ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Гори ‘Педуря Краюлуй’ – місце екотуристичного призначення

Гори Педуря Краюлуй, що розташовані в Біхорському повіті на північному заході Західних Карпат готується стати об'єктом екотуристичного призначення.

Гори ‘Педуря Краюлуй’ – місце екотуристичного призначення
Гори ‘Педуря Краюлуй’ – місце екотуристичного призначення

, 27.05.2016, 08:24







Гори Педуря Краюлуй, що розташовані в
Біхорському повіті на північному заході Західних Карпат готуються стати
об’єктом екотуристичного призначення. Уся необхідна документація про виконання
критеріїв сертифікації вже була подана, а структура, що займатиметься
управлінням відповідної території – Центр захисту природоохоронних територій та
сталого розвитку – Біхор, завершила створення відповідного заповідника.
Проект, фінансований з норвезьких фондів, здійснювався протягом 20 місяців, з
2014 по 2016 роки, і був спрямований на виявлення територій з потенціалом
розвитку екологічного туризму та визначення можливих інвестицій, а також ряду інших заходів, необхідних для того, аби Гори Педуря Краюлуй стали
привабливими для туристів.




Більше цікавих деталей про це ми дізналися
від Павла Якобаша, керівника Центру захисту природоохоронних територій та
сталого розвитку – Біхор: Ми створили багато маршрутів для велосипедного
туризму без розпізнавальних знаків на місці, але є інформація для
GPS-навігаторів, карти, описи маршрутів англійською і румунською мовами. Зараз
працюють два центри прокату велосипедів і мікроавтобус, який обслуговує
туристів, охочих покататися на велосипеді. В рамках інших попередніх проектів
ми створили маршрут печер, обладнаних для туристичних відвідувань. Печера
гірського кришталю у шахті Фарку і печера Мезіаду є найбільш популярними в
регіоні. Вони обладнані за найвищими стандартами в Європі щодо безпеки та
наслідків туристичної діяльності для
довкілля. Потім йдуть печера Ваду Крішулуй і печера Унгуру Маре. Ці чотири
печери входять до мережі печер, які туристи можуть відвідати в дуже хороших
умовах. Зараз ми працюємо і над мережею печер сплеотурстичного призначення, що
будуть доступними з 2018 року. Вона буде створена з 10 печер відкритих для
відвідування для різних категорій туристів, обладнаних містками,
сходинами, освітленням всередині. Так само будуть вжиті спеціальні заходи
безпеки і працюватимуть місцеві гіди, котрі супроводжуватимуть туристів. Крім
цього ми створили ряд пригодницьких маршрутів. Йдеться про два маршрути Віа
феррата, які поєднують скелелазіння з пішохідними прогулянками. Вони
пролягають вертикально по скелях, а турист може пройти їх за допомогою основних
елементів, таких як металеві скоби та сталевий кабель. За допомогою захисного
обладнання ним можуть піднятися й туристи-аматори. Є також маршрут для
рафтингу, що починається поблизу печери Булз і закінчується у Ваду Крішулуй,
котрий пролягає крізь надзвичайно гарну ущелину по річці Крішул Репеде. Це
маршрут початково-середнього рівня, що може бути легко адаптований і доступний
в тому числі для дітей, молоді та сімей. Для цього тут працюють прокатні центри
човнів та монітори і компанії, що надають технічну допомогу, з тим, щоб все
здійснювалося якомога безпечніше.




