Сексуальні домагання в університетах
Для румунів, сексуальні домагання є, скоріше, поняттям, що зустрічається в американських кінофільмах, ніж реальною проблемою.
Christine Leșcu, 24.02.2016, 06:34
Для румунів, сексуальні домагання є, скоріше, поняттям, що зустрічається в американських кінофільмах, ніж реальною проблемою. Хоча настирливе спонукання до сексуальної діяльності або іншої, пов’язаної із сексом поведінки через обіцянку винагороди, в обмін на послуги, професійне просування або високі оцінки вважається злочином в Румунії і сексуальні домагання караються законом, заявлених випадків про сексуальні домагання є відносно мало. Насправді, немає навіть точної статистики, яка показує рівень цього явища, а також його найчастіші форми.
Центр ФІЛІЯ (FILIA), феміністська організація, яка бореться з нерівністю статей вирішила почати наукове дослідження про сексуальні домагання у вищих навчальних закладах. Онлайн запитальники були заповнені понад 600 особами, студентами, докторантами, професорами і допоміжним персоналом з 42 вузів країни. І навіть якщо це не є представницьким дослідженням, відповіді дають нам деякі підказки про масштаби цього явища і про загальне ставлення до нього. Перший висновок полягає в тому, що проблема існує у вузівському середовищі водночас зі страхом подання скарг на сексуальні домагання. Крім того, деякі респонденти вказали на необхідність більш чіткого визначення сексуального домагання в Кодексі етики університетів та введення штрафів пропорційних із діяннями сексуальних домагань.
Більше про це розповість Андреа Брага, голова Центру ФІЛІЯ: Сексуальні домагання визначаються в Законі № 202/2002 про рівність шансів між чоловіками і жінками. Це, в основному, закон, який особливо відноситься до ринку праці. Сексуальні домагання визначаються в Кримінальному Кодексі, але чіткого визначення, що застосовується у всіх університетах немає. Етичні кодекси варіюють від одного університету до іншого. У деяких університетах це визначення є більш ясним, більш нюансованим, у той час як у інших, сексуальні домагання просто заборонені. Більш широке визначення або визначення, яке надає більш конкретних прикладів, могло б спростити процедури подання скарг і стимулювало би осіб, що опиняються у такій ситуації, подавати скарги. Один з результатів нашого дослідження показує, що на запитання, чи опинилися вони у ситуації сексуального домагання, 20% респондентів підтвердили. Але даючи їм конкретні приклади утисків і запитуючи їх чи вони опинилися в одному з цих конкретних випадків, відсоток тих респондентів, що відповіли «так», підвищився. Таким чином, відсоток зростає до 50%. Маємо, отже, й проблему асоціювання сексуальних домагань із серйозними випадками, які іноді з’являються в засобах масової інформації. Ці випадки включають обмеження, пов’язані із спонуканням до сексуальної діяльності з метою отримання кращих оцінок. Ми оминаємо ті випадки сексуального домагання, що вважаються простішими.
Простішими випадками вважаються, наприклад, жарти і недоречні та образливі загравання сексуального плану, випадки, які, очевидно, не обмежуються науковими колами, але широко поширені в суспільстві, такі як легкі дотики в міських транспортних засобах. Згідно Андреї Брага, ці факти не повинні бути зведені до мінімуму: Чоловіки скаржаться що, тепер не можна жартувати, тому що ми зненацька вистрибуємо і робимо звинувачення в домаганнях. Але ці жарти сексуального характеру можна продовжити до жартів про зґвалтування і узаконити певну пізнішу поведінку. Так само стається і з легким небажаним дотиком. Люди кажуть: Давай, ну, що ж він тобі зробив? Доторкнувся трохи, велика справа. Але в кінцевому рахунку це моє тіло, це моя інтимність. Я знаходжуся у просторі, де я повинна навчатися, де повинна розвиватися, а не замкнутися в себе і думати, що це, можливо, моя провина, тому що я одягнулася в блузку, яка дає чоловікові відчуття, що він може доторкнутися мене.
Але що саме відбувається у цьому просторі призначеному для виховання та особистого розвитку, коли ситуація набирає дещо інших обертів? Ми дізнаємося з дослідження Центру ФІЛІЯ та від Андреї Брага: На перший погляд 380 осіб із 668 відповіли, що є сексуальні домагання в університетах, в цілому. З них, 165 осіб, принаймні раз, були свідками жартів із сексуальним підтекстом, що спонукало їх відчувати себе некомфортно. 129 респондентів зізналися, що отримали прізвиська, які носили сексуальний характер. 13 наших респондентів навіть стикнулися із погрозами і обмеженнями, пов’язаними з академічною або професійною оцінкою, у зв’язку з відмовою надати сексуальні послуги.
Хто є агресором в більшості з цих випадків? Андреа Брага: Більшість осіб вказаних респондентами були чоловік-студент та чоловік-професор. Є і такі відповіді як докторант або докторантка або професорка, але таких випадків набагато менше. У більшості випадках вказується на «чоловіка-студента» або «чоловіка-професора», що означає, що проблема існує, як у стосунках між колегами, так і у відносинах студент-професор. Можливо, в цій ситуації, ти боїшся виступити проти людини, від якої залежить твоє майбутнє.
За цих обставин, університетам належить завдання засуджувати та карати сексуальні домагання. Андреа Брага: Важливе значення має і середовище, в якому ми навчаємося чи працюємо, а також реакції наших колег, коли ми опиняємося у цій ситуації. Ми бачимо, що іноді, деякі форми насильства по відношенню до жінок зводяться до мінімуму. І коли справа доходить до сексуальних домагань, то тобі важче вийти вперед і пройти через це. Є цілий ряд факторів, і упевненість у те, що установа, в якій ти навчаєшся може вирішити твою проблему, може бути зміцнена тільки стратегіями, які були б прийняті на рівні кожного університету і які би припускали поправки в Кодексах етики факультетів. Все це необхідно доповнити програмами та інформаційними сесіями з питань прав і обов’язків студентів та викладачів.
Центр Філія сподівається, що попереднє дослідження про сексуальні домагання в університетах буде як сигналом тривоги, так і нагодою для вичерпного дослідження цього явища.
