Освенцим-Біркенау – 75 років
У Польщі відбулася офіційна церемонія відзначення 75-річчя з дня визволення концтабору Освенцим-Біркенау.
Mihai Pelin, 28.01.2020, 13:38
Хоча минуло 75 років з моменту звільнення
радянськими силами найбільшого нацистського концтабору смерті в
Освенцимі-Біркенау, ідентифікація понад мільйона жертв ще не завершена й досі. Найбільш жорстка фабрика смерті, яка була спеціально створена в 1940 році для страчення реальних або уявних ворогів режиму Адольфа
Гітлера, була розширена, і
влітку 1944 року
табір займав близько 40 квадратних кілометрів. Загалом
загинули шість мільйонів євреїв під час Другої світової війни, жертви Німеччини
та її супутників. Кілька сотень тисяч походили з Румунії.
Певну частину було депортовано до Придністров’я (схід) диктаторським режимом маршала Іона Антонеску,
вірного союзника нацистської Німеччини. Інших було направлено безпосередньо до
фашистських таборів винищення угорськими фашистами, які окупували частину
Трансільванії (північний захід).Взявши участь, у
понеділок, на церемоніях в Освенцимі, організованих з нагоди Міжнародного дня
пам’яті жертв Голокосту, прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан заявив Румунія
сама по собі, але також як країна-член Європейського Союзу, просуває
толерантність між людьми, недискримінацію та мир, залишаючись активною в
процесі збереження пам’яті про Голокост.
У Бухаресті президент Клаус Йоханніс, після того як минулого тижня, взяв участь в
Ізраїлі, на міжнародному форумі, присвяченому вшануванню пам’яті жертв Голокосту, нагородив кількох вцілілих від Голокосту євреїв та
ромів. Про ромів, президент Румунії сказав, що страждання, яких зазнала їхня
громада в нашій країні та
в таборах
Придністров’я, досі недостатньо відомі та висвітлені, і що настав час довести
до відома громадськості ромський
Голокост та віддати
належне вцілілим, які представляють людський голос
проти расизму та ксенофобії.
Голова Федерації єврейських громад Румунії Аурел Вайнер зазначив, що нагорода
присвоєна президентом Румунії доводить, що румунська держава має гостре ставлення до
антисемітизму. Аурел Вайнер: «Ця нагорода має
історичне значення, не лише емоційне. Це правда, що зараз в Румунії ми євреї
користуємося всіма своїми правами та обов’язками. Я можу сказати, що Румунія є
прикладом поведінки по відношенню до єврейської громади і має гостре ставлення
до антисемітизму, расизму та ксенофобії.»
Константин
Бреїла, який пережив Голокост, депортований у Придністров’я в 1942 році, пригадує
страждання, пережиті в ті часи. Константин Бреїла: «Ми спали на землі, на сухих
кукурудзяних качанах, у нас не було простирадлів, ні під нами, ані зверху. Нам давали
по 250 грамів їжі на день. Без овочів, тільки ячмінне борошно і ми змушені були
працювати з ранку до вечора. Ми працювали невтомно в три зміни.»
Президент
Румунії Клаус Йоханніс нагородив, так само, інших вцілілих від Голокосту, цього
сумного епізоду історії людства, а також інші установи за особливі заслуги у
збереженні пам’яті про Голокост.
