, багатьом людям варто було б зупинити цей шалений технологічний прогрес, зробити кілька кроків назад і повернутися до часів, коли телебачення мали лише ті, хто міг собі це дозволити, а найкращим другом було радіо.

Не приховуватиму — два тижні тому я відмовився від свого персонального комп’ютера. Так, перші кілька днів почувався дезорієнтовано, але, повірте, тепер мені хочеться, щоб так залишалося й надалі.

В інтернеті треба бути надзвичайно обережним: достатньо однієї іскри і все може зникнути миттєво. Медійна війна, яку ведуть великі політики та міжнародні корпорації за допомогою штучного інтелекту, поступово перетворює людей на роботів, не з плоті й крові, а з мікросхем, керованих єдиним електронним мозком. Мене це лякає й відштовхує.

Як і багато інших, я хотів би щось змінити, але, на жаль, завжди знайдеться хтось «вище», хто керує нами, мов дистанційно керованими машинками. Тому я сказав «ні» прогресу. Так, я ностальгую: вмикаю свій старий транзисторний чи ламповий приймач, шукаю хвилю, яка мені до вподоби, зазвичай у 49-метровому діапазоні, і слухаю ваші передачі, що зігрівають душу. Саме це тепло стало моїм справжнім захопленням – ловити сигнали з ефіру.

Зізнаюся, якби в мені було трохи більше інтересу до комп’ютерних наук, я, мабуть, створив би справжній медіа-хаос. Але я кажу «ні» прогресу.

Моя думка, як слухача коротких хвиль, проста: треба виходити за межі буденності, але не втрачати зв’язку з реальністю. Я просто висловив те, що думаю. На жаль, нас, таких слухачів, стає дедалі менше, і ми вже не маємо тієї сили, щоб змінити ефір, щоб там було менше новин про війни й катастрофи, які лише збагачують небагатьох.

Ми повинні щодня говорити про свої почуття й плекати внутрішній спокій, адже лише він може принести нам добро. Хай живе радіо! Хай живе мовлення!“

Їмбер Гавірія, Колумбія:

“Я з великим інтересом стежу за вашими програмами і з задоволенням висловлюю свої думки щодо запропонованої теми Дня слухача 2025. Я вірю, що ми всі можемо зробити свій внесок у безпечне цифрове середовище, якщо будемо робити невеликі, але важливі кроки: використовувати надійні та унікальні паролі, перевіряти джерела, перш ніж ділитися інформацією, уникати переходів за підозрілими посиланнями та постійно оновлювати свої пристрої. Я вважаю, що запропоновані теми не лише інформують нас, але й готують до відповідальної поведінки в Інтернеті.”

Нуарі Нагмучі з Алжира:

“Алжир, як і багато інших країн, усвідомив ризики, пов’язані з кіберпростором, і поступово впроваджує власну стратегію кібербезпеки. Цей процес відбувається на тлі стрімкого цифрового розвитку, зростання інтернет-підключення, активного впровадження цифрових технологій у різних секторах та зміни цифрової поведінки громадян. Його підсилює рішучість уряду модернізувати державне управління, розвивати цифрову економіку та зміцнювати цифровий суверенітет країни.”

Уго де Поло, Італія:

“Ми не вільні – ми думаємо, що вільні, але це не так. Ми не можемо робити все, що хочемо, ми можемо робити тільки те, що нам дозволяють ті, хто контролює інтернет. І, безумовно, все, що ми робимо – навіть цей лист, який я вам надсилаю – десь зберігається. Зрештою, найкраще не приховувати нічого! Якщо вам є що приховувати, краще не користуватися телефоном або комп’ютером: все, що ми робимо, завжди залишає сліди. У цьому відношенні радіо – старе добре аналогове середньо- або короткохвильове радіо – все ще залишається найкращою альтернативою: коли ви його слухаєте, ніхто не знає, що ви його слухаєте і звідки ви його слухаєте. Воно охоплює весь світ без можливості цензури, якщо тільки цензура не виходить від самого джерела, тобто той, хто транслює інформацію на радіо, піддається цензурі з боку власного уряду і, таким чином, не може говорити правду… Радіо треба використовувати частіше і більше”.

Слухач з Китаю, який написав під псевдонімом “Зимове сонце”

“Я дуже радий узяти участь у заході «День слухача 2025», організованому ВСРР. Стрімкий розвиток штучного інтелекту створює нові виклики: злочинці дедалі частіше використовують ШІ для підробки голосів і зображень із метою шахрайства. Через це багато літніх людей, не підозрюючи небезпеки, стають жертвами обману та втрачають свої заощадження чи пенсії.

Уряд дуже серйозно ставиться до проблеми кіберзлочинності й запровадив національний застосунок для боротьби з шахрайством, який заохочує громадян повідомляти про такі випадки. Проте ефективна протидія цим загрозам можлива лише через міжнародну співпрацю країни світу мають діяти спільно, щоб захистити своїх громадян у цифрову епоху.”

