Інфляція в ЄС зростає
Згідно з даними Євростату, у жовтні річний рівень інфляції в єврозоні та ЄС зріс до 4%, а Румунія знову стала країною з найвищим річним рівнем інфляції.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 19.11.2026, 10:39
Інфляція знову виходить на перший план європейської економіки, а новини аж ніяк не вселяють оптимізму. Після кількох місяців, протягом яких темпи зростання цін, здавалося, стабілізувалися, жовтень приніс нове прискорення інфляції в Європейському Союзі, згідно з найсвіжішими даними, опублікованими Євростатом. Вони свідчать, що річний рівень інфляції в ЄС у жовтні досяг 4% порівняно з 3,8% у попередньому місяці. Аналогічна динаміка спостерігалася й у єврозоні. Це зростання є тим більш значущим, що в жовтні минулого року інфляція становила 2,5% на рівні ЄС та 2,1% в єврозоні. Минулого місяця найнижчі річні показники інфляції серед країн ЄС зафіксовано у Швеції (0,6%), Чехії та Данії (по 2,1%).
Порівняно з вереснем річний рівень інфляції знизився у дев’яти державах-членах, залишився стабільним у двох і зріс у 16 державах-членах. У цьому європейському контексті Румунія посідає далеко не найкраще місце: з річною інфляцією на рівні 7% у жовтні, що, до речі, на пів відсоткового пункту вище, ніж у вересні, країна знову очолила рейтинг. Це небажаний результат, який підтверджує труднощі румунської економіки у боротьбі з подорожчанням. За Румунією йдуть Литва (6,1%) та Болгарія (5,9%). Розрахунки показують значну різницю – три відсоткові пункти – між показником Румунії та середнім показником по ЄС. Це означає, що річний темп зростання цін у країні значно перевищує середній рівень, зафіксований у Європейському Союзі.
Зростання інфляції в Румунії раніше підтвердив і Національний інститут статистики, який повідомив, що річний рівень інфляції продовжив зростати й у жовтні та досяг 6,9% порівняно з 6,6% у вересні. Незначні розбіжності між показниками цих двох установ мають просте пояснення, пов’язане з використанням різних методологій і врахуванням різних показників. За даними Євростату, на європейському рівні енергоносії, які подорожчали на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року, продовжують залишатися основним фактором тиску на ціни. Послуги також зробили значний внесок у зростання інфляції, тоді як неенергетичні промислові товари, а також продукти харчування, алкоголь і тютюн мали менший вплив.
Для населення макроекономічні показники перетворюються на просту реальність: за ту саму суму грошей можна придбати дедалі менше товарів і послуг. Найбільше потерпають сім’ї з низькими доходами, оскільки більша частина їхнього бюджету йде на продукти харчування, енергоносії, транспорт та інші нагальні витрати. У Румунії ця проблема посилюється внутрішніми вразливостями економіки, а за цими відсотками стоять мільйони людей, які переглядають свої витрати, відмовляються від певних покупок і намагаються впоратися з дедалі вищими витратами на прожиття.