Культурні переваги румунів

Церкви (99%), культурні центри (76%), місцеві фестивалі (76%), парки (75%), будинки культури (72%) і бібліотеки (71%) є, відповідно до результатів опитування населення, найбільш поширеними елементами культурної інфраструктури в Румунії.

Corina Sabău, 13.09.2017, 08:03

Церкви
(99%), культурні центри (76%), місцеві фестивалі (76%), парки (75%), будинки
культури (72%) і бібліотеки (71%) є, відповідно до результатів опитування
населення, найбільш поширеними елементами культурної інфраструктури в Румунії.
Такими є висновки Барометру споживання культурних цінностей 2016, соціологічного дослідження культурних переваг румунів,
проведеного Національним інститутом культурології та культурного формування. За
даними того ж дослідження 60% респондентів вважають, що необхідно мати більше
газетних кіосків, 68% – більше бібліотек, 62% – більше книгарень і 59% – більше
парків.

Говорить
Анда Бекуц, член департаменту з питань досліджень Національного інституту
культурології та культурного формування. «На національному рівні, як ви бачите,
серед найбільш обізнаних елементів інфраструктури, на перших місцях знаходяться
культурні центри, фестивалі та святкування і парки, але в залежності від
регіонів. Найбільший відсоток споживачів культури спостерігається в Бухаресті
та навколишньому повіті Ільфов, зокрема тому, що столиця має розвинуту
культурну інфраструктуру, значно випереджаючи інші міста. Є відмінності між
селами і містами: в сільській місцевості люди не звикли до певного типу
культурної пропозиції і тому рівень усвідомлення там значно нижчий. Треба
сказати, що цей індекс культурного сприйняття ми складаємо вперше і використали
методологію Євростату. Ми об’єднали всі заходи і рівні участі в громадських
заходах. Так само, треба підкреслити і дуже високий відсоток поінформованості
про вплив культури на соціальну згуртованість та економічний розвиток
суспільства.»

Дослідження,
проведене Національним інститутом культурології та культурного формування
показує, що 32% румунів не купили жодної книги за останні 12 місяців, а 29% не
читав жодної книги протягом цього періоду. Фольклор та етнічна музика займають
перше місце серед переваги румунів до музики і танцю (53%), а потім йдуть
місцева поп-музика (30%), іноземна поп-музика (20%), Манеле, що є сумішшю циганської,
поп та близькосхідної музики (15%); блюз (11%); хіп-хоп, а також класична і
симфонічна музика – по 9%, рок (7%), опера і оперета, джаз і електронна музика
– по 6% та експериментальна музика (3%).

Говорить соціолог Дан Журкан. «70%
румунів не йдуть в театр або навіть в кіно. Різниця між нами та іншими
європейськими країнами може бути пояснена піратством, як показують дані минулих
років. Крім того, як і раніше існує величезний розрив між міськими та
сільськими місцевостями. В цілому, споживач культури має певний профіль: має
вищу освіту і мешкає у місті. У 70% сільських місцевостей є будинки культури,
але тут постає запитання, наскільки культурними є ці установи. Тому що більша
частина заходів, проведених там, пов’язана з ритуалами (весілля, похорон) або з
проведенням виборів. Ще одна цифра, яка привернула нашу увагу, стосується
взаємозв’язку між соціальним успіхом і читанням. 77% опитаних в рамках
дослідження сказали, що надають перевагу праці замість читання, а 55% вважають,
що нема потреби читати, щоб досягти успіху в житті. Це доводить, що просування,
особливо в засобах масової інформації, таких прикладів успішних людей як
власники футбольних клубів або бізнесмени, є шкідливим, і особи, як вони стали
кумирами для багатьох молодих людей. Й остання цифра, що привернула мою увагу:
понад 78% домогосподарств мають доступ до кабельного телебачення, а це означає,
що вони мають доступ і до Інтернету. І тільки 12% респондентів сказали, що вони
ніколи не користувалися соціальною мережею Facebook. Це показує, що соціальні мережі проникли глибоко, навіть серед літніх
людей, якщо розрізняти користувачів за віком. Очевидно, що зріс рівень доступу
до інформації, але питання, яке виникає пов’язане з тим, який культурний зміст
ми споживаємо, коли використовуємо Інтернет.»

Соціологічне
опитування показало, що 77% респондентів мають низький рівень культурної
активності, 19% середній, 3% – високий рівень і тільки 1% респондентів мають дуже
високу культурну активність. Говорить Кармен Кроїтору, директор Національного
інституту культурології та культурного формування. «Ще одним важливим
показником є загальна думка респондентів про соціальний вплив культури. Ми
вперше провели такий аналіз, а його результати стали для нас приємним
сюрпризом, тому що прийшли до висновку, що люди вважають культуру важливою. За
нашими висновками, багато з того, що можна назвати культурним споживанням
відбувається в Інтернеті, люди відвідують сторінки з культурним змістом, коли
заходять в Інтернет. А в Румунії, на відміну від інших європейських країн, кількість
тих, хто має доступ до Інтернету набагато більша.»

Найбільш
поширеною формою культурного споживання в громадських місцях (принаймні один
раз на рік) стало відвідання музеїв та виставок (20%), театр (13%), кіно (9%),
опера і оперета (7%), філармонія (6%), розвага і музика (17%) та читання в
публічних бібліотеках (6%). Відповідно до цього Барометру, головними
перешкодами для участі літніх осіб в культурних заходах є брак грошей – 42%,
здоров’я/хвороба – 21%, вік – 12% та брак часу – 7%.