Невтішні економічні показники

У 2023 році економіка Румунії зросла на 2%, але інфляція продовжила залишатися одним із ризиків для зростання життєвого рівня населення.

Sorin Iordan, 15.02.2024, 10:55

Економіка Румунії зросла на два відсотки у 2023 році, – повідомив
Національний інститут статистики. На цьому тлі Валовий Внутрішній Продукт
Європейського Союзу та єврозони минулого року зріс лише на 0,5%. Зростання
румунської економіки відбулося на тлі скорочення дефіциту торговельного
балансу, який склав близько 29 млрд євро, що на понад 5,1 млрд євро нижче, ніж
у 2022 році.

Минулого року експорт Румунії перевищив 93 млрд євро, що на 1,3%
більше, ніж у 2022 році, а імпорт склав близько 122 млрд євро, що на 3,2% нижче
ніж у 2022 році. У той же час, середня чиста заробітна плата в Румунії досягла
в грудні минулого року 5 079 леїв (близько 1 020 євро), тоді як середня
брутто-заробітна плата становила 8 300 леїв (майже 1 670 євро). У порівнянні з
груднем 2022 року, заробітна плата румунів зросла на 15,5%.

Найвищі доходи
зафіксовані у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, а найменші – у готельно-ресторанному бізнесі. Однак зростання доходів продовжує нівелюватися
зростанням цін. Національний інститут статистики повідомив, що річний рівень
інфляції минулого місяця становив 7,41%, що на 0,8% вище, ніж у грудні 2023
року. Найбільше зросли ціни на послуги – на 1,55%, за ними йдуть ціни на
продукти харчування – більш ніж на 1,3% і непродовольчі товари – на 0,74%.

Значне зростання
цін було зафіксовано, зокрема, на авіаперевезення, які подорожчали на понад
21%, та поштові послуги, які зросли майже на 17,3%. Послуги водопостачання,
каналізації та водовідведення також були серед лідерів зростання цін – майже на
4,2%, так само як і свіжі фрукти, овочі та фруктові та овочеві консерви – в
середньому на понад 3%. Значніше зросли ціни на борошномельно-круп’яні вироби
та харчову олію.

Статистичні дані
підтверджують останній прогноз Національного банку Румунії, який очікує
зростання річної інфляції на початку року під впливом підвищення та
запровадження непрямих податків і зборів. Однак центральний банк також
прогнозує відновлення зниження інфляції, але повільнішими темпами, як у
порівнянні з 2023 роком, так і з попередніми оцінками. Основні ризики та
невизначеності щодо майбутньої траєкторії інфляції фінансові аналітики вбачають
у проведенні урядом фіскальної політики та політики доходів.

Серед визначених
факторів – підвищення заробітних плат у державному секторі, вплив нового
пенсійного законодавства та додаткові заходи, які можуть бути вжиті виконавчою
владою з метою продовження бюджетної консолідації в контексті ініційованої
Європейською комісією процедури надмірного дефіциту. Ці ризики посилюються
війною в Україні, конфліктом на Близькому Сході та економічними подіями в
Європі.