Снаговський монастир
За 40 кілометрів від Бухареста на крихітному озерному острівці завдовжки 2,5 кілометрів та завширшки понад 1 кілометр височіє загадковий Снаговський монастир - місце, де, кажуть що був похований Влад Цепеш, більш відомий у народі як Влад Дракула.
Христина Манта, 16.03.2025, 07:29
Знаходячись між вигадкою та правдою, міф про румунського правителя Влада Цепеша на прізвисько Дракула продовжує зачаровувати наших сучасників, здається, з плином часу збільшуючи не лише загадковість, але й його велич. За 40 кілометрів від Бухареста на крихітному озерному острівці завдовжки 2,5 кілометрів та завширшки понад 1 кілометр височіє загадковий Снаговський монастир – місце, де, кажуть що був похований Влад Цепеш, більш відомий у народі як Влад Дракула.
Заснований у XV столітті, точніше 1408 році, за часів князя Мірча Старого монастир Снагов на вигляд здається простою обителлю з тією лише перевагою, що тут завжди панує спокій і безтурботність, які їй приносить водна ізоляція. Давній центр православної духовності та культури, він стоїть на фундаменті стародавнього поселення. Згідно з археологічними дослідженнями 1933 року, в 11 столітті тут існувало перше монастирське поселення, яке, будучи дерев’яним, згоріло. Упродовж часу його кілька разів перебудовували інші правителі, в тому числі Влад Цепеш, Мірча Чобанул, Неагое Басараб. Сьогодні від нього залишилися лише церква, вежа та колодязь.
Церква монастиря побудована у візантійському стилі з декоративними елементами в румунському стилі. Ззовні збереглася цегляна кладка, можна спостерігати форми цегли та мистецьку майстерність цієї пам’ятки. Церква має балкон, наву і вівтар. Балкон підтримують 16 стовпів різної геометричної форми, дуже гарно оздоблених цегляною кладкою. Їх можна побачити за межами пронаосу. Близько 1456 року князь Влад Цепеш наказав побудувати оборонну стіну, міст, в’язницю для зрадників і грабіжників, а також тунель притулку під водою, що існує й зараз. Протягом своєї довгої та активної історії монастир був важливим монастирським і культурним центром, оскільки князь Костянтин Бринков’яну заснував тут одну з найкращих своїх друкарень. Серед інших, друкарню очолював вчений Антім Івіреанул (1694-1705), який згодом став митрополитом Волощини, який вперше надрукував перші книги румунською мовою латинським шрифтом з рухомими літерами. Тут він друкував церковні книги румунською, грецькою, арабською, слов’янською та грузинською мовами, які принесли славу снаговських майстрів до Греції, Малої Азії та Єгипту.
Монастир Снагов був об’єктом кількох іноземних документальних фільмів через історію, приховану на маленькому острові. За легендою, Влад Цепеш вже сотні років спочиває в церкві монастиря. Його могила перетинає шлях до святині, і над нею завжди стоїть запалена свічка та рельєфний портрет волоського князя. Легенда свідчить, що в 1476 році ченці монастиря знайшли тіло правителя і поховали його в церкві без помпезності та церемоній. Безліч археологів та істориків проводили дослідження на тему того, чи насправді князь Цепеш був похований на території монастиря, але нікому так і не вдалося довести, що правителя взагалі було поховано на острові. Після розкопування кількох місць, що мали надгробні камені, єдине, що було знайдено, – це суміш людських кісток, але нічого з того, що могло б вказати на ймовірну могилу Влада Цепеша. Сьогодні більшість істориків вважає, що князь Волощини був похований у монастирі Комана недалеко від Бухареста, однак це не завадило місцевим жителям поширити міф. Кілька інших легенд пов’язані з невеликим монастирем. Він був місцем притулку для багатьох революціонерів 1848 року і місцем їх поховання. Під час революції 1821 року дубовий міст, що з’єднував острів з берегом, згорів, і багато революціонерів загинули у цій пожежі. З тих пір міст ніколи не відновлювався, і монастир з’єднується з берегом лише човном. У наші дні на цей острів можна потрапити пішохідним мостом, побудованим 2010 року.
У 19 столітті монастир поступово занепадав і опинився на межі ліквідації. На початку ХХ століття було проведено кілька реставраційних робіт, але він знову потрапив у конус тіні в комуністичний період, коли церква була пошкоджена землетрусом 1977 року. У 1991 році Бухарестська архиєпархія, за підтримки Міністерства культів, розпочала відновлення, реконструкцію та реставрацію цієї історичної пам’ятки. У 2003 році розпочалася реставрація розписів у пронаосі та вівтарі. Церква монастиря Снагов володіла численними предметами культу, багато з яких зараз зберігаються в Національному художньому музеї Румунії. Перш за все, це двері каплиці, що датуються серединою 15 століття, потім позолочене срібне панікадило, багато орнаментоване, з кінця 15 століття і амфора з 1500 року, золотий срібний свічник, подарований князем Раду Великим, рака, подарована митрополитом Варлаамом і чаша ручної роботи, подарована Антімом Івірянулом.
Незважаючи на те, що історія з могилою Дракули є здається вигаданою, навідатися до цього монастиря все ж таки варто, аби насолодитися самим монастирем з його красивими фресками, а також колоритним оточенням острова.
