Екстрені саміти в Брюсселі
Безпрецедентна мобілізація західних демократій: у Брюсселі одночасно були заплановані три саміти, присвячені Україні: НАТО, Європейського Союзу та G7.
Roxana Vasile, 25.03.2022, 11:56
Через місяць після початку
найскладнішого військового конфлікту на європейському континенті з часів Другої
світової війни, лідери Європейського Союзу, НАТО та G7, символічно, провели в той же день в Брюсселі екстрені саміти, присвячені ситуації, спричиненій російським вторгненням в Україну. Європейці планують припинити
залежність від російського газу, семи провідних економік світу закликали Москву
не використовувати ядерну, хімічну чи біологічну зброю, а лідери НАТО вирішили
перезавантажити свій оборонний формат. Східний фланг НАТО матиме чотири нові постійні багатонаціональні
бойові групи в Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині, а оборона в
Чорноморському регіоні буде посилена.
За словами генерального секретаря
НАТО Єнса Столтенберга, лідери 30 країн-союзників також вирішили надати додаткову
допомогу Україні. Водночас, Північноатлантичний альянс закликав Китай утриматися
від підтримки російського вторгнення економічно або військово. Усе це заради однієї
мети: щоб поточний конфлікт в Україні не загострився, що могло б призвести до його інтернаціоналізації.
Присутній в Брюсселі президент
Румунії Клаус Йоганніс наголосив, що посилення присутності союзників у Румунії та
на всьому східному фланзі НАТО є стратегічною метою Бухареста. Глава румунської
держави повторив, що жоден румун не повинен боятися в контексті конфлікту в
Україні: «Ми є частиною найбільшого, найсильнішого
оборонного альянсу, який коли-небудь існував. Наші військовослужбовці добре
підготовлені. Можу впевнено
стверджувати, що загрози для Румунії немає. Завдяки нашим збройним силам та завдяки НАТО румуни можуть відчувати себе у
безпеці.»
Лідери країн «Великої сімки» (G7) виступили
зі спільною заявою, в якій вимагали, щоб Росія дотримувалась рішення
Міжнародного суду, негайно зупинила військові дії в Україні та вивела свої війська з регіону.
З іншого боку, лідери країн-членів Європейського Союзу стверджують, що хоча
бойкот імпорту російського газу наразі неможливий, шукають рішення, щоб
найближчим часом вони більше не залежали від російського газу.
Румунський
політолог Андрей Церану вважає, що ніколи раніще не було стільки самітів, присвячених тій самій кризі: «Конфлікт виглядав
скоріше економічним між Сполученими Штатами Америки та Китаєм, Китай
розглядався як свого роду глобальний суперник. З цього моменту Росія опанувала,
можна сказати, майже весь публічний простір та весь політичний простір через
цей конфлікт, який практично жодним чином не мотивований, на суверенну державу,
державу Європи та державу, яка мала демократичні цілі. Однак, за цих умов як Європейський Союз, так особливо НАТО дуже
швидко згуртувались і почали зміну парадигми». Оскільки, за словами румунського
політолога, наразі ми спостерігаємо серйозні геополітичні зміни.
