Небезпека фальшивих новин
Крім здатності швидко поширюватися та змінювати наші повсякденні звички, новий коронавірус має й одну атипову здібність - перевіряє стійкість суспільство та його вразливість до фальшивих новин.
Corina Cristea, 11.09.2020, 05:23
Крім здатності швидко поширюватися та
змінювати наші повсякденні звички, новий коронавірус має й одну
атипову здібність – перевіряє стійкість суспільства та його вразливість до фальшивих новин. Ще з початку пандемії лунали офіційні попередження
про те, вона супроводжується, на кожному етапі, інфодемією, тобто справжнім інформаційним вибухом, а точніше дезінформаційною кампанією, яка весь час посилюється та змінює контури. Є багато цілей, які переслідують поширювачі
фейків. Мова може йти про політичні інтереси або про кампанії противників
вакцинації,
наприклад, для
дискредитації або, навпаки, для формування сприятливого ставлення
до однієї особи на шкоду іншій.
Це явище, саме по собі, не нове, але воно набуло
особливого розмаху після стрімкого розвитку цифрових платформ. Водночас треба зрозуміти, що визначення «fake news» не означає лише фальшиві новини. Цифрова дезінформація не має
нічого спільного з журналістикою, пояснила в інтерв’ю Радіо Румунія професор Аліна Бирґеоану, експерт Групи високого
рівня по боротьбі з фальшивими новинами та дезінформацією, що діє при Європейській Комісії.
Комунікаційна та
інформаційна екосистема принципово змінилася за останні роки, цифрове
середовище призвело до сильної дислокації цієї системи, а мейнстрим є побічною
жертвою стрімкого розвитку цифрових платформ, – каже Аліна Бирґеоану. «Використання терміну
«фальшиві новини» вводить в оману, оскільки, коли чуємо це словосполучення ми
схильні шукати межу між правдою та брехнею, а мега-явище цифрової дезінформації
не обов’язково спрямоване на спотворення правди, а на дослідження особистих профілів, персональних даних, націлена на користувачів цифрових платформ.»
Небезпека пов’язана з
маніпулюванням викликана алгоритмізацією, тобто фальшиві новини будуються в
залежності від інтересів і подаються цілеспрямовано, залежно від поведінки у соціальних
мережах. Звідси все стає досить простим – не складно вплинути на людину, чий
профіль був ретельно вивчений, змусити її резонувати і передавати далі інформацію,
яка, здається, підтверджує її побоювання чи упередження. У цьому рівнянні важливу
роль відіграє біном, утворений з Facebook та Google, завдяки можливості збирати
дані та швидко і легко поширювати дуже добре орієнтовану інформацію фантастичній
кількості користувачів, саме тому, що їхній профіль легко вивчити.
Є статті,
опубліковані ізраїльськими спецслужбами, в яких зазначається, що вони можуть
оцінити готовність окремих осіб підірвати себе на основі шоколаду, який ці
особи споживають, – зазначила Аліна Бирґеоану, пояснюючи масштаби явища
фальшивих новин: «Фальшиві новини не є ні новинами, ні фальшю. Очевидно, можна
говорити й про подібну журналістику, тобто про інформаційні помилки, про
дезінформацію, яку поширюють навмисно, але погана новина полягає в тому, що в
цьому випадку не йдеться про новини, а про емоції, про меми, про відеороліки,
про карікатури, про хештеги, і мова йде не про щось неправдиве. Інформація може
бути дуже правдивою, але якщо вона посилюється алгоритмами, через пошукові
системи, вона стає підробкою, оскільки вступає в нерівну конкуренцію з однаково
правдивою інформацією, яка не рекламується. Ми маємо справу з явищем, яке я
назвала «дезінформацією 2.0», щоб привернути увагу на той факт, що ми маємо
справу з абсолютно новим явищем, тісно пов’язаним зі стрімким розвитком цифрових
платформ, що не має нічого спільного з журналістикою.»
Ми, в Румунії,
потрапили в пастку обговорення фальшивих новин з точки зору правди/брехні, – привертає
увагу Аліна Бирґеоану: «Я вважаю, що принципова відмінність полягає у тому, що
є і, що не є хітом мережі, що може потрапити у пошукові системи, а що ні, що
рекламується у Facebook чи що видаляється. Є механізми деплатформізації, є
механізми, за допомогою яких Google може поставити ваше ім’я на перше, або на
100-е місце, це не означає, що ви не існуєте, але завдяки простому маневру
Google ти можеш бути особистістю або можеш не існувати в публічному просторі. Я
вважаю, що говорячи про масштабне явище цифрової дезінформації, ми не повинні розглядати
його крізь призму правда чи брехня, а маємо обговорювати принципові зміни, які спричинили
цифрові платформи з точки зору інформаційної екосистеми.»
Здебільшого ми
зустрічаємо у фальшивих новинах панічні перебільшення, а їх розповсюдженню сприяє
те, що вони мають переважно тривожний характер, тим, що вони здебільшого містять
інформацію, яка інтригує чи викликає гнів. Вони можуть створити напругу, можуть
зробити вразливими людей, установи чи соціальну згуртованість. Не менш
тривожним є той факт, що вони, значною мірою, продовжують приносити вигоду тим,
хто їх породив, навіть і після заперечення відповідної інформації. Пластично кажучи,
фальшиві новини впливають на судження, а травмований мозок набагато вразливіший
до маніпуляцій. Маніпуляція, яку ми визначаємо як важливу ланку, в тому числі гібридної
війни, якщо за нею стоять державні актори. Метою є породження змін в колективній
свідомості, з тим, щоб стимулюючи невдоволення, розчарування чи ненависть,
отримати політичний результат, наприклад, виникнення антиєвропейських,
антизахідних партій, аби призвести до кардинальних змін геополітичної чи безпекової
парадигми.
