Інвестиції в якісну освіту
Оскільки занепокоєння звязку з якістю навчання збільшилися останнім часом, Фонд World Vision Румунія провів аналіз поглядів батьків і дітей про навчання.
Christine Leșcu, 10.12.2014, 01:45
Оскільки занепокоєння зв’язку з якістю навчання збільшилися останнім часом, Фонд “World Vision” Румунія провів аналіз поглядів батьків і дітей про навчання. Під назвою “Якість освіти”, дослідження було проведено у 157 школах в сільських та бідних районах шістьох повітів, а його результати підтверджують, зокрема, неформальні дискусії в суспільстві. Наприклад, незважаючи на те що сільські школи оснащені на рівні 90% спеціалізованими лабораторіями, тільки в 10% з них проводяться уроки. Найбільш популярною лабораторією, як очікувалося, є навчальна компютерна лабораторія.
Крім того, тільки один з двох учнів використовує компютер і трохи більше третини з них мають доступ до Інтернету. З іншого боку, у розділі позитивних спостережень було встановлено, що кількість навчальних залів є досить великою. У багатьох школах, діти участься тільки в одну зміну, тільки в деяких участься у двох. Що стосується участі батьків в освітньому процесі, дослідження показало парадокс: хоча в сільських громадах, школа є дуже важливою установою і люди в цілому позитивно ставляться до шкільної діяльності, батьки не знають, що саме відбувається в школі, як ми про це дізналися від голови Румунського агентства із забезпечення якості в середній освіті Шербана Йосифеску, координатора дослідження: Іншим висновком було те, що кожен учень отримує щоденно домашні письмові завдання принаймні з трьох предметів. 80% учнів кажуть, що більше половини уроку використовується для слухання пояснень учителя. Серед факторів, сприятливих навчанню, найпоганіші результати отримано у сфері застосування знань для вирішення реальних життєвих ситуацій і можливості підтвердження цих знань. У кожній школі є хоча б один учитель, який робить кореляції між дисциплінами, як правило, тільки один, а не всі, так, як це має бути. Позитивним виявленим елементом було те, що вчителі надають підтримку і підтримують зворотний звязок з учнями. Іншим позитивним елементом є покращення оцінення учнів. Результати оцінення використовуються для коригувальних дій, але менше для виявлення причин слабких результатів у навчанні або для підвищення мотивації для навчання.
Всі ці інформації є достатніми для підведення певних висновків авторами дослідження «World Vision». Шербан Йосифеску: “Діяльність вчителів зосереджена на викладанні і менше на придбанні знань учнями. Автономія учня є досить низькою, освіта як і раніше визначається як передача інформації, а оцінення зосереджується більше на пізнавальній стороні і менше на поведінці.”
Крім того, що вони не дуже добре знають, що відбувається з їхніми дітьми під час занять, один з трьох батьків заявив, що ніхто не питає їх при визначенні предметів за вибором. Про те саме зізналася майже половина учнів. Окрім домашніх завдань, оцінення і засвоєння знань, іншою серйозною проблемою є припинення навчання у раньому віці. Багато учнів припиняють навчання тому, що вони змушені працювати для утримання сім’ї або мають інші особисті проблеми, яких школа не готова вирішувати. Шербан Йосифеску: “Тривожною є відсутність послуг орієнтації та надання порад, багато учнів кажуть, що вони не скористалися такими послугами. Учні прогулюють уроки, про це знають навіть і батьки. Основна причина повязана з сімейними проблемами, а не зі школою. Переважна більшість учнів і батьків вважають, що діти повинні продовжувати навчання, але відсоток тих, хто каже, що вони не будуть продовжувати навчання є дуже високим, 35%. Показник раннього припинення навчання сильно корелюється з економічним і освітнім рівнем сімї”.
Це корелюється також із тим, що діти змушені працювати у власному господарстві. Один з десяти дітей робить це, відповідно до дослідження World Vision. Причому, припинення школи у раньому віці не має наслідків тільки на особистому рівні, але і на економічному рівні, за даними дослідження ЮНІСЕФ під назвою “Вартість недостатніх інвестицій в освіті в Румунії.” Лумініца Костаке, експерт організації, покаже якою є фактична ціна припинення навчання у раньому віці: “Кожна особа, яка припиняє навчання у ранньому віці втрачає від 100.000 до 1,1 млн євро. Це відбувається в різних дослідженнях по країнах, не тільки в Румунії. Загальна вартість припинення навчання у ранньому віці для Румунії дорівнює 0,9% ВВП. На індивідуальному рівні, кожен додатковий рік навчання скорочує ризик безробіття на 8,2%”.
Маючи на увазі що, Румунія виділяє для освіти невеликий відсоток ВВП, замість 6%, як це було запропоновано у “Національному пакті заради освіти”, довгострокові наслідки для економіки є не зовсім позитивними. Лумініца Костаке: “Ми намагалися скласти сценарії, як наприклад той, що сталося би, якщо Румунія залишилася на тому ж рівні інвестицій в освіті і що станеться, якщо інвестиції будуть збільшені до 6% ВВП. Дотеперішній рівень бюджетних виділень становить 4%, і це означає й витрати приватного сектору на освіту, не тільки гроші, що надходять з бюджету. Якщо ми збережемо цей рівень, цілі стратегії “Європа 2020” не будуть досягнуті. Інший сценарій: що станеться, якщо бюджет на освіту збільшиться до 6% ВВП до 2025 року. Цілі стратегії “Європа 2020” будуть виконані, результати тестів PISA досягнуть середнього рівня по Організації співробітництва і економічного розвитку і додатковий навчальний рік принесе збільшення на 2,7% і 2,95% від ВВП протягом 10 років. Іншими словами, Румунія втратить від 12 до 17 млрд. євро протягом найближчих десяти років, якщо не інвестуватиме більше в освіту”.
Тому автори двох досліджень пропонують радикальної зміни як фінансування освіти, так і відносин між школою, батьками та учнями.
