Неповнолітні та жебрацтво
Ми бачимо їх щодня на найбільш жвавих вулицях міста, навколо вокзалів або біля входу в супермаркети. За біологічним віком вони діти, але їх життєвий досвід багатший ніж у багатьох дорослих. Мова йде про дітей-жебраків, яких дуже багато в Румунії...
Christine Leșcu, 18.09.2013, 02:12
Ми бачимо їх майже щодня на найбільш жвавих вулицях міста, навколо вокзалів або біля входу в супермаркети. За біологічним віком вони діти, але їх життєвий досвід багатший ніж у багатьох дорослих. Мова йде про дітей-жебраків, яких, на жаль, дуже багато в Румунії.
Чому ці діти, брудні, одягнуті у лахміття жебракують в холодну або спекотну погоду у віці, коли мали б жити в оточенні люблячої родини? На це запитання спробували відповісти працівники Асоціації “Телефон довіри для дітей”, Національного агентства по боротьбі з торгівлею людьми та Інституту дослідження і попередження злочинності. Їх проект під назвою «Де починається жебрацтво, закінчується дитинство», фінансований Посольством Франції в Румунії, мав на меті виявити причини жебрацтва серед неповнолітніх дітей, а також методи запобігання поширення цього явища.
Дослідження причин жебрацтва включає й думки представників органів місцевої влади стосовно цього явища і не є статистичним дослідженням. Однак воно багато що говорить про те, як це явище сприймається, стверджує головний комісар Константін Строєску. «На думку представників органів місцевої влади головною причиною жебрацтва серед дітей є бідність. Понад 85,4% із них вважають злидні основним джерелом жебрацтва. Іншими причинами є: негативний вплив сімї, відсутність батьківського нагляду або те, що батьки змушують дітей це робити, а також пасивність шкіл та місцевої влади. Водночас на думку працівників органів місцевої влади сім’ї цих дітей є основними бенефіціарами жебрацтва. Потім йдуть інші категорії осіб. І тільки в окремих випадках грошима від жебрацтва користуються діти. На запитання звідки беруться діти-жебраки, більшість респондентів зазначили, що на їх думку 75% дітей походять із сімей з матеріальними проблемами. Потім йдуть сімях, в яких батьки споживають алкоголь, які стикаються з домашнім насильством, а також ті, в яких батьки не приділяють увагу вихованню дитини.»
Водночас важко підрахувати точну кількість дітей, які займаються жебрацтвом. Стосуючись тих 200 румунських неповнолітніх дітей, які жебракують у Парижі Посол Франції в Бухаресті Філіп Гюстен сказав: «Не стільки цифри цікаві, скільки саме явище. Навіть коли лише одна дитина займається жебрацтвом, це вже надто багато. А 200 – це величезна кількість.»
Заснована саме для того, щоб дати дітям можливість бути почутими, служба довіри Асоціації «Телефон довіри для дітей», яка запровадила єдиний для всієї Румунії телефонний номер 116.111, завжди готова вислухати і постаратися зрозуміти дитину. У тому числі ідея проекту «Де починається жебрацтво, закінчується дитинство» виникла в результаті розмови з дитиною, яка подзвонила за номером 116.111. Кетеліна Флоря, виконавчий директор Асоціації «Телефон довіри для дітей» розповідає: «Ми зафіксували дуже багато подібних випадків, про які розповіли діти, які нам дзвонили. Тому ми вирішили почати цей проект, оскільки нам, людям по той бік телефонного дроту, було дуже важко реєструвати такі випадки і знати, що законодавство не дозволяє більше ніж те, що роблять спеціальні служби, які збирають дітей на вулицях.»
Після того як збирають неповнолітніх жебраків на вулицях міста, працівники Служби захисту дітей в терміновому порядку направляють їх в спеціальні центри. Там, однак, вони не залишаються дуже багато часу. Кетеліна Флоря: «Згідно закону на другий день вони знову потрапляють на вулицю. Служби соціальної допомоги кажуть, що вони не мають право обмежувати свободу неповнолітньої особи. Вона має право в будь-який час покинути дитячий центр. Коли неповнолітнього затримують на вулиці кілька разів, це свідчить про те, що це проблемна дитина. І проблема не в дитині, вона не опинилася просто так на вулиці. Тому ми наполягаємо на необхідності покарання батьків. Але з цієї точки зору законодавство має недоліки.»
Що робити в таких обставинах, щоб явище не набувало більшого розмаху? Одним із рішень може стати ознайомлення дітей у школі із причинами цього явища. Так само, їх треба навчити захищати свої права і казати «ні», коли хтось примушує їх жебракувати, стверджує Кетеліна Флоря, виконавчий директор Асоціації «Телефон довіри для дітей»: «Ми працюємо над рядом освітніх заходів, які будуть впроваджені у вересні цього року. Треба, щоб такі освітні заходи проводили і вчителі. На виховних годинах класного керівника, принаймні, така діяльність може здійснюватися. Потрібні, водночас, чіткі покарання для батьків, які змушують своїх дітей жебракувати. Я не говорю лише про штрафи, а маю на увазі щось більше. Змушення дитини займатися жебрацтвом є діянням, за яке слід садити у вязницю. Стільки часу, скільки сімя живе за рахунок жебрацтва, тобто фінансові ресурси отримані внаслідок подібної експлуатації дітей, ті батьки, заслуговують того, щоб сидіти за ґратами.»
За даними Міністерства внутрішніх справ, новий Кримінальний кодекс, що набуде чинності в лютому 2014 року передбачає суворі покарання для батьків або опікунів, якщо неповнолітні діти, які перебувають під їх опікою займаються жебрацтвом. Влада сподівається таким чином зменшити явище жебрацтва серед неповнолітніх.
