Венеційська комісія та вибори в Румунії
Повноваження Конституційного суду визнавати вибори недійсними повинні бути чітко регламентовані, – зазначає Венеційська комісія.
Богдан Матей і Христина Штірбець, 28.01.2025, 11:52
Безпрецедентна політична криза в Бухаресті не вичерпала свого зовнішнього відлуння. Венеційська комісія опублікувала звіт щодо скасування президентських виборів у Румунії Конституційним судом наприкінці минулого року. У рекомендаціях зазначено, що таке рішення не має ґрунтуватися виключно на секретній інформації, яка не гарантує необхідної прозорості, а має точно вказувати на порушення та докази. Крім того, повноваження Конституційного Суду визнавати вибори недійсними мають бути обмежені винятковими обставинами та чітко регламентовані. Незалежні експерти з конституційного права також стверджують, що довести порушення закону за допомогою онлайн-кампаній і соціальних мереж особливо складно. Нарешті, Венеційська комісія позбавляється своєї компетенції висловитися щодо рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів.
У Бухаресті опозиційні політичні партії – Союз «За порятунок Румунії», Альянс за об’єднання румунів та Партія молодих людей, відреагували на це, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи фактично підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Однак колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що комісія надала висновки, а не рішення, а зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання. Однак він визнає, що, як правило, країни-члени Європейського Союзу приймають отримані вказівки, щоб відповідати стандартам верховенства права.
Нагадаємо, що вчасно організований, 24 листопада 2024 року, перший тур президентських виборів був спочатку визнаний Конституційним судом. Згодом, президентські вибори наприкінці 2024 року були скасовані теж Конституційним судом перед другим туром. Суд прийняв рішення на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, посилаючись на втручання державного суб’єкта. У другому турі, запланованому на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках або принаймні спорідненості з путіністською Росією, та лідерка Союзу «За порятунок Румунії», проєвропейська Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для вирішального туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів уже проголосували до того, як Конституційний суд вирішив визнати вибори недійсними. Витрати на ці визнані недійсними вибори становитимуть майже 1,4 мільярда леїв (еквівалент приблизно 280 мільйонів євро) у країні, де, як уточнюють аналітики, уряд щойно прийняв жорсткі заходи щодо обмеження державних витрат, викликаючи шалені протести профспілок.
21 грудня для чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, відповідно до Конституції, але термін його повноважень був продовжений до обрання нового глави держави, який має бути визнаний Конституційним судом. Нові президентські вибори мають відбутися у травні, перший тур — 4 травня, а вирішальний — 18 травня. На той час, згідно з соціологічними дослідженнями, довіра румунів до внутрішніх інституцій та їх представників, досягла найнижчого рівня.
