Громадянське партнерство для боротьби з булінгом у школі
Для усвідомлення окремих проблем, а також для їх вирішення мистецтво завжди виявлялося дуже ефективним.
Christine Leșcu, 12.05.2021, 06:21
Для усвідомлення окремих проблем, а також для їх
вирішення мистецтво завжди виявлялося дуже ефективним. Здається, що навіть на
ширшому спільнотному чи соціальному рівнях воно може допомогти, принаймні
ознайомити громади з проблемами їх членів та посилити емпатію. Це нещодавно
було доведено проєктом, проведеним в сільській громаді Горжанського повіту
(південний захід) асоціацією Docuart.
Данієла Апостол, менеджер з питань
культури та директор Docuart, наводить подробиці. «Ми подумали як краще
спробувати вирішити проблему, яку визначили як соціальну за своєю суттю, за
допомогою інструментів, пов’язаних з культурою та освітою. Фактично саме це ми
робили упродовж часу, тому й цього разу вирішили робити те, що вміємо найкраще. Так
народився «Конгруентний проєкт, навички, необхідні для різнорідних груп молоді».
Цей проєкт, який ми вважаємо необхідним для зменшення різниці освіченості між ромською
і неромською молоддю в Європі, спрямований на збільшення рівня залучення
вразливих груп. Ми впроваджуємо його у партнерстві зі школою ім. Антонія Могоша
в одному із сіл Горжанського повіту. Ми були дуже раді відкритості, яку проявило
до нашої ініціативи керівництво школи. Проєкт має на меті створити більш
сприятливий контекст для розвитку 200 учнів і ми думали, що можемо зробити свій
внесок у цей розвиток, сприяючи налагодженню дуже важливих стосунків між
учнями, школою та батьками.»
Проєкт розпочався у лютому з батьками та учнями четвертих
та п’ятих класів. І перша діяльність включала програму роботи з дітьми/батьками
для ознайомлення дорослих з емоційними, розумовими та освітніми потребами
дітей, а також для покращення їхніх стосунків зі школою та громадою. Під час
зустрічей не ставили наголос на теоретичних аспектах, тим більше, що батьки, як
правило, дуже прагнули спілкуватися та обговорювати свої соціальні, економічні
та навіть батьківські проблеми, як зазначила психолог Александра Кожокару. «Я
була дуже вражена згуртованістю батьків четвертого класу. Вони проявили єдність,
спільно реагували на дитячі проблеми і мають спільну стратегію щодо їх
вирішення. Вчителька дітей відіграє дуже важливу роль і батьки прийшли на її
заклик, прагнучи співпрацювати з нами і дуже відкриті до обговорення з нами
проблем, з якими вони стикаються на індивідуальному та сімейному рівнях.
Різноманітність проблем досить велика: є діти, які походять із неблагополучних
сімей або мають розлучених батьків, наприклад.»
Пульс цієї
особливої сільської громади також можна було відчути і завдяки тому, що,
незважаючи на пандемію, впровадження проєкту не здійснювалося в онлайн-режимі, розповіла
Данієла Апостол. «Ми віддали перевагу очним зустрічам. Зараз, протягом весняних
канікул, а також протягом цієї пандемії, ми уникали знайомств через Інтернет,
оскільки це той вид діяльності, де прямі зустрічі дуже важливі. В основному ми
їдемо до села Чауру, два-три рази на місяць, де перебуваємо по два-три дні
кожного разу і зустрічаємось із кожним класом батьків та кожним класом учнів. У
нас є психолог, директор та наставник, залежно від кожного виду діяльності.
Кожне заняття триває від 45 до 70 хвилин залежно від теми. Ми намагаємося дещо
накопичити інформацію з психології та мистецтва в найкращій амальгамі,
представленій у формулі, яка є максимально легкозасвоюваною для батьків.»
На додаток
до батьківської складової, «Конгруентний проєкт» також включає сегмент боротьби
із знущаннями чи переслідуваннями серед дітей, явище, з яким була знайома
громада села Чауру. Данієла Апостол розповідає. «Діти були добре знайомі з цим явищем.
Я навіть запитала їх, чи можуть вони розповісти нам про новину, яку вони
підслухали по телевізору, чи були свідками такого типу сцен. Я відчуваю, що в
цій школі учнівська спільнота є більш згуртованою і це в першу чергу завдячується батькам. Я б сказала, що, порівняно з міським середовищем, це явище,
можливо, менше відчувається в сільському середовищі. Найбільша їх проблема,
коли вони говорять про це явище, – це відсутність довіри до дорослих, коли вони
говорять про знущання, і вони дуже страждають через це. І я пояснила батькам,
що під час знущань і агресор, і жертва є жертвами, бо агресор поводиться так,
тому що в минулому був жертвою знущання.»
Після перших зустрічей буде
проведена психологічна оцінка для виявлення випадків, які потребують
індивідуальної терапії. Що стосується підвищення обізнаності та боротьби з
булінгом на рівні групи, то ініціатори проєкту «Конгруент» обрали кінотерапію.
Це передбачає перегляд фільмів або уривків з кіно, які можуть допомогти дітям,
а також батькам, краще зрозуміти, що відбувається з жертвами, а також з їхніми
агресорами. Александра Коджокару. «Особисто я вважаю зв’язок між мистецтвом та
психологією дуже важливим. Кінотерапія надає інструменти, необхідні для
вивчення та виявлення понять, які важче визначити та обговорити в класичній
терапії, особливо якщо вона нетривала. У цьому проєкті ми пропонуємо кілька
занять для дітей. Їх не так багато, але, завжди завершуються сеансами
кінотерапії. Ми сподіваємось досягти результату, який, можливо, за допомогою
звичайних сеансів потребував би більше часу.»
Також театр або, точніше,
реалізація невеликих сцен, в яких учні виконують певні ролі, може допомогти їм
краще усвідомити свої проблеми та проблеми інших. Програма «Конгруент» діятиме
до жовтня 2022 року і, крім її повтору в інших селах, ініціатори також хочуть
створити «Групу місцевих дій», яка б перейняла ініціативу Docuart та продовжила
її після завершення проєкту.
