Вигрібні ями Бухареста
Вигрібні ями Бухареста - це місце, яке досліджуювали історики та археологи з Бухарестського міського музею під час розкопок у центральній частині міста з метою відновлення будівель, що становлять культурну спадщину.
Steliu Lambru, 27.11.2023, 00:56
Вивчення
історії еволюціонувало від найдавніших
часів до наших днів, від простого
нанизування єгипетських фараонів до
тотальної історії, як назвав
великий французький історик Люсьєн
Февр прагнення написати все про минуле
людини. Все означало будь-яке
дослідження людського, від найвищих
табу до найпотаємніших сторін повсякденного
життя. Тож не дивно, що історики та
археологи почали досліджувати
місця, на які ми дивимося з огидою, такі
як туалети, вигрібні ями, каналізаційні
колектори, які в 19 столітті румунською
мовою називали хазнале (haznale).
Вигрібні
ями
Бухареста -
це місце, яке досліджували
історики та археологи з Бухарестського
міського музею
під час розкопок у центральній частині
міста з метою відновлення будівель, що
становлять культурну спадщину. І з
археологічних досліджень у вигрібних
ямах Бухареста, з історій кожного
знайденого там предмета можна побачити,
як румунське суспільство 19 століття
трансформувалося зі східного на західне.
Теодор Ігнат, археолог музею,
працював на цих об’єктах і був нашим
провідником огидними підземеллями
бухарестських вигрібних ям. Ми
запитали
його, чим пояснюється нове значення,
яке турецьке слово «hazna» отримало в
румунській мові: Слово
хазна
походить з турецької мови і означає
скарб, казначейство. Ми точно не знаємо,
як воно стало сьогодні зневажливим
терміном. Підозрюють, що місця, де
зберігалися цінності, були заховані в
землі, і оскільки ці вигрібні
ями
вкопані в землю, я думаю, що у
цьому й
може бути зв’язок. Можливо, в минулому
вигрібні ями також використовувалися
для того, щоб ховати речі, тому що кому
б прийшло в голову шукати їх у багнюці?
Ми запитали
Теодора Ігната, яке було
призначення
вигрібної ями: туалет, каналізаційний
колектор
чи яма?: Я думаю, що всі три, не
обов’язково одночасно. Об’єкти, які ми
там знаходимо, як правило, цілі, а це
означає, що це було середовище, де була
вода або якась рідина. Але той
факт. що
вигрібні ями також використовувалися
як туалети, це цілком можливо. Людські
розкладаються, ми цього не знайшли.
Натомість ми знайшли органічні речовини,
це може означати що завгодно. У вигрібні
ями люди кидали не лише екскременти.
Вони також викидували
туди
и харчові відходи, які, якби вони викинули
деінде, зіпсувалися б і почали б смердіти.
Отож
було
практичніше скидати їх у яму, викопану
в землі. Практика викидання смердючих
відходів у землю зафіксована ще в
неоліті. Вигрібна яма також може бути
сміттєзвалищем, вона виконує кілька
функцій. Одна
моя колега
придумала
нове пояснення, яке треба перевірити,
а саме, що ці місця використовуються як
льодовні.
Предмети,
витягнуті з вигрібних ям Бухареста,
були розміщені в Музеї міської антропології
у
Бухаресті
на
унікальній виставці. Предмети були
зібрані з чотирьох бухарестських
вигрібних ям: з вигрібної
ями
церкви Святого Дмитра
в старому центрі міста, з вигрібної ями
церкви Маврогені
біля нинішньої будівлі румунського
уряду, з вигрібної ями продуктового
магазину в колишньому єврейському
кварталі і з каналізаційної системи
винайденої
під
будівлею колишнього банку Марморош-Бланк,
також в старому центрі міста. На виставці
виставлені
гарно розписані порцелянові вази,
більшість з яких імпортні, квіткові
горщики, фармацевтичні контейнери,
глиняні косметичні контейнери, дуже
дорогий флакон парфумів з монограмою
паризької парфумерії Roger & Gallet, тюбики
зубної пасти або крему. Ми запитали
Теодора Ігната, що люди викидають у
вигрібну яму?: Все, що завгодно. Багато
предметів
не вдалося знайти, тому що вони були
зроблені з матеріалів, які швидко
псуються. Якщо вони були зроблені з
дерева, рослинних волокон, шкіри тощо,
то вони не зберігаються. А в землі ми
знаходимо предмети, які протистоять
плину часу. Загалом ми знаходимо багато
кераміки всіх категорій і типів, немає
якоїсь певної категорії кераміки, яку
викидають у вигрібну яму. Викидували
імпортні горщики, які після розбиття
ставали непотрібними, і люди їх
утилізували. З іншого боку, ми також
знайшли
цілі горщики і дивуємося, чому викинули
нерозбитий
горщик? Можливо, це були горщики, пролиті
різними речовинами, або горщики, в яких
зберігалося, наприклад, вапно, яке
затверділо.
Вигрібна ями будували за 10-15 метрів від церкви чи
житлового приміщення. Хоча це не було
значною відстанню, їх будували так, щоб
вони не заважали
запахом і не були
джерелом інфекції. Теодор Ігнат
розповідає, що вигрібна яма була складною
роботою: Це була ретельна робота,
принаймні цегляні вигрібні ями,
і вони були спеціально побудовані, а не
повторно використані приміщення. Вони
були якось вкриті, стіни дуже добре
ущільнені, а на дно залитий піщано-вапняний
розчин, який є проникним, але не утворює
бруду.
Ми думаємо, що вони були зроблені так,
щоб періодично їх можна було спорожняти.
З
вигрібних ям Бухареста археологи вийняли
на поверхню об’єкти матеріальної
цивілізації минулого, які у
ті часи більше
не були
потрібні
людям. Але сьогодні вони є захоплюючою
історією, частиною нашого життя.
