Прем’єр-міністр Румунії в Україні
Уряди Румунії та сусідньої України вперше в історії провели спільне засідання в Києві в середу.
Bogdan Matei, 19.10.2023, 12:40
Одноденний
візит урядової делегації Румунії на чолі з прем’єр-міністром Марчелем Чолаку до сусідньої України завершився підписанням меморандуму про
посилення співпраці у забезпеченні транзиту української продукції на світові
ринки. Він також містить додаток про стратегію розвитку дорожньої
інфраструктури та пунктів перетину кордону між двома країнами. Європейська
комісія негайно привітала київську угоду, яка підтверджує постійну підтримку
Румунією експорту української сільськогосподарської та промислової продукції,
що є основним джерелом надходжень для фінансування військових витрат.
Румунія відіграє ключову роль у функціонуванні
коридорів солідарності та конструктивно співпрацює з усіма залученими
сторонами, в тому числі через Спільну координаційну платформу коридорів
солідарності ЄС-Україна. Комісія заохочує таку тісну співпрацю між
державами-членами ЄС та Україною, – йдеться у прес-релізі виконавчої
влади ЄС.
На зустрічі прем’єр-міністрів Марчела Чолаку та Дениса
Шмигаля також було підписано угоду про будівництво прикордонного автомобільного
мосту через річку Тиса та документи про співпрацю в оборонній та фармацевтичній
галузях. У Києві прем’єр-міністр Румунії
був прийнятий главою держави Володимиром Зеленським та провів
переговори зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком.
У ході зустрічей Чолаку нагадав, що Україна повинна дотримуватися чітких принципів,
включаючи права національних меншин, щоб приєднатися до Європейського Союзу.
Понад 400.000 етнічних румунів проживають у сусідній країні, більшість з них
– у Північній Буковині, Північній та Південній Бессарабії та Герцаївському краї, східних румунських територіях, анексованих у 1940 році
сталінським Радянським Союзом після ультиматуму і успадкованих Україною як державою-правонаступницею у 1991 році. Після
вторгнення російських військ в Україну багато етнічних румунів пішли на фронт
під українським прапором.
До речі, хороша новина, з якою прем’єр-міністр Чолаку
повернувся з Києва, полягає в тому, що тамтешня влада більше не визнає так
звану молдовську мову, яка свавільно розділяла румуномовних та визнавала
існування двох різних меншин. Відкинута всіма справжніми лінгвістами, концепція
молдовської мови з’явилася в перші роки більшовицького режиму з суто
ідеологічною мотивацією: створити етнічну ідентичність, відмінну від
румунської, яка б легітимізувала імперіалістичні претензії Москви.
Навіть останній голова
політичної поліції, КДБ, у так званій Молдовській Радянській Соціалістичній
Республіці, генерал Тудор Ботнару, визнав понад три десятиліття тому, що
все було зроблено для того, щоб зменшити любов до літературної румунської
мови з метою просування примітивного молдованства.