Фотіос Падазопулос, Греція:

“За останні кілька років я отримав сотні фейкових запрошень приєднатися до певної компанії або програми, а також погрози негайно закрити мій рахунок або припинити підписку на різні онлайн-сервіси. Цей список можна продовжувати і продовжувати. Надзвичайно небезпечним прикладом є повідомлення з логотипом мого банку, в яких мені пропонують перейти за посиланням для доступу до мого рахунку. Такі повідомлення завжди містять граматичні або синтаксичні помилки, а формулювання досить дивні і часто неправильні. Моя реакція – негайно повідомити банк, який знаходиться в США. Іноді я отримував подібні повідомлення про мої кредитні картки від американської установи, і мені було дуже важко зрозуміти, чи були ці повідомлення легітимними, тому я телефонував до установи для перевірки. З точки зору безпеки, ми повинні бути постійно пильними. Важливо не реагувати, а двічі подумати, перш ніж відкрити посилання, перевірити джерело в Google, хоча навіть це не гарантує безпеки. Не відповідаю на повідомлення з невідомих джерел, але багато років тому я відповідав на такі повідомлення, використовуючи грубу мову або сарказм, але це могло розлютити відправника і змусити його зламати ваш комп’ютер з руйнівними наслідками. Я покладаюся на захист, вбудований у браузери та продукти, які пропонує корпорація Майкрософт. Я використовую програму захисту і отримую оновлення безпеки, як тільки вони стають доступними. Суспільство може лише намагатися бути на крок попереду інтернет-злочинців, закривати їхні веб-сайти та доступ до інтернету і карати їх суворими вироками. Що стосується цифрових технологій, то я їх зневажаю. Однак бувають випадки, коли я не маю іншого вибору, окрім як користуватися ними, оскільки уряди та компанії не пропонують альтернативи. На думку спадають два питання: що станеться, якщо ШІ вийде з ладу і мої дані опиняться в інтернеті, і що станеться, якщо злочинці отримають доступ до джерела або програми ШІ і візьмуть її під свій контроль, а ми не дуже-то замислюємося про запас безпеки ШІ?”

Мілош Читаковіч, Сербія: 

“Щоб захиститися від загроз в інтернеті, потрібно підвищувати рівень цифрової обізнаності. Один із ключових аспектів – уважність до вебадрес у браузері. Шахраї часто створюють фейкові сайти, що майже не відрізняються від справжніх: іноді змінена лише одна літера в адресі. Увівши свої дані на такій сторінці, ми фактично передаємо приватну інформацію зловмисникам.

Варто користуватися сервісами захисту, які пропонують інтернет-провайдери. Вони зазвичай недорогі, але суттєво підвищують рівень безпеки наших даних. Не менш важливо регулярно оновлювати пристрої, адже оновлення часто містять виправлення вразливостей.

Також слід бути обережними з наданням особистої інформації під час вхідних телефонних дзвінків. Безпечніше самостійно зателефонувати у відповідну установу, якщо потрібна послуга чи підтвердження даних.

Інтерес до сучасних технологій і знання основних правил кібербезпеки допоможуть нам уникати шахрайства та відповідально поводитися з власними персональними даними.”

Карстен Фенске, Німеччина:

“Ваше запитання на День слухача ВСРР цього року досить складне. На відміну від більшості людей, я на пенсії, тому проводжу досить багато часу онлайн. Чесно кажучи, можливо, занадто багато. Попри це, на мене обрушується величезна кількість інформації та даних. Те, що було немислимим і технічно неможливим двадцять чи тридцять років тому, сьогодні стало реальністю. Я став дуже, дуже обережним і створив надмірну захисну броню, яка, мушу визнати, іноді може бути перешкодою. Я з глибокою недовірою ставлюся до будь-яких тверджень і, наскільки це можливо, перевіряю їх, перш ніж прийняти. Це стосується не лише Інтернету, але й радіо- та телевізійних програм, а також телефону. Якщо мені телефонує людина, номер якої я не зберігаю в своїй адресній книзі, або яка мені невідома, я не відповідаю. Часто я одразу ж його блокую. Я також регулярно отримую повідомлення в месенджері Telegram із сумнівними проханнями та пропозиціями. Вони теж блокуються і позначаються як СПАМ. Інша ситуація з онлайн-петиціями. Я читаю їх і аналізую контекст. Іншими словами: яка ще інформація доступна для формування моєї власної думки? Залежно від результату, я беру участь чи ні. Я став дуже, дуже обережним під час серфінгу в інтернеті. І це іноді стає перешкодою, тому що для своїх крафтових проектів я іноді шукаю речі, які доступні тільки за межами Європи. Тож це і благословення, і прокляття. Мій ноутбук повністю відключений від мережі, а це означає, що на ньому немає даних. Вони зберігаються на двох зовнішніх жорстких дисках і відокремлені від ноутбука механічним перемикачем. Я включаю їх лише в разі потреби. На ваше запитання, чи відчуваю я загрозу або вразливість, скажу, що у мене немає цих почуттів. Але для цього потрібен певний рівень інтелекту. Інтернет, з усіма новинами, правдивими і неправдивими, є новим ринком або новим перукарем. Там обговорювали світову політику, і, звичайно, кожен знав краще. Нічого не змінилося. Однак лавина інформації зараз не має собі рівних. Ми повинні зуміти з цим впоратися. Сподіваюся, що зможемо. Щодо штучного інтелекту. Штучний інтелект – це відносно нове явище, все ще в зародковому стані. Я його використовую. Я не бачу в ньому загрози для людства, принаймні поки що. Це нагадує мені появу комп’ютера. Тоді я бачив це на власні очі”.

Джованні Фрасінетті, Італія:

“Я відчуваю загрозу як від людей, так і від електронних засобів, здатних копіювати особисті дані. Штучний інтелект, створений іноді без належного усвідомлення його наслідків, викликає в мене занепокоєння. Він не завжди є корисним, а неправильне або безвідповідальне його використання може завдати значної шкоди.”