Емануель Пирву нагороджений в Каннах
Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву відібраний в офіційному конкурсі на «Золоту пальмову гілку» Каннського міжнародного кінофестивалю, отримав «Квір-пальму».
Коріна Сабеу і Христина Штірбець, 07.09.2024, 08:18
Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву відібраний в офіційному конкурсі на «Золоту пальмову гілку» Каннського міжнародного кінофестивалю, отримав «Квір-пальму». З 2010 року “Квір-пальму ” під час Каннського кінофестивалю вручає незалежне журі фільму, який висвітлює ЛГБТ+ або феміністичну тематику чи персонажів або кидає виклик гендерним нормам”.
Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» розповідає історію Аді, 17-річного підлітка з невеличкого села в дельті Дунаю, який завдяки зусиллям своїх батьків навчається в місті Тульча. Коли його батьки стикаються з правдою, яку вони не в змозі зрозуміти, безумовна любов, яку підліток мав би отримувати від них, раптово зникає, тому Аді змушений приймати важливі для себе рішення.
Нагороду режисерові Емануелю Пирву вручив режисер Лукас Донт, який також зачитав мотивацію журі: «Суворий і цінний розклад системи насильства. Його погляд повільно розкриває патріархальний світ, у якому виросли наші герої, де простір для повноцінного існування унеможливлюється структурами глибоко вкорінених ідей. У цьому заворожуючому фільмі людей ніби тримають на нитках, які тягнуть їх подалі від світла, аж поки дехто з них не починає вириватися на волю».
Разом з режисером Емануелем Пирву червоною доріжкою пройшлися актори Богдан Думітраке, Валеріу Андрюце, Чіпріан Кюждя та Інгрід Міку-Береску. «Три кілометри до кінця світу» – третій повнометражний фільм режисера Емануеля Пирву, після його дебютної стрічки «Меда або не такий вже й райдужний бік справи» (2017) та фільму «Марокко», міжнародна прем’єра якого відбулася на кінофестивалі в Сан-Себастьяні у 2021 році.
Емануель Пирву: «Однак, я б не сказав, що це остаточний висновок, в тому сенсі, що я ніколи не наближуся до цієї теми. З моєї точки зору, це коло замикається з цією останньою дискусією, але я думаю, що дискусія, яку я розпочинаю, може тривати вічно. Любов між дітьми та батьками, найсильніша форма любові, на мою думку, залишається територією, яку можна досліджувати нескінченно. Однак я не бачу, чи те, що я міг би зробити в майбутньому на цю тему, відповідатиме фільмам, які я зняв дотепер. Можу сказати, що я багато працював з цими темами, вони мені дуже подобалися. Очевидно, що мої інтереси залишаться в цій сфері, мене цікавлять зв’язки між людьми, саме про це будуть мої фільми, але я шукатиму інші шляхи. Цей зв’язок між дитиною та батьками не був простою темою, це була тема, яка поглинала мене дуже сильно, яка не давала мені спати ночами, яка терзала моє внутрішнє життя. Тому після цієї трилогії перерва дуже бажана. Я вважаю, що ці періоди також мають своє призначення, ми не можемо бути поглинені безперервно».
Емануель Парву поставив численні п’єси, перш ніж перейти до кіно, його дебютна п’єса «Сектор S» отримала номінацію на премію UNITER Awards. Він також є дуже талановитим актором, зіграв незабутні ролі в таких фільмах, як «Бакалаврат» (реж. Крістіан Мунджіу), «Портрет молодого бійця» (реж. Константін Попеску), «Ювілей» (реж. Дан Кішу), «Диво» (реж. Богдан Апетрі), «Знайомі» (реж. Кєлін Петер Нетцер). Його докторська дисертація присвячена драматургічним структурам, і вже кілька років Емануель Пирву викладає на факультеті мистецтв Університету «Овідій» в Констанці.
Емануель Пирву: «Я ніколи не працюю над двома проектами одночасно, я не можу зосередитися на одній ролі і одночасно мати режисерський проект. Я знаю, що є колеги, які можуть це робити, але для мене це не працює, я люблю зосереджуватися на чомусь одному і повністю присвячувати себе цьому проєкту. Я також дуже дбаю про свою викладацьку роботу. Разом з актором Адріаном Тітієні та Даніелою Вітку, деканом факультету мистецтв Університету Овідія в Констанці, я створив перший і єдиний магістерський ступінь з кіноакторської майстерності в Румунії. Я вважаю дуже важливим, що ця магістерська програма народилася в державному університеті, я дуже піклуюся про те, що там відбувається, і про зустрічі зі студентами. Можливо, ще й тому, що у мене є чотирнадцятирічна дитина, я дуже зацікавлений наступними поколіннями. Тому що ми повинні пам’ятати, що за останні двадцять років в Румунії тільки спорт і кіно мали міжнародний успіх. Сімона Халеп, Крістіна Нягу, Давид Попович та кінорежисери мали міжнародний успіх на найвищому рівні. Ось чому я також маю намір інвестувати в свою викладацьку роботу, тому що мене цікавить, що відбувається з майбутнім країни. Мені дуже цікаво, як розвиватиметься молодь, я хочу, щоб нас не вважали другорядними людьми, яких використовують лише для збирання полуниці чи спаржі. Особисто я дуже пишаюся тим, що я румун, і мене цікавить майбутнє країни і те, що відбувається з системою освіти. Я думаю, що багато хорошого можна побудувати через людей, я думаю, що саме так ми можемо розвиватися як суспільство.»
Фільм «Три кілометри до кінця світу» зроблений асоціацією FAMArt. Авторами сценарію є Емануель Пирву та Міруна Береску, оператор – Сілвіу Ставіле, монтаж — Мірча Олтяну, сценографія та костюми — Богдан Йонеску.