У горах Педуря Краюлуй, що незабаром стане об’єктом екотуристичного
призначення, створено мережу пов’язаних між собою тематичних велосипедних
стежок. Вона називається Карстова дорога оскільки таким є тутешній рельєф з
численними карстовими явищами (печерами, ярами, ущелинами тощо).
Переважна частина природоохоронної території Природа 2000 Ущелина річки Крішул
Репеде – Педуря Краюліуй покрита лісами. Вони чергуються з широкими галявинами
і квітучими луками, а також культурами сільськогосподарського призначення на
карстових плато. Про тутешнє біорозмаїття розповідає менеджер заповідника
Андрей Ач: Педуря Краюлуй є природоохоронною територією європейського значення,
що має понад 37 унікальних видів флори і фауни та понад 16 біотопів. Тут
водяться деякі види великих хижаків: вовк, ведмідь, рись, видра, маємо кілька
охоронюваних видів флори, такі як Півники угорські або Сон лучний. Маємо три дуже важливі біотопи, тому що вони
знаходяться в дуже невеликому відсотку в Європейському Союзі, менше 0,5% всієї
території ЄС. Слід сказати і про пухнастого дуба, вид середземноморського
дерева, що рідко можна побачити в цій частині країни. Скелястий вапняковий
рельєф дещо змінює мікроклімат, завдяки якому тут росте велика кількість видів
рослин, специфічних іншим регіонам.




Отож, гори Педуря Краюлуй відомі завдяки безлічі печер, в яких, у різні
пори року, живуть цілі колонії кажанів. Розповідає Андрей Ач: У нас є понад 16
видів кажанів. Тут водиться найбільша летюча миша, що зустрічається в Румунії -
Підковик великий, а також найменший вид кажанів, розміром із сірникову коробку. У всіх тутешніх печерах живуть
більші чи менші колонії. Тут ми маємо більше 2000 природних порожнин, що
простягаються на площі у понад 40 тис. гектарів гірського масиву. У Мезіаді живе друга за величиною в Румунії і одна з найбільших в Європі колонія кажанів,
що налічує більше 60 тисяч одиниць в зимовий період. У горах Педуря Краюлуй
ми маємо й ботанічні заповідники, скоріше змішаного характеру. Наприклад,
ущелина річки Крішул Репеде є заповідником, що містить печери, археологічні
знахідки, унікальні види рослин, які ростуть тут завдяки мікроклімату, з огляду
на високе альбедо вапняку. Гори Педуря Краюлуй є сприятливим середовищем для
гніздування птахів. Тут живуть три пари беркуту, що вважався вимерлим, але в
останні 10 років став повертатися в Румунію. Маємо і два гнізда чорних лелек,
котрі вкрай рідко зустрічаються в Європейському Союзі.




У районі гір Педуря Краюлуй досі живі і добре зберігаються традиційні
заняття. У селі Рошія є водяний млин, якому більше ста років і він до цих пір
діє. Так само варто побачити дерев’яні церкви у Петряса та Безня або скельні
церкви у місцевостях Реметя і Ваду Крішулуй.




Слід ще додати, що головними регіонами екотуристичного призначення в
Румунії є Мара-Косеу-Кряста Кокошулуй на Мараморощині, Хацег та Колінеле
Трансільванєй на заході і Дельта Дунаю на південному сході.

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Зелена Планета П’ятниця, 28 Червня 2024

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для...

Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні
Zgomot (Foto: chairulfajar / unsplash.com)
Зелена Планета П’ятниця, 26 Квітня 2024

Шумове забруднення в Румунії

Шум стає все більшим викликом для сучасного суспільства і може спричинити...

Шумове забруднення в Румунії
«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Зелена Планета П’ятниця, 30 Вересня 2022

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»

У 2016 році в селі Махмудія було завершено впровадження першого проєкту...

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 25 Лютого 2022

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю

Румунія має всі ресурси - ліси, деревину, переробні потужності, спеціалістів та...

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 28 Січня 2022

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб

Міжнародна програма Life - Euro Large Carnivores/Життя великим хижакам Європи, яка частково...

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб
Зелена Планета П’ятниця, 31 Грудня 2021

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії

В останні роки інвазивні чужорідні види стали зростаючою глобальною проблемою....

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії
Зелена Планета П’ятниця, 26 Листопада 2021

Кліматичний пакт Глазго

Листопад приніс людству ще один крок уперед у боротьбі зі зміною клімату. На...

Кліматичний пакт Глазго
Зелена Планета П’ятниця, 29 Жовтня 2021

Європейська петиція про порятунок бджіл

Бджоли, а також інші запилювачі є незамінними для збереження екосистем і...

Європейська петиція про порятунок бджіл

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company