Рекордна інфляція в Румунії
Румунія залишається країною з найвищим рівнем інфляції в Європейському Союзі.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 18.06.2026, 12:45
На тлі політичної невизначеності після відставки уряду внаслідок вотуму недовіри, Румунія стикається зі значним бюджетним дефіцитом і державним боргом, що продовжує зростати. Стійка інфляція ще більше ускладнює ситуацію, а дані, оприлюднені профільними установами, свідчать, що економічне відновлення залишається віддаленою перспективою.
За даними, опублікованими в середу Статистичним управлінням Європейського Союзу (Євростат), річний рівень інфляції в ЄС у травні зріс до 3,3% порівняно з 3,2% у квітні. Найвищий показник зафіксовано в Румунії, де річне зростання цін сягнуло 9,7% проти 9,5% місяцем раніше.
Порівняно з квітнем, у травні інфляція знизилася в 11 державах-членах ЄС і зросла в 16, серед яких і Румунія. Водночас у єврозоні річний рівень інфляції підвищився до 3,2% із 3% у квітні. Це найвищий показник із вересня 2023 року та вже третій місяць поспіль, коли зростання цін перевищує середньострокову ціль Європейського центрального банку на рівні 2%.
За оцінками аналітиків, прискорення інфляції значною мірою пов’язане з війною на Близькому Сході, яка протягом останніх трьох місяців спричинила різке зростання цін на нафту та природний газ у Європі. Найбільший внесок у річний рівень інфляції в єврозоні у травні зробили послуги (1,61%), за ними – енергоносії (0,98%), а також продукти харчування, алкогольні напої та тютюнові вироби (0,36%).
За раніше оприлюдненими даними Національного інституту статистики Румунії, річний рівень інфляції зріс у травні до 10,85% порівняно з 10,71% у квітні. Найбільше подорожчали послуги – на 13,53%, непродовольчі товари – на 12,54%, а продовольчі товари – на 6,78%.
В ефірі «Радіо Румунія» професор світової економіки Крістіан Несуля пояснив, якою мірою нинішня ситуація зумовлена міжнародними чинниками, а якою – відсутністю послідовної економічної політики на урядовому рівні:
«Наразі частка зовнішніх чинників, які можна вважати причиною дуже високої інфляції, становить приблизно до 2%. Йдеться насамперед про коливання на нафтовому ринку, що вплинули на ціни на пальне, а відтак і на вартість багатьох товарів. Справді, існували побоювання, що наслідки війни на Близькому Сході можуть виявитися катастрофічними для румунського лея, який і без того перебуває під тиском, а також для румунської економіки загалом. Однак зрештою виявилося, що проблеми, пов’язані з митними тарифами, запровадженими Дональдом Трампом, міжнародними конфліктами та ситуацією в Україні, мають значно менший вплив на інфляцію та румунську економіку, ніж внутрішні чинники. Основні причини нинішніх труднощів слід шукати в політичних рішеннях, ухвалених у самій Румунії, а не в подіях, що відбуваються в інших частинах світу».
Тим часом Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець року, підвищивши його з 3,9% до 5,5%. Водночас регулятор очікує, що до кінця 2027 року інфляція сповільниться до 2,9%.
