Небезпека оцифрування серед молоді
У Румунії, країні, яка є другою в ЄС за кількістю жінок, зайнятих у сфері ІТ, 81% дівчат у віці від 16 до 24 років, щодня використовували Інтернет в 2017.
Christine Leșcu, 07.11.2018, 03:51
У Румунії, країні, яка є другою в ЄС за кількістю жінок, зайнятих у сфері ІТ, 81% дівчат у віці від 16 до 24 років, щодня використовували Інтернет в 2017. Серед хлопців того ж віку, ця частка склала 82%. Однак, коли ми говоримо про участь молоді в Румунії в обговореннях ідей в інтернеті, відсотки падають нижче середньоєвропейського: тільки 16% молодих жінок і 20% молодих чоловіків були зацікавлені в обміні ідеями після прочитання деяких газетних статей або опублікованих на блогах.
Якщо цей тип незацікавленості можна пояснити загальною відсутністю інтересу молодих європейців до політичної і громадянської активності, інші дані про стримування від висловлення думок можуть мати інші причини. Наприклад, в ЄС 12% дівчат у віці 15 років отримали повідомлення про переслідування в Інтернеті, порівняно з 7% хлопців. І в Румунії, дослідження проведене компанією IT Bitdefender, восени минулого року, показує, що чотири з п’яти підлітків у віці до 18 років говорять, що вони були переслідувані в Інтернеті.
Експерти з Європейського інституту з питань гендерної рівності виявили кореляцію між залякуванням в Інтернеті і стримуванням вираження, особливо серед дівчат: 51% молодих жінок і 42% молодих людей не хочуть брати участь в онлайн-дискусіях після того, як були переслідувані. Деталі подає Бландін Моллард, експерт Європейського інституту з питань гендерної рівності: «Є дуже точні показники, що показують, що дівчата і молоді жінки пристосовують свою онлайн поведінку після того, як вони стали свідками образливих коментарів та повідомлень або самі були мішенню зловживань. (…) Не беруть участь в онлайн-дебатах чи спілкуваннях. І хлопці змінюють свою поведінку, але в значно меншій мірі, ніж дівчата. Молоді люди – юнаки та дівчата – проводять багато часу в Інтернеті, щоб читати новини, сформувати світогляд і різні думки. Тому ми вважаємо, що якщо дівчата використовують кіберпростір лише пасивно і не беруть, через свої погляди, участь у перетворенні цього простору, вони пропускають, можливо, низку формативного експерименту. По-друге, ми маємо дуже активне покоління хлопців у мережі, які висловлюють себе в повній мірі, але взаємодіють між собою, менше ніж дівчата. Це зменшує можливості для обговорення та обміну ідеями з дівчатами.»
Крім того, скільки підлітків зізнаються, що вони були мішенню переслідування, і таким чином, відмовляються висловити свої погляди. За словами психолога Нансі Лунгу, дослідження враховують тільки тих, хто зізнається, що були переслідувані, і це явище, ймовірно, більш широке, ніж випливає із статистики. Зловмисники, як правило, є молодь того ж віку, що і жертва і напад, як правило, ініціюється кимось відомим. «Найнеприємнішим є той факт, що, як правило, переслідування мають місце колективно, здійснюється напад на жертву» вважає Нансіi Лунгу, а наслідки для потерпілих можуть бути руйнівними: «Підліток, який не розуміє, чому він атакований, і чому так багато ненависті обрушилось на нього може постраждати протягом тривалого часу, тому що він переживає психічний розвиток. Напади такого роду не можна запобігти, тому що їх спрацьовування відбувається випадково. Однак їх згуртованість є сильною, напади стають все більш агресивними.»
У Румунії основні причини кіберзалякування, пов’язані із зовнішнім виглядом і одягом, 67% месиджів про переслідування відносяться до цих аспектів. Інші поширені причини внаслідок яких молоді люди переслідувані є хобі і щоденні турботи (30%), фінансове становище сім’ї походження (13%), результати в школі (12%) і сексуальна орієнтація (8%) , Ці причини, як правило, одні і ті же з причинами звичайного переслідування, домагання віртуального світу є продовженням домагання реального світу, але посилюються в деяких відносинах. Прикладом цього є стандарти краси, попереджає Бландін Моллард: «Стандарти краси зустрічаються скрізь. Вони не з’явилися разом з Інтернетом. Але в оффлайн світі, або коли ви знаходитесь на вулиці чи на роботі, ви бачите різні типи людей, тіла та стилі одягу. Але в деяких соціальних мережах, мабуть, існує лише один вид фізичного вигляду. І це починає впливати на тебе. Йдеться про інтенсивність або магнітуду. Все пов’язане з часом, проведеним молодими людьми в Інтернеті.»
Переслідування не можна запобігти конкретно, воно непередбачуване, більше стосується контексту, і видимі причини часто є лише приводом проявлення насильницьких тенденцій. Таким чином, основна увага повинна бути спрямована на реакції пост-фактум і освіту, вважає Нансі Лунгу: «Нападники зазвичай стримані не якістю контраргументів, а й числом тих, хто захищає атакуючого. Таким чином, це явище ще більш тривожне, тому що у нас немає дуже високої соціальної згуртованості. Діти не мають прикладів захисту найслабших. Вони можливо формально в школі вчаться про це, однак в суспільстві не бачать цього. Через погане виховання – а й тому, що так зроблена людська природа – кожна людина – навіть колишня жертва або, особливо, колишня жертва – може стати в певному контексті нападником. Стільки часу скільки ми погоджуємось – і в Інтернеті досить багато прийнято – з просуванням певного типу ненависті і агресії завжди знайдеться хтось, щоб приєднатися до групи нападників. Чому? Таким чином, відчуває себе сильним, він не може стати жертвою. Слід би виховати ставлення тих, хто дивиться з боку. Вони повинні втручатися частіше.»
