ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Землі високої природної цінності

У Румунії досі збереглися найбільші в Європі сільськогосподарські землі та землі високої природної цінності. Вони становлять 30% сільськогосподарських земель країни, відповідно 5 мільйонів га, а обробляють їх переважно міні-ферми сімейного типу...

Землі високої природної цінності
Землі високої природної цінності

, 25.03.2016, 08:23




У Румунії досі збереглися найбільші в Європі сільськогосподарські
землі та землі високої природної цінності. Вони розташовані в сільській
місцевості у Трансільванії, Марамуреші, Прикарпатті та південному заході країни,
де традиційні методи ведення сільського господарства, раціональний випас худоби
і незастосування мінеральних добрив сприяли збереженню багатьох надзвичайних видів спонтанної флори і
фауни. Вони становлять 30% сільськогосподарських земель країни, відповідно
5 мільйонів гектарів, а обробляють їх переважно невеликі ферми, як правило сімейного
типу. Значна частина території Трансільвані в районі знаменитих саксонських сіл
вкрита сухими луками, що є результатом кількасотрічного неінтенсивного сільського
господарства, багатими пасовищами, що є ідеальним місцем для існування багатьох
видів рослин і тварин, котрі давно зникли в інших частинах Європи.




Говорить Бен Мехедін, представник Фонду АдептТрансільванія. «Це землі, де сільське господарство характеризується невеликими масштабами з
мінімальним впливом на навколишнє середовище, завдяки чому до наших днів збереглося
надзвичайне природне багатство, різноманітність рослин, тварин, комах і
метеликів. І це тому, що способи обробки землі та вирощування тварин дозволив
як одержання продовольства, необхідного людині для харчування, так і гармонійне
співіснування людини з дикою природою. За фінансової підтримки Програми
швейцарсько-румунського співробітництва ми здійснили пілотний проект у шістьох
регіонах, що розташовані по той бік Карпат, у Трансільванії. Ці райони знаходяться
в горах Харгіти, Сігішоара-Тирнава Маре, Тирнава Mica-М’єркурія Ніражулуй, у
горах Заранд, а також в долині річки Баркеу. У проекті ми поставили перед собою
декілька цілей, але передусім, показати справжню природну цінність цих земель,
а також розповісти іншим про тутешніх жителів та їхню продукцію.»




Таким чином в рамках, проекту, що впроваджувався Фондом
АдептТрансільванія з 2013 по 2016 роки, особливий наголос був поставлений на збереженні
цих лугів і наданні допомоги й маркетингових ідей місцевим фермерам, – розповів
Бен Мехедін: «У цьому проекті були три основні складові. Перша – стосувалася сільськогосподарських
політик, тобто можливостей отримання державних коштів для підтримки цих
областей, тому вони мають особливе значення для суспільства. Ці території, на
яких сільське господарство має низький вплив на навколишнє середовище, надають суспільні
блага, які не завжди набувають форму конкретного продукту. Зокрема, мова йде про
чисте повітря, чисту воду, запилення, агробіорізноманіття, біорізноманіття,
стійкість до зміни клімату. Іншою складовою нашого проекту було вивчення ринку
і спроба визначення кращого позиціонування на ринку виробленої тут продукції, яка
є екологічно чистою, здоровішою і смачнішою. А третя складова стосувалася підготовки
комунікаторів, які б пояснили іншим важливість збереження цих традицій, як можна
отримати вигоду від реалізації цих продуктів: джемів, чаю, меду, сирів, м’ясних
продуктів. Населення цих районів як правило займалося змішаним сільським
господарством. Найчастіше люди вирощували, як і в будь-якому домашньому
господарстві 1-2-3 великі рогаті худоби. Важливим аспектом є заготівля сіна для
великої рогатої худоби. Люди косять траву принаймні один раз в рік а сіно зберігають
у стайнях з великою рогатою худобою. Завдяки цьому ці луги зберегли надзвичайне
багатство флори, на відміну від інших регіонів країни де ведеться інтенсивне
сільське господарство.»






