Психічне здоров’я, пріоритет для сьогоднішнього суспільства
Global Shapers Bucharest Hub - це група молодих людей ентузіастів, які під опікою Всесвітнього економічного форуму працюють разом, щоб знайти рішення місцевих, регіональних та глобальних викликів нашого суспільства.
Monica Chiorpec, 12.08.2020, 07:53
Global Shapers Bucharest Hub – це
група молодих людей ентузіастів, які під опікою Всесвітнього економічного форуму працюють
разом, щоб знайти рішення місцевих, регіональних та глобальних викликів нашого
суспільства. У партнерстві з Товариством студентів медицини столиці представники Global Shapers ініціювали серію бесід
на суперечливу тему
психічного здоров’я.
Перша така зустріч відбулася в Бухарестському
університеті медицини та
фармації імені Карола Давіла. Діана Лорета Пеун, радник президента Департаменту
громадського здоров’я розповідає про основні проблем, з якими стикається психіатрична медицина в Румунії:
У нас є проблеми у сфері ресурсів.Це, до речі, проблеми системи охорони здоров’я в
Румунії. Я маю на увазі, перш за все, людський ресурс, молодих людей, які
залишають країну після закінчення навчання. Існує великий дефіцит у сфері
фінансових ресурсів та інфраструктури. Підхід до психіатричного пацієнта
обмежений. Взагалі, після встановлення діагнозу ми переходимо до
медикаментозного лікування. Адже правильний підхід також передбачає соціальну допомоги, соціальну реінтеграцію,
поведінкову терапію та соціальну психіатрію, елементи, які в Румунії, на жаль,
взагалі недостатньо розвинені.
За роки тоталітаризму румунська психіатрія
виробила проблеми підходу та бачення, які все ще щорічно негативно впливають на життя значної кількості
пацієнтів. Багато хто з тих же причин залишається не діагностованим.
Повертається з деталями Діана Лорета Пеун: Ми залишаємось з певними недоліками, які нам наклали роки комунізму. Я
вважаю, що дискримінація та стигматизація пацієнтів із психічними
захворюваннями походять з тих часів. Крім того, ми живемо в суспільстві, в
якому ми все більше зазнаємо стресу. Це передбачає адаптацію, і ми часто не можемо
адаптуватися. Ми розвиваємо психічні розлади, розвиваємо депресію, яка може
призвести до самогубства. Всі ці речі потрібно враховувати, щоб знайти
найкращий підхід. У повсякденному житті, починаючи з цього невизнаннянами якихось розлад, наслідки очевидні. Пацієнти
уникають звернення до медичних служб, уникають звернення до психолога,
психіатра і, таким чином, втрачаються з поля діагностики і не отримують лікування.
Однак були кращі часи румунської
психіатричної медицини. Якщо до Другої світової війни наші фахівці були на межі
залучення до
західних тенденцій, то наприкінці 1970-х минулого століття посунули науку про психологію в тіньовий конус, накладений
комуністичним режимом. Жульєн-Ференц Кішш, психолог, автор статті Історія психоаналізу в
Румунії розповідає: До початку 1940-х років в Румунії існувала дуже
сильна психологічна традиція. Підтвердженням цього є те, що в Бухаресті мав відбутися Міжнародний з’їзд психології. Це не сталося через
війну. Але,
вперше країна поза західним блоком запропонувала організувати з’їзд. Звичайно, ми говоримо про
психологію взагалі, а не про психоаналіз. Тому психоаналіз не закріпився
в Румунії. А те, що сталося після 1948 року,
навіть означало заперечення психології. Це був час, коли психологію навіть
скасували. У 1977 році факультети психології були скасовані, в тому числі
професія психолога була вилучена зі списку
професій.»
Лейла Сафта-Зекерія, соціолог Західного університету
міста Тімішоара, дослідила проблему установ з психологічним профілем різних
епох Румунії. На жаль, погана ситуація та сприйняття психіатричної медичної системи,
здається, не покращились значно дотепер: Незважаючи на прогресивну ідею вдосконалення через нову
психіатричну інфраструктуру, запропоновану лікарями Обреджа та Пархоном, у першому десятилітті після Першої світової війни ми
дізнаємось від Пархона, що в Соколі (психіатричному закладі поблизу міста
Яси) знову не було
гігієнічних умов, що знову виникли проблеми з годуванням пацієнтів мінімальною
їжею. Це деякі проблеми, з
якими ми стикалися протягом історії. Кожна політична система, включаючи
комуністичну, запропонувала зміну. Коли комуністичний режим запропонував свої зміни, він розширив систему
притулку. Притулки з’являються за моделлю догляду за багатьма людьми, у
40-х-50-х роках, а далі розширюються лікарні через психіатричні
відділення, а також перша спроба громадських послуг у лабораторіях психічного здоров’я у
1970-х. У 1990 році було кілька повідомлень, які свідчили про те, що були
місця, де госпіталізовані особи були позбавлені
волі та основних умов. Багато з цих речей успадковані і донині».
Поточна світова статистика психічного
здоров’я насторожує. Медичні системи в усьому світі стикаються з
безпрецедентним викликом, і Румунія потребує відновлення традицій, які часто
перевіряються в різних історичних періодах. Штефан Бандол є президентом
Асоціації КРИЛА для пацієнтів із психіатричними проблемами та пояснює важливість
цієї галузі: Це основна проблема, з якою стикаються всі люди, з усього світу. Йдеться про
дискримінацію та стигматизацію. Статистика Всесвітньої організації охорони
здоров’я показує, що в 1990-х роках 25% населення Земної кулі потребувала хоча б раз у житті спеціалізований
медогляд. У 2000-х роках цей відсоток збільшився до 33%, так що після
2010 року остання статистика говорить про те, що в майбутньому 50% населення
Землі потребуватиме
хоча б раз у житті спеціалізованого медогляду. Якщо врахувати, що кожен з них має
в своїй сім’ї родича, друга чи колегу з психологічними чи
психіатричними проблемами, практично все населення Земної кулі безпосередньо чи
опосередковано пошкоджене цим явищем».
«Історія проблем Румунії з психічним
здоров’ям» є частиною проекту «Формування розмов: психічне здоров’я», в рамках
якого Global Shapers Bucharest Hub висуває важливі теми в галузі психічного
здоров’я. Захід продовжиться дебатами Реальність психічного здоров’я та Цифрова
революція відповідає психічному здоров’ю, 5 березня та 9 квітня.
