Молодіжний театральний фестиваль «Ideo Ideis»

Дев'ять років тому, у місті Александрія, з ініціативи групи підлітків, був започаткований Молодіжний театральний фестиваль «Ideo Ideis».

România Internațional, 06.09.2014, 09:47

Девять років тому, у місті Александрія (розташованому приблизно в 90 км на північний захід від столиці Румунії, Бухареста), з ініціативи групи підлітків, які прагнули створити нові мости між освітою і культурою, був започаткований Молодіжний театральний фестиваль «Ideo Ideis». Андрея Борцун та Александру Йон тепер художник-постановник, відповідно, актор, почали справжню пригоду в місті, яке не мало ні театру, ні кінотеатру. Однак незабаром їх зусилля підтримав відомий румунський актор Марчел Юреш, який став почесним президентом фестивалю, а пізніше Кетелін Штефенеску, Анді Васлуяну, Медея Марінеску, Маріус Маноле та Влад Замфіреску, які є тепер наставниками фестивалю.

Телевізійний діяч Кетелін Штефенеску підтримує фестиваль «Ideo Ideis» з другого випуску. «Ми називаємося наставниками фестивалю з цього року, коли разом з Андреєю та Алексом, котрі є його ініціаторами і покровителями, ми вирішили змінити філософію цього заходу. Він більше не є фестивалем з призами, відповідно ми вже не є членами журі. Ми вирішили спробувати зробити щось нормальне, щось сучасне, заохочуючи конкуренцію між різними трупами. Не присуджуємо індивідуальних нагород, а заохочуємо команди, які роблять добрі речі. Ми називаємося наставниками, бо після кожного виступу на сцені, проводимо зустрічі з трупами і обговорюємо їх вистави.»

Фестиваль «Ideo Ideis» є унікальним явищем в Румунії, стверджує Кетелін Штефенеску, тому що це не просто театральний фестиваль, це «фестиваль альтернативної освіти за допомогою театру».

220 учасників, 26 трейнерів, 120 волонтерів, 14 професійних театральних труп, 10 учнівських труп, два вечори кіно, три каравани кіно Міжнародного кінофестивалю «TIFF», три вечори оповідачів, чотири шоу для дітей і три майстер-класи. Такою, коротко, була програма ІХ-го Національного молодіжного театрального фестивалю «Ideo Ideis» в Александрії.

Докладніше про це розповідає співголова фестивалю Андрея Борцун. «Фестиваль тривав 10 днів. Упродовж перших чотирьох днів пройшли майстер-класи особистого розвитку: уранці – курси акторського майстерства, відкриті для всіх, хто прийшов на фестиваль, а вдень ми провели ще пять семінарів – хореографії, візуального мистецтва, сценографії, музики і ритму, драматургії. Наступні три дні присвячені виставам учнівських театральних труп, які приїхали в Александрію. Вечори також були насичені численними різноплановими заходами. Щовечора пройшли дві професійні театральні вистави на обох сценах фестивалю як для молодих учасників фестивалю «Ideo Ideis», так і для членів місцевої громади. У той же час три вечори були присвячені наставництву — ми їх називаємо Вечорами оповідачів. Мова йде про зустрічі з професіоналами з ​​різних областей, окрім мистецької, яких ми запросили до Александрії, щоб розповісти про свою кар’єру та відповідати на запитання учасників. Інший розділ «Вечірнє кіно» був присвячений, звичайно, любителям кіно. Ми запросили румунських режисерів, які показали свої останні або кращі фільми, а потім обговорили їх з глядачами. В останній день фестивалю ми правели ряд майстер-класів, на які запросили кращіх театральних діячів. Керував майстер-класами наш друг Кетелін Штефенеску, який наприкінці обговорив різні теми з аудиторією.»

У місті з населенням не більше 40.000 осіб фестиваль «Ideo Ideis» зумів створити унікальну атмосферу. Розповідає Андрея Борцун: «Йдеш по вулиці і всі посміхаються, бачиш десятки, сотні дітей в червоних футболках, з беджами, і ти знаєш, що вони беруть участь у фестивалі, бачиш, як місцеві жителі раді їх бачити, багато з них кажуть, що містечко оживає коли починається фестиваль… Панує дуже багато позитивної енергії, люди обіймаються, плачуть від емоцій, радіють, вчаться… Відбуваються різні обміни думками, ідеями, народжуються різні проекти, відбуваються зустрічі між професіоналами й молоддю… Мабуть фестиваль не повинен був тривати більше 8-10 днів, але коли він розпочинається — стає чимось таким, що мені дуже важко пояснити.»

Починаючи з цього року, учнівські театральні трупи, які беруть участь у фестивалі, представили свої вистави без журі і без індивідуальних премій. Це рішення організаторів є результатом зміни концепції фестивалю, а саме є бажанням організаторів поставити наголос на процесі, а не на результаті, винагородах, преміях. Учасники отримали нагороди у вигляді «досвіду», тобто можливості взяти участь у Національному театральному фестивалі 2014 року, можливості виступити наступного року в рамках Міжнародного театрального фестивалю у м. Сібіу, або на Фестивалі румунської комедії 2015 року.

Андрея Борцун підбила й висновки дев’ятого фестивалю «Ideo Ideis», який пройшов з 18 по 26 серпня: «Ми хочемо зробити набагато більше для громади та тамтешніх дітей в наступні роки, тому що інтерес до фестивалю виріс надзвичайно сильно. Ми хочемо побачити в Александрії якомога більше учнів. Сподіваємось, що наступного року, коли пройде десятий фестиваль, нам вдасться зробити там дуже гарний кемпінг. А понад усе, я сподіваюсь, що ми залишимося разом як міцна команда, продовжимо організовувати цей фестиваль з такою ж пристрастю.»

Організатори Національного молодіжного театрального фестивалю «Ideo Ideis» готуються відзначити в 2015 році десяту річницю сміливого й надзвичайно впевненого існування. Можливо, Кетелін Штефенеску сказав найкраще, чому ці молоді люди заслуговують на більшу підтримку, ніж дотепер: «Мені б хотілося привітати те, як відбуваються речі в Александрії, та філософію, довкола якої будуються всі речі. Те, що відбувається там, є настільки чистим, звичайним і, на жаль, рідкісним, що я щоразу використовую вищу ступінь і усвідомлюю, що це не найкраща річ, бо це може створити певну форму недовіри чи підозри. Але всі ті, хто мав цікавість податися туди, відкрили для себе дещо унікальне. З тим місцем мене пов’язує той факт, що все там — як у відкритій книзі, що кожен гріш витрачається з прозорістю, що з цієї точки зору всі засинають вночі спокійно, що всі залучені в цю історію — члени групи наставників, трейнери, які працюють з дітьми, і всі організатори фестивалю роблять всі ці речі заради суспільного блага, і це здається мені надзвичайним і дуже важливим.»