Освітянський 2015 рік
Вісник освіти і виховання в ЄС моніторить не тільки освітній прогрес держав-членів, але також і спосіб у який освітянські системи впливають на соціально-економічний контекст.
Christine Leșcu, 30.12.2015, 03:48
Вісник освіти і виховання в ЄС моніторить не тільки освітній прогрес держав-членів, але також і спосіб у який освітянські системи впливають на соціально-економічний контекст. У цілому, у документі зазначається, що необхідні великі інвестиції, щоб зробити освіту більш інклюзивною і підвищити соціальну мобільність. І найкращою інвестицією є виділення від державного бюджету більше грошей на освіту.
Це один з висновків, підкреслений Анджелою Філоте, керівник Представництва Єврокомісії в Бухаресті: Ми спостерігаємо, що існує відношення між виділеним на освіту бюджетом та досягненнями у цій сфері. І в цьому відношенні, Румунія посідає останнє місце в ЄС. Існує навіть тенденція більше скоротити бюджет освіти. Я сподіваюся, що ця тенденція не буде продовжуватись. Ми хочемо бачити розумне використання бюджету на освіту, адже багато разів констатуємо, що основна проблема полягає у належному використанні грошей. Ми помічаємо ще одну важливу річ, коли мова йде про освіту. Ця галузь не тільки впливає на економіку, але й на суспільство в цілому. Населення, яке користується адекватною освітою менш схильне до ризику маргіналізації та соціальної ізоляції. У Румунії кажуть, Ученому-світ, а невченому -тьма. І в Румунії, є багато дітей, які не мають підручників. Таке явище, ми бачимо дуже часто в сільських районах, у малозабезпечених громадах, переважно циганських».
Ситуація людей в сільських районах відмічається і в показниках, пов’язаних з невідвідуванням школи, явище, яке завдячується розриву між сільським і міським середовищем. У цьому відношенні, Румунія вище середньоєвропейського показника з 18,1% в порівнянні з 11,1% в ЄС. Ситуація у сільських районах гірша, ніж у міських районах. Крім того, соціально-економічні та освітні відмінності між містом і селом в Румунії наголошуються в цій доповіді. На жаль, ці розбіжності не компенсуються кращими освітніми результатами. За тестами PISA учні у віці до 15 років мають нижчий рівень як при читанні (37,3%) у порівнянні з учнями країн ЄС (де середній показник становить 17,8%), так і щодо математики (40 8 % порівняно з 22,1% в ЄС) або у сфері наук (37,3% порівняно з 16,6%, скільки становить середньоєвропейський показник).
Для Майкла Тойча, керівника Групи в країні загальної освіти та культури Європейської Комісії, спільне використання даних є важливим, але не достатнім. Майкл Тойч: Всі ці кількісні показники дуже важливі, але, як ми ставимося до них це тільки початок. Ці показники не є самоціллю. Вони описують реальність, але надалі слід бачити, що може бути зроблено. Відрадно, що в даний час, в Румунії, кілька стратегій обговорюються. Я нарахував принаймні 5 стосовно освіти. Вони виглядають дуже добре, але ми задаємося запитанням, якщо вони просто добре написані тексти або навіть щось означають для людей, кому вони адресуються. І в цьому відношенні у нас є деякі запитання. Ці стратегії чудові документи, але ключовою проблемою є їх втілення в життя, бо належним чином визначені проблеми повинні призвести до дїй, щоб це не було формальним виконанням, якоїсь вимоги.
Крім рекомендації застосувати вже розроблені стратегії, Румунії були висунуті й інші вимоги Єврокомісією. Флорін Поп, член Генерального департаменту освіти і культури Європейської комісії розповідає: Нерівність і недоліки на соціально-економічному та освітньому рівнях корелюються. Нерівність починається дуже рано, часто передається з покоління в покоління, і якщо не будуть вчасно вжиті заходи ситуація погіршиться. Це не та проблема, яка упродовж часу розв’язується сама по собі. Навпаки, погіршується. Не тільки соціально-економічні та освітні показники корелюються, але кореляція ще сильніша, у випадку малозабезпечених груп, які перебувають в уразливому становищі. Таким чином, головною повинна бути дошкільна освіта. Там можна діяти найефективніше що стосується соціальних нерівностей. Друге питання стосується політичної відповідальності. У нас є нормативно-правові бази, але вони можуть залишатися в тіні, не ставши чинником бажаної зміни. Знову мова йде про узгодженість і взаємодоповнюваність між різними стратегіями.
Нещодавно призначений міністром освіти Адріан Кураж, колишній директор Виконавчої групи з фінансування вищої освіти, наукових досліджень, розвитку та інновацій, вважає, що інновації можуть бути рішенням щодо скорочення нерівності в галузі освіти. Необхідні інноваційні освітні політики, які б поєднували автономію освітніх установ з державними стратегіями. Адріан Кураж: Ідея скорочення розриву є дуже доброю. Означає, наполегливість зробити щось, крок за кроком. Я б хотів знайти інновації або винаходи, які б допомогли нам зробити цей стрибок. Але крім здатності – якої у нас багато – необхідна й готовність експериментувати. Якщо я вірю в творчу здатність румунів, то не дуже впевнений що стосується нашого підприємницького потенціалу. Шансом Румунії є креативність і освіта. Вони можуть допомогти разом з конкурентоспроможністю генерованою людьми і їх винахідливістю.
Іншим висновком Вісника освіти і виховання в ЄС є запрошення країн-членів працювати разом і обмінюватись досвідом щодо вирішення проблем в їх системах освіти.
