IV-й Міжнародний фестиваль «Film O’Clock International Festival»
З 28 лютого по 3 березня на кіномайданчиках восьми країн: Румунії, Литви, України, Молдови, Болгарії, Греції, Єгипту та Південної Африки, пройшов четвертий кінофестиваль «Film O'Clock International Festival».
Василь Каптару і Corina Sabău, 09.03.2024, 09:37
Міжнародний фестиваль «O’Clock» проведений вже четвертий рік поспіль, відбувся з 28 лютого по 3 березня у престижних кіноуніверситетах, кінотеатрах та інших партнерських центрах Румунії, Литви, України, Молдови, Болгарії, Греції, Єгипту та Південної Африки. Заявки на участь у фестивалі подало близько 100 фільмів, які вже брали участь у багатьох світових кінофестивалях. До програми міжнародного конкурсу короткометражних фільмів команда фестивалю відібрала 10 стрічок з 8 країн, деякі з яких вже були номіновані та нагороджені на таких міжнародних кінофестивалях, як Берлінале, Сараєво, Їглава, Сан-Себастьян. Ці фільми, в яких показано унікальні художні бачення та різноманітність розповідей талановитих творців, змагалися на міжнародному фестивалі Film O’Clock за два призи: Приз глядацьких симпатій та Приз журі.
Мірона Раду, директорка кінофестивалю «O’Clock» розповіла про процес відбору фільмів до цьогорічного видання. «Рік за роком ми намагалися посилити фестиваль і таким чином додали ще одну країну. Ми починали з п’яти країн, а тепер маємо вісім. І, звичайно, наша ідея, наша мрія – атакувати інші часові пояси, йти в інші регіони, тому що людей в першу чергу цікавить концепція. Цікаво знати, що одночасно один і той самий контент, тобто один і той самий фільм, дивляться в дуже різних країнах, дуже далеко одне від одного. Одночасні покази вже робили в Європі, але, додавши два фільми в Африці, нам вдалося вийти за межі континенту. Цього року було дуже складно робити відбір фільмів, тому що ми отримали набагато більше якісних кінострічок, дуже багато, ми передивилися більше сотні. Це добре і свідчить про те, що ми стаємо більш помітними, що люди довіряють нашій концепції, нашій добірці. Ми раді цьому, але з іншого боку, як я вже казала, це був дуже складний процес. Нас троє відбірників і, очевидно, між нами були палкі дискусії, можливо, ще й тому, що ми походимо з різних середовищ. Окрім мене, до складу відбіркової комісії увійшли критик Ендрю Могсен з Єгипту та Жана Калинова з Болгарії. Очевидно, що нелегко знайти формулу або скласти добірку, яка б задовольнила всі види глядачів, особливо зважаючи на те, що наша фестивальна аудиторія така різна і походить з багатьох країн. У той же час, цікаво проходити через процес відбору, тому що кожен дізнається щось нове. Ми не зосереджуємося на конкретному жанрі, тому в програмі є й ігрові, й анімаційні фільми. Цього року у нас також був документальний фільм. Крім того, з точки зору відбору, ми не ставимо собі за мету мати певну кількість фільмів. Ми хотіли б мати більше фільмів у цьому році, але оскільки більшість із них тривають 20, 25 чи навіть 30 хвилин, ми не змогли додати надто багато назв.»
Три фільми міжнародного конкурсу – румунські («Суруайка», режисери Влад Ілічевіч та Раду Поп, «Коли літають МІГи», режисер Філіп Гейчеан, «Гіпатія», режисер Андрєй Реуцу), та один – з Республіки Молдова («Погані новини», режисер Лівіу Ротару). У рамках міжнародного фестивалю «O’Clock» також відбулися дві конференції, – розповіла Мірона Раду. «Щоразу ми додаємо до програми фестивалю дві конференції, присвячені, скажімо так, більше тим, хто працює в індустрії. Я так кажу, тому що гості, як правило, є професіоналами галузі, тому теми можуть бути дещо нішевими. Але ці конференції, очевидно, відкриті для широкого загалу. Одна з них була присвячена спадщині та штучному інтелекту. Розглядаючи ці теми, ми хотіли встановити зв’язок між минулим і тим, що відбувається сьогодні, але ми також дивимося в майбутнє. Штучний інтелект, про який багато дискутують, також може бути інструментом, який допоможе зберегти спадщину. І я маю на увазі виключно збереження архівних фільмів або тих, що були зняті маловідомими мовами. Наприклад, у Південній Африці, де зараз розмовляють 11 офіційними мовами, є компанія, яка реалізує дуже цікавий проєкт з використанням штучного інтелекту. Ідея полягає в тому, що за допомогою штучного інтелекту вони повинні спробувати зберегти фільми, які там знімаються і мову, яка використовується у фільмі, з усією її специфікою, тому що ми не знаємо, як довго зможемо зберігати ці речі на тлі зростаючої глобалізації. Друга конференція була присвячена психічному здоров’ю – темі, яка багато обговорюється і є дуже важливою. І, якщо говорити про психічне здоров’я, то ми повинні визнати, що кіноіндустрія є і може стати токсичним середовищем, якщо ми не будемо дотримуватися певних меж. Ми говорили про ці питання на другій конференції.»
Селекторка Міжнародного кінофестивалю «O’Clock» Жана Калинова, згадуючи процес відбору, розповіла, що практично подорожувала країнами-учасницями, спостерігаючи як усталені кіноіндустрії, так і позитивні тенденції розвитку. «Кожен короткометражний фільм пропонував унікальний погляд на культуру своєї країни або намагався перенести глядача в уявний простір, не пов’язаний з будь-якою державою. Теми, такі як сімейні зв’язки, соціальні зміни, гострий реалізм та безмежна уява, є одними з тем, які розглядаються в цьогорічних короткометражних фільмах».
За підсумками голосування, міжнародне журі, до складу якого увійшли Раду Жуде (Румунія), Яна Титова (Болгарія) та Алі Кассем (Єгипет) присудило Приз журі румунським режисерам Владу Ілічевічу та Раду Попу за анімацію «Суруайка». Водночас як зазначили організатори фестивалю «життя дивніше за кіно», тому у дивовижному повороті подій воно з гордістю оголосили не одного, а трьох переможців, обраних кіноаудиторією з восьми країн шляхом голосування 304 глядачів з усіх країн-учасниць, по 59 голосів за кожного. «Ваші голоси мали глибокий резонанс і залишили довготривалий вплив на нашу глобальну аудиторію, зміцнюючи прагнення нашого фестивалю до об’єднання різних спільнот по всьому світу» – написали організатори на сторінці кінофестивалю у Facebook.
Отже, Приз глядацьких симпатій отримали фільми «Порожнеча», південноафриканського режисера Джорді Санка, «Погані новини» молдовського режисера Лівіу Ротару та «Мама», єгипетського режисера Наджі Ісмаїла.
