Проект цифрової освіти для незрячих дітей в Румунії
“E-sight є проектом цифрової освіти та соціальної інтеграції за допомогою сучасних технологій для слабозорих дітей. Він розгорнувся з травня 2014 по червень 2015 року та був проведений організацією «Рятуйте дітей» за фінансової підтримки Фонду «Orange».
România Internațional, 16.09.2015, 15:53
E-sight є проектом цифрової освіти та соціальної інтеграції за допомогою сучасних технологій для слабозорих дітей. Він розгорнувся з травня 2014 по червень 2015 року та був проведений організацією «Рятуйте дітей» за фінансової підтримки Фонду «Orange».
Цим проектом користувалися 400 дітей із спеціальних навчальних закладів Бухареста, Тімішоари, Клуж-Напоки, Бузеу, Тиргу-Фрумос і Араду, і більше 1000 дітей були проінформовані про ресурси, призначені для них. Основою цього проекту були результати дослідження, проведеного організацією «Рятуйте дітей», яке показало, що 65% дітей з порушеннями зору хотіли би, щоб громадськість знала про проблеми, що постають перед ними, будь то доступ до освіти або до онлайн-послуг. Так само, більшість учасників дослідження висловили бажання, щоб матеріали та результати їхньої праці стали відомими громадськості.
Отримані результати в рамках цього проекту продемонстрували ще раз доречність соціальної інтеграції дітей з порушеннями зору, зазначила Теодора Стойка з організації «Рятуйте дітей»: Перша мета проекту полягає у підтримці вільного вираження дітей і стимулювання їх взаємодії з іншими. Друга мета полягає у підвищенні обізнаності про становище незрячих дітей, і не менш важливо, ми хотіли, забезпечити цим дітям доступ до освітніх ресурсів, з урахуванням на їхні потреби. Для успішного завершення першої мети, ми організували ряд неформальних заходів. Таким чином, ми створили групу з 55 добровольців, які поїхали до Бухареста, Тімішоари, Араду, Клуж-Напоки, Бузеу і Тиргу-Фрумос та провели ряд неформальних заходів із дітьми. Результати цих заходів були мистецькі проекти, такі як малювання, колажі та створення фігурок … Потім ми хотіли підвищити рівень обізнаності про ситуацію слабо зрячих осіб і вирішили організувати виставки. З 29 травня по 17 червня ми організували в містах Бузеу, Арад, Клуж-Напока, Тімішоара і Тиргу-Фрумос серію виставок, в яких представили роботи, які діти зробили в ході неформальних заходів.
Проект E-sight включив також розробку онлайнової платформи www.e.sight.ro з необхідною інформацією та додатками, необхідними для цих дітей (підручники, мобільні додатки, програмне забезпечення для читання). Крім того, Національна бібліотека Румунії пропонує полегшення доступу до інформації для слабо зрячих людей, сприяючи їх інтеграції в культурну та освітню сфери, а потім на ринок праці, як нам розповіла Клаудія Шербенуце, генеральний директор Національної Бібліотеки Румунії: Ми пропонуємо громадськості, у тому числі особам з порушеннями зору, послуги позичання книг у доступному форматі. Отож, до кінця року, якщо у вас немає бібліотечної картки, напишіть, щоб ви отримали її, і з будь-якого комп’ютера ви зможете завантажити книги для читання. Це перша подібного роду послуга в Румунії.
Проект E sight припускає також зняття документального фільму про історію 10 річної незрячої дівчини з міста Тиргу-Фрумос Лівії Фрона, пристрасної любительці гри на піаніно: Я люблю грати на піаніно, тому що я відчуваю тісну прив’язаність до нього. Мій улюблений композитор – Моцарт. Коли я граю на піаніно відчуваю велику радість в душі. У майбутньому я хочу стати піаністкою і, якщо це можливо, хочу дістатися туди, де народився Моцарт, до Австрії.
Не менш талановитим є 17-річний Еусебіу Томак. Він є учнем XI класу і пристрасно любить народну музику: На початку було дуже важко, тому що я не очікував мати можливість досягти цього рівня. Однак, все наше життя є змаганням, яке ми повинні врешті-решт виграти. Я почав грати на інструменті на 9-му році життя, у мене тоді був іграшковий орган… Потім, мої батьки звернулися до викладача музики з Педагогічного училища міста Ботошань, тому що вони побачили, що мені подобається співати. Я спочатку приклеїв кілька точок на органі, кожна з різними формами, щоб краще вивчити клавіатуру. І так, трохи по трохи, час минав… Коли я був у 5-му класі, моя мати купила мені сопілку і я почав грати на неї, запам’ятовував всі пісні, бо не міг користуватися портативом, будучи незрячим… Почав потім вивчати кожну пісню, перед тим я записував її на телефоні. Потім перейшов на кларнет, флейту, окарину…
Особи з порушеннями зору є маргінолізованою групою на рівні румунського суспільства, вказують дослідження проведені в останні роки, які розташовують Румунію на останніх місцях що стосується інтеграції цієї категорії людей на ринку праці. Тільки один з 15 молодих незрячих людей знаходить собі місце роботи. Сімона Пенеску, тимчасовий виконавчий директор Фонду Orange з Румунії: На теоретичному та законодавчому рівнях, все у нас гаразд. Маємо закон, який зобов’язує великі компанії наймати людей з вадами. Проблема в практичній реалізації закону. Є багато таких випадків, коли роботодавці воліють сплачувати штраф державі, ніж наймати людей з дефіцитом зору, тому що вони бояться. Ми могли б організувати деякі дискусії, семінари з роботодавцями, щоб пояснити їм. Як не дивно, ті роботодавці, які наймають людей з порушеннями зору на роботу, надзвичайно задоволені роботою, яку виконують ці люди. Таким чином, ми повинні їм пояснити якими є можливості осіб з вадами.
Після завершення ліцею подальші можливості навчання для молодих слабо зрячих людей є вкрай низькими. Ті, кому вдається інтегруватися далі у систему освіти, допомагають батьки, які платять витрати на обладнання, що необхідні для адаптації курсів до їх потреб. Наприклад, ліцензія на програму, яка відтворює голосно текст зображений на екрані комп’ютера коштує близько 1000 євро. У Румунії налічуються близько 3200 дітей і більше 100.000 дорослих з порушеннями зору.