Незважаючи на їх особливе значення для сільських громад і
суспільства загалом, більшість цих пасовищ та напів-природних лугів, де зараз ведеться
екстенсивне сільське господарство, знаходиться під зростаючим тиском через занедбаність
земель, інтенсифікацію сільськогосподарської діяльності та зміни способів
обробки земельних ділянок. Тому ініціатори зазначеного проекту спробували знайти
рішення для підтримки і заохочення традиційних методів ведення сільського
господарства, не тільки для збереження традиційних сільських громад і
забезпечення здорового харчування для населення, а й для захисту природи.
Говорить Бен Мехедін: «Ми хочемо створити здорову, міцну основу визнання
справжньої цінності цієї продукції, забезпечити достатній попит з тим, щоб ці
виробники змогли продовжити цей спосіб життя власними силами, без грандів і
субсидій, як робили це протягом сотень років. У принципі, здорове суспільство спирається
на середньому класі. Ми прагнемо створити сильний середній клас працівників в
сільському господарстві. Якщо ці дрібні виробники не одержать необхідну підтримку,
вони можуть зникнути. Однак саме вони є хранителями цих земель. Вони
наражаються на небезпеку в умовах сучасної глобальної економіки, де не завжди
приймаються справедливі рішення. Ці землі забезпечують продовольчу безпеку,
забезпечують здоров’я ґрунту на майбутнє. З точки зору сільськогосподарського
виробництва, ці землі виробляють більше, ніж землі, на яких ведеться інтенсивне
сільське господарство, враховуючи вартість одержаної сільгосппродукції і витрати
на вирощування.»





Фонд АдептТрансільванія, спільно з Всесвітнім фондом
дикої природи в Румунії та Фондом ПроПарк недавно організував загальноєвропейську конференцію,
щоб пояснити трансільванську модель сільського господарства і знайти шляхи
вирішення проблем, які загрожують виживанню цих чудових краєвидів і місцевих
громад.

Zgomot (Foto: chairulfajar / unsplash.com)
Зелена Планета П’ятниця, 26 Квітня 2024

Шумове забруднення в Румунії

Шум стає все більшим викликом для сучасного суспільства і може спричинити...

Шумове забруднення в Румунії
«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Зелена Планета П’ятниця, 30 Вересня 2022

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»

У 2016 році в селі Махмудія було завершено впровадження першого проєкту...

«Від забруднених вод до чистих – у Махмудії в дельті Дунаю»
Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Зелена Планета П’ятниця, 25 Лютого 2022

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю

Румунія має всі ресурси - ліси, деревину, переробні потужності, спеціалістів та...

Деревина, ресурс для скорочення викидів вуглецю
Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб
Зелена Планета П’ятниця, 28 Січня 2022

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб

Міжнародна програма Life - Euro Large Carnivores/Життя великим хижакам Європи, яка частково...

Ведмідь, вовк і рись – не проблема, а скарб
Зелена Планета П’ятниця, 31 Грудня 2021

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії

В останні роки інвазивні чужорідні види стали зростаючою глобальною проблемою....

Інвазивні рослини, виявлені в Румунії
Зелена Планета П’ятниця, 26 Листопада 2021

Кліматичний пакт Глазго

Листопад приніс людству ще один крок уперед у боротьбі зі зміною клімату. На...

Кліматичний пакт Глазго
Зелена Планета П’ятниця, 29 Жовтня 2021

Європейська петиція про порятунок бджіл

Бджоли, а також інші запилювачі є незамінними для збереження екосистем і...

Європейська петиція про порятунок бджіл
Зелена Планета П’ятниця, 24 Вересня 2021

Пластик, ворог води номер один

Відходи, що забруднюють водне середовище, передусім пластик, стали надзвичайно...

Пластик, ворог води номер один

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company