Перше засідання Європейської політичної спільноти

Європейські демократії змикають ряди перед обличчям численних криз, що постали перед континентом.

Bogdan Matei, 07.10.2022, 11:07

У
четвер Прага стала столицею демократії на старому континенті. У рамках
головування Чехії в Раді Європейського Союзі відбулася перша зустріч Європейської
політичної спільноти (ЄПС), французької
ініціативи, яка збирає під однією парасолькою не лише країни-члени
Європейського Союзу чи НАТО, а й держави колишнього Радянського Союзу та
Західних Балкан, які поділяють спільні цінності свободи та прав людини. Їхні
президенти чи прем’єр-міністри разом засудили вторгнення Росії в Україну 24
лютого та підтвердили свою єдність і солідарність проти войовничого режиму
лідера Кремля Володимира Путіна.

Від
імені Румунії президент Клаус Йоганніс наголосив на важливості подолання,
спільно з європейськими партнерами, сьогоднішніх глибоких змін у сфері безпеки, які вимагають єдиної та сильної європейської
відповіді. Як повідомили в Адміністрації президента в Бухаресті, у цьому
контексті глава держави повторив заклик до рішучих, скоординованих і солідарних
дій перед обличчям постійних спроб Росії розділити європейський континент. Він
також закликав до зміцнення механізмів стійкості, здатних реагувати на гібридні
загрози з боку Російської Федерації, підкресливши, що зменшення енергетичної
залежності, кібербезпека та захист критичної інфраструктури мають залишатися
пріоритетними.

Президент
Йоганніс підтвердив підтримку його країни сусідній Україні та відзначив
комплексні політичні, економічні, фінансові, логістичні та гуманітарні зусилля
Румунії у цьому зв’язку. До речі, також у четвер кількість громадян України,
які обрали Румунію, тікаючи від російсько-окупаційних військ, перевищила два з
половиною мільйони осіб. Більшість з них продовжили свій шлях до країн Західної
Європи, але, за даними Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, понад 4300
звернулися з проханням про надання притулку в Румунії та отримали його і
користуються всіма правами, передбаченими румунським законодавством. Ще близько
70 000 осіб мають посвідки на проживання і є бенефіціарами статусу тимчасового
захисту.

З
іншого боку, для Румунії зустріч у Празі стала доброю нагодою нагадати, що має
повне право на приєднання до Шенгенської зони, в передпокої якої країна
перебуває вже понад десять років разом з Болгарією, а віднедавна і з Хорватією,
хоча відповідає всім технічним критеріям. Президент Йоганніс заявив представнику
Радіо Румунія, що є шанси, що країна буде прийнята під час чеського головування
в Раді ЄС, тобто до кінця цього року, але поки що немає жодних гарантій. «Необхідність
єдності в Європі стала ще більш очевидною через війну Росії проти України. І ця
єдність може бути зміцнена, якщо Румунія, Болгарія та Хорватія стануть частиною
Шенгенської зони, після стількох років очікування», – зазначив глава румунської
держави.