Румуни та їх ставлення до ЄС

Через 10 років від вступу в ЄС і наприкінці вкрай неспокійного для європейської спільноти 2016 року, Румунія залишається однією з найбільш оптимістичних країн Європи...

Christine Leșcu, 15.03.2017, 08:20

Через 10 років від вступу в ЄС і наприкінці
вкрай неспокійного для європейської спільноти 2016 року,
Румунія залишається однією з найбільш оптимістичних країн Європи: 67% румунів
оптимістичні щодо майбутнього ЄС, в умовах, коли на європейському рівні цей
показник становить менш як 50%. Проте, 10 років тому
значно більше румунів оцінювали оптимістично майбутнє ЄС – 75%, майже на тому ж
рівні, що й в решті країн ЄС – 69%. Про це свідчать оприлюднені нещодавно дані
осіннього Євробарометра – опитування громадської думки, проведеного на замовлення Єврокомісії у
всіх 28 державах-членах ЄС.

Дані, що випливають з цього
опитування є чудовою нагодою оцінки зміни рівня довіри населення Румунії до
європейських установ з 2007 по сьогоднішній день, – каже Анжела Крістя, глава представництва
Європейської комісії в Бухаресті. Ми дізналися, що через 10 років від вступу в
ЄС, довіра румунів до ЄС залишається вище середнього європейського показника,
але зменшилася. Сьогодні цей відсоток становить 52%, а 10 років тому, коли Румунія вступила
в ЄС, він сягав 65%. З іншого боку, загальноєвропейський рівень довіри
становить 36%. Для порівняння, на жаль, слід сказати, що румуни менше довіряють
національним установам. Але, якщо подивитися на тенденцію останніх 10 років,
рівень довіри до національних установ за цей період зріс. Таким чином довіра до
європейських установ зменшується, але збільшується довіра до національних. На мій погляд, ми наближуємось до нормального стану речей.
Слід відзначити, наприклад, що рівень довіри до національного уряду зріс на 10%
в 2016 році у порівнянні з 2007 роком.

Водночас, хоча оптимістично ставляться до
загального курсу ЄС, румуни скептично або песимістично оцінюють хід справ у
своїй країні: 60% респондентів вважають, що Румунія рухається в неправильному
напрямку, 29% з них вважають, що економічна ситуація погіршиться, а 40%
опитаних вважають, що вона залишиться незмінною. Іншим цікавим аспектом, що
випливає з останнього Євробарометру, є
ставлення румунів до пріоритетів ЄС, у порівнянні з іншими європейськими
громадянами. Анжела Крістя наводить
подробиці. Імміграція і тероризм розглядаються як основні проблеми, з якими
стикається Європа, хоча відсоток румунів, які дотримуються такої думки знизився в порівнянні
з 2015 роком. Мобільність громадян з інших держав-членів сприймається
позитивно, в той час як мобільність громадян з третіх країн сприймається
негативно. На думку румунів, найбільш реалістичними цілями стратегії Європа
2020 є зайнятість населення і скорочення відсіву в школах. Цінності, які, на
думку румунів, найбільш властиві Євросоюзу є: права людини (38% в Румунії проти
34% в середньому по Європі), демократія (32% в Румунії, 31%
загальноєвропейський показник) і мир (27% румунів, 39% в середньому в ЄС).
Румуни вважають, що найбільше європейців зближує географія, спільні цінності,
верховенство закону і солідарність з бідними регіонами. У той же час європейці
ставлять на перше місце культуру, а потім історію, цінності та економіку.

В умовах коли частина цілей стратегії Європа 2020
вважаються реалістичними майже кожним другим респондентом, можна припустити,
що, загалом румуни добре обізнані з політикою ЄС. Такий же висновок можна
зробити судячи з великого рівня підтримки, якою користуються пріоритети чинної
Єврокомісії. Соціологи, однак, мають власну інтерпретацію цих даних, а
також настрою румунів в порівнянні з іншими європейцями. Говорить Мануела Стенкулеску, соціолог Інституту досліджень якості життя, що діє
при Академії наук Румунії. Багато в чому ми дуже схожі на інших європейських
громадян. Водночас, маємо й рису, яка дійсно відрізняє нас: все, що пов’язано з
Румунією – національна економіка, безробіття, напрямок, в якому рухається
країна тощо, вважається на найнижчому рівні в Європі. Ми надзвичайно критичні
до себе. По-друге, ми бачимо Європу в дуже позитивному світлі. Ви не повірите,
наскільки ми любимо США! 38% з нас вважають, що в США усе йде як помащене, в
той час як в решті країн ЄС таку думку мають тільки 17%. Коли ми говоримо про
Європу і бачимо, що рівень нашої довіри до європейських установ зменшився за
останні 10 років, це означає, що ми почали бути більш реалістичними. Водночас,
я б ще сказала, що більшість наших думок про Європу засновуються на недостатній
обізнаності й омані закордонням.

Інший соціолог Інституту дослідження якості
життя, Богдан Войку має
власну інтерпретацію різниці між середнім рівнем довіри на рівні ЄС до
інститутів спільноти та відсотком цієї довіри в Румунії. Інтерпретація була
заснована на ідеологічному виборі. Богдан Войку пояснює.
Ми знаємо, що є величезна різниця між країнами Західної Європи та Східної
Європи з точки зору довіри до ЄС. Вступ до ЄС означав для західноєвропейських
країн скорочення національного суверенітету, передачу частину повноважень
Брюсселю, в той час як на сході це не мало значення. На сході приналежність до
ЄС і НАТО або дружба зі Сполученими Штатами вважається мінімальною гарантію
незалежності та важливості тамтешніх держав. Якщо ми подивимося, наприклад, на
Польщу, побачимо, що поляки дуже сильно довіряли європейським інститутам
напередодні вступу в ЄС. Відразу ж після цього, рівень довіри почав падати, по
мірі того як Польща почала усвідомлювати, що жодної загрози для неї
немає і, що вона починає відігравати важливу роль в регіоні. Румунія ще не
досягла цього рівня. Крім того, наявність поблизу кордону військових конфліктів
змушує тебе дивитися з більшим інтересом у напрямок, звідки можна прийти
захист. Таке пояснення я маю тому, що в румуні спостерігається найвищий рівень
довіри до ЄС, попри те, що ми є однією з найбідніших держав спільноти.

З огляду на такий високий рівень довіри до
установ ЄС, слід очікувати, що румунська громадськість візьме активну участь у
дебатах довкола нещодавно оприлюдненої президентом Єврокомісії Жаном-Клодом
Юнкером Білої книги про майбутнє Європи.