Румуни та система медичного страхування
У Румунії, медична система в значній мірі є державною системою. Незважаючи на те, що в останні роки, були засновані численні приватні клініки та кабінети, навіть і приватні лікарні, вони отримують фінансування, в основному теж від держави.
Christine Leșcu, 11.03.2015, 09:32
У Румунії, медична система в значній мірі є державною системою. Незважаючи на те, що в останні роки, були засновані численні приватні клініки та кабінети, навіть і приватні лікарні, вони отримують фінансування, в основному теж від системи державного страхування. Що це означає? Це означає, що як роботодавці, так і працівники сплачують проценти із своїх доходів до цієї системи, а зібраними грішми управляє Національний будинок медичного страхування. 5,2% від роботодавця і 5,5% від працівника забезпечують повну компенсацію базового пакета медичних послуг та невідкладної медичної допомоги.
Паралельно, румуни можуть користуватися, якщо сплачують до приватної системи страхування й іншими медичними послугами, але без того щоб відмовитися від державної системи. Щоб дізнатися, скільки румунів сплачують до приватно медичної системи страхування, компанія GfK Румунія провела дослідження на цю тему. Ана Марія Драганіке, менеджер цієї компанії сказала, що більшість румунів (93%) застраховані лише в системі загальнообовязкового державного медичного страхування. Якою є ситуація у приватній системі страхування? Ана Марія Драганіке: “Переважна більшість населення користується послугами державного медичного страхування. Лише 2% респондентів заявили, що мають абонементи у приватній клініці, яких вони самі спачуть або у партнерстві з компанією де працюють, інші 2% заявили, що застраховані у приватній медичній системі. Отож, майже 4% румунів звертаються до приватної медичної системи.”
Для оглядачів медичної системи в Румунії, стриманність пацієнтів застраховуватися у приватній медичній системі можна пояснити в інших термінах, повязаних скоріше з економікою та певного бачення ролі держави, вважає лікар Габріель Дякону. “У Румунії, система охорони здоровя є монопольного типу, а це означає, що ринок медичного страхування домінований державними законами. Теоретично не існують обмеження щодо приватного ринку страхування. З іншого боку, присутність приватних страхувальників на цьому ринку є майже не помітною. Їхній вихід на ринок був обмежений пропозицією румунської держави, яка принаймні у громадському дискурсі, стверджує, що охорона здоровя є її зобовязанням. Іншими словами, держава інвестує та управляє грішми, яких отримує від громадян.”
Крім бажання або неспроможності багатьох румунів застраховуватися у двох видах медичного страхування, державному та приватному — існує і певне сприйняття різниці між коштами двох систем. Ана Марія Дрегеніч вважає, що приватна система здається дорожчою ніж державна. Але стосовно витрат на медичні послуги речі ускладнюються, оскільки виникають неофіційні витрати — як грошові у вигляду подарунку або інші подарунки, якими пацієнт забезпечується, що лікар уважно доглядає за ним, а також менталітет румунського пацієнта. Габрієль Дякону: “Йти до лікаря сприймається як питання необхідності, а не як питання здоровя. Необхідність стосується сильного болю. Мова йде про погане сприйняття споживачів медичних послуг в Румунії, які не забезпечують окремий бюджет для охорони здоровя та не думає завчасно на своє здоров’я. Але неофіційні гроші, які вони дають лікареві за різні медичні послуги, перевищують суму, яку він міг сплачувати приватному страхувальнику.”
Дослідження проведене компанією GfK Румунія не показує інший аспект, а саме, що багато румунів звертаються до приватних медичних послугах і платять через касу, без того щоб вживали медичне застраховування або абонемент. Габріель Дякону: “Люди, які йдуть в приватну клініку, йдуть туди як до супермаркету приватних послуг. Якщо у когось є інфекція сечових шляхів, наприклад, звертається прямо до приватної клініки, і якщо він досліджував в Інтернеті, вимагає аналіз сечі без медичної консультації. У державній системі, існує певна процедура: сімейний лікар посилає пацієнта до лікаря-фахівця.”
Існує ще одна категорія респондентів, включених у проведеному дослідженню компанією GfK Румунія. Ана-Марія Драганіке розповість про цю категорію: “Понад 15% опитаних віком від 18 до 34 років не є застраховані. Вони знаходяться в дуже вразливому становищі, будучи тривожним сигналом як для державної, так і для приватної систем”. Чи вищезгадані особи входять до категорії тих, хто йде і сплачує медичні послуги прямо через касу приватних медичних кабінетів? Лікар Габріель Дякону вважає, що ні: “Напевно ні, тому що цей дефіцит застрахованих був виявлений у регіонах, де рівень безробіття дуже високий, де зареєстрований великий рівень бідності, в регіонах де велика кількість випадків захворювань та передчасної смертності. Для цих людей ні державна ні приватна системи медичного страхування не знайшли рішення.”
Розроблена в декількох варіантах у залежності від соціального бачення різних урядів, які чергувалися останніми роками при владі, реформа системи медичного страхування ще чекає на свою остаточну форму.
