Фестиваль української культури в Бухаресті
На знак солідарності з українцями, які проживають у Бухаресті, а також для ознайомлення румунів з українськими звичаями, культурою і побутом, 19 листопада в столичній мистецькій галереї «Культерра» відбувся Фестиваль української культури...
Василь Каптару, 26.11.2022, 09:15
У сьогоднішньому світі дуже важко жити без звичайної людської доброти й
підтримки. Тім більше вони потрібні зараз українським переселенцям, які через
російську агресію були змушені покинути свої домівки і шукати прихистку на
чужині, передусім заради своїх дітей та онуків. Близько 100 тисяч українців, переважно
жінок з дітьми, зараз проживають у Румунії, найбільше – у великих містах,
приносячи із собою свою культуру і традиції.
На знак солідарності з українцями, які проживають у Бухаресті, а також
для ознайомлення румунів з українськими звичаями, культурою і побутом, 19
листопада в столичній мистецькій галереї «Культерра» відбувся Фестиваль української
культури – маніфест солідарності, миру та стійкості, що пройшов у приміщенні де
мистецтво та людська доброта, самобутність та культура створили приємну,
радісну і доброзичливу атмосферу. Подія була наповнена прекрасними моментами та
посмішками, які зараз потрібні більше ніж коли-небудь.
Одноденний захід зібрав у мистецькій галереї 10 громадян України, які зараз
проживають у Румунії, котрі представили свою національну культуру через
образотворче мистецтво, музику, танці, їжу та багато іншого. Фестиваль став
запрошенням відзначити красу та неповторність української культури, передав
послання надії у ці тривожні часи війни та був покликаний привернути увагу до
потреб українських переселенців під час свого перебування в Румунії.
Цей проект був втілений у життя Міжнародним центром «Меридіан», завдяки
підтримці Посольства США у Румунії, через Програму професійного обміну (IVLP) Державного департаменту США. Ось що зазначив з
цього приводу прес-аташе Посольства США у Румунії Поль Сандіп: «Я хочу сказати, що в основі цієї ініціативи лежить
подвійна ідея. По-перше, йдеться про створення безпечного, заохочувального,
інклюзивного простору для українців, аби вони мали змогу представити свою
культуру через мистецтво та через свої численні таланти, звичаї і традиції… А
по-друге, звичайно, ми, як Сполучені Штати Америки, так і Румунія, хотіли
продемонструвати свою підтримку українцям, особливо тим, хто проживає тут. І
найкращий спосіб досягти цього – сприймати та обійняти їхню культуру, звичаї,
традиції та, найголовніше, їхню національну ідентичність. Тому я вважаю ідею
організації цього заходу чудовою, а Клаудіу люб’язно погодився поставити у наше
розпорядження це приміщення. І незалежно від того скільки людей сьогодні
прийшло, я думаю, що ті, хто знаходиться тут, українські родини, відчувають, що
їх підтримують і цінують за їхню особливу національну ідентичність. Гадаю, що
ця подія робить нас ближчими один до одного.»
Ініціаторка проєкту Данієла Іван сказала, що ця подія дає можливість краще
пізнати українців, які знайшли прихисток у Румунії, котрі представили свою
культуру, відображену в предметах декору та аксесуарах, іграшках, елементах
одягу тощо. «Я дуже рада участі у програмі лідерства,
яку підтримують Посольство США в Румунії та Державний департамент США. Вони
запустили конкурс проектів, які підтримують українських біженців у Східній
Європі. Я подумала тоді, яку ідею ми могли б реалізувати тут, щоб підтримати на
людському рівні громадян України, яких життя завело в Румунію. І збагнула, що в
кризових ситуаціях, коли ми залишаємо свою країну і залишаємо все позаду то
завжди маємо з собою свою культуру. Звідси виникла ідея Фестивалю української культури,
одноденного заходу, де ми практично відзначаємо українську культуру,
представлену солодощами, декоративними предметами, майстер-класом з малювання
для дітей-учасників тощо. Це душевна подія, яку підтримує прекрасна бухарестська
галерея «Kulterra» і ми сподіваємося, що це буде успішна подія, подія з
добрими людьми та променем надії у світі, повному викликів.»
Одна з учасниць заходу виготовляє предмети і прикраси в кольорах
українського прапора. «Доброго дня. Мене звати Анастасія, я з Києва. Приїхала в Бухарест в лютому з перших днів як почалася
війна. У Бухаресті я почала виробляти українську символіку. Спочатку ми з
дітьми приймали участь у мітингах, які активно проходили в перші тижні в
Бухаресті і займалися тим, що шили прапори та роздавали їх людям. А потім якось
люди стали питати більше таких українських товарів, якісь віночки, брошки,
прикраси. Люди сумують за українським, за символікою, кольорами і ми почали
виробляти все більше і більше. А зараз ми приготували новорічні прикраси в
українських кольорах, віночки і оберіг для дому.»
Інша учасниця фестивалю виготовляє в’язані іграшки, в які вкладає частинку душі. «Мене звуть Наталія, я з Одеси. У Румунії мені дуже подобається і люди дуже
добрі, чуйні. Це місце, куди я потрапила зараз, але Румунія справді казкова і загадкова
країна, у хорошому розумінні цього слова. А сьогоднішня виставка – це чудова
ініціатива. Дуже дякую організаторам, дякую людям, які доклали до цього свої
зусилля і принесли сьогодні стільки радощів і щастя моїй дитині.» Син Наталії був дуже радий, що разом з іншими дітьми, присутніми зі
своїми мамами на заході, отримав від власника культурної галереї Клаудіу Флоріке набори Lego, однак в його гарних і щирих дитячих очах сховався
смуток. Будуючи машинку з Lego
він сказав, що раніше йому
завжди допомагав тато, який зараз знаходиться в Україні…
