Молоді люди, можливості працевлаштування та мобільність на ринку праці

У Румунії проживають понад 4,8 млн молодих людей у віці від 15 до 34 років, згідно з даними опитування, проведеного в другому кварталі 2016 року Національним інститутом статистики.

Christine Leșcu, 13.12.2017, 05:03

У Румунії проживають понад 4,8 млн молодих людей у віці від 15 до 34 років, згідно з даними опитування, проведеного в другому кварталі 2016 року Національним інститутом статистики. Трохи більше половини з них були зайняті, що в технічному плані не обов’язково означає, що вони мали постійне місце праці, але те, що вони працювали, принаймні, годину на тиждень, щоб отримати дохід. Майже три чверті (74,6%) молодих людей були працівниками, в основному, з постійним робочим режимом: близько 50% працювали в сфері послуг, 28% в промисловості і будівництві і 21% в сільському господарстві.

Ті, хто працює в сільському господарстві, мають особливе становище, не дуже щасливе, як пояснив нам Владімір Александреску, представник Національного інституту статистики: Праця в сільському господарстві означає, на жаль, працювати вдома і займатися сільським господарством для виживання. Існує, звичайно, і модернізована частина сільського господарства і сільського життя, але, в цілому, і вона організована теж як сімейна структура, яка виробляє в основному для задоволення потреб споживання невеликої групи людей, сім’ї. Однак, із статистичної точки зору, таких людей вважають зайнятими або особами, які працюють. Але дійсно, їх заняття має менший соціальний та економічний внесок ніж тоді коли вони б мали можливість працювати в більш розвинутих сільськогосподарських підприємствах, таких як ферми Західної Європи або США.

Водночас, більше 2,3 мільйона молодих людей були неактивними членами суспільства, з яких трохи більше 270 тисяч були безробітними, тобто людьми, які прагнули інтегруватися на ринок праці Румунії. Решта знаходилися на різних етапах навчання. Крім них, близько один мільйон молодих людей, тобто 19,9% від цільової групи опитування і 28% молодих людей, які закінчили навчання, не працювали і не були зареєстровані в системі формальної освіти. Ці цифри є величезними, вважає Міхай Драгош, голова Молодіжної ради Румунії: Інші дослідження показують, що перевищення чотирьох місяців бездіяльності цього типу матиме негативні наслідки на життя молодої людини в тому сенсі, що вона, як правило, матиме протягом життя менш стабільні робочі місця, важче просування по службі і нижчі зарплати.

Якщо ті, хто завчасно покидає школу, часто роблять це через бідність, молоді люди, які все таки закінчують навчання, зупиняються, на рівні 53%, на середніх навчальних закладах. Двоє з п’яти молодих румунів вважають, що їм вистачатиме в житті середня освіта і не мають жодного наміру продовжити навчання у коледжі чи на факультеті, хоча випускники вузів легше знаходять місце праці. Найуспішнішим методом пошуку місця праці є безпосередній контакт з роботодавцем (49,3% молодих робітників знайшли місце праці відправивши своє резюме до зацікавленої установи або фірми) і допомога родичів, знайомих або друзів (метод, за яким 28,8% молодих людей знайшли місце праці). Рекомендація з боку знайомих є звичайною річчю, вважає Владімір Александреску, а Міхай Драгош додає: Що стосується методу знайдення місця праці, цікавим є те, що близько 30% молодих людей звертаються по допомогу до друзів, знайомих, родичів. І за кордоном ця система взаємозв’язків працює. Мати мережу знайомих, знати різних людей, професіоналів у певних сферах діяльності та роботодавців, може бути корисним.

З іншого боку, ті, кому вдається знайти місце праці і отримувати зарплату, не дуже готові занадто багато рухатися, щоб поліпшити свою ситуацію. З працездатних молодих людей лише 3,8% перейшли на іншу роботу, більшість з них будучи у віці від 25 до 29 років. Водночас, лише 20% молодих людей без місця праці готові переміститися в інше місто аби знайти краще місце праці. Владімір Александреску: Мобільність має подвійне значення, це мобільність вже працюючих людей і мобільність тих, хто не має місце праці і може мати місце праці в іншому місті. З іншого боку, спростовує цю ідею велике число молодих людей, які їдуть працювати в інші країни. Для найбільш активних та добре підготовлених молодих осіб не має значення місто, де вони працюють. Якщо вони знаходять це місце праці за тисячу кілометрів від дому, вони їдуть туди.

Як пояснює цю ситуацію Міхай Драгош?: Молоді люди проявляють стриманість коли йдеться про бажання шукати місце праці за межами свого рідного міста. Але це також стосується і житлової політики держави. Чи держава в змозі допомогти молодим людям орендувати житло, за ціну, яку вони б могли собі дозволити? Тут же я маю на увазі мінімальну заробітну плату в економіці. Людина, яка отримує мінімальну заробітну плату, не дозволяє собі сплачувати близько 150-200 євро на місяць за оренду помешкання у великому місті.

Тому, вважають представники молодіжних організацій, ситуацію молодих людей необхідно виправити шляхом різних державних політик, починаючи з кращої кореляції між освітою та ринком праці та закінчуючи з різними стимулами для стимулювання мобільності та стажування у різних державних та приватних установах.