Круглий стріл у Клуж-Напоці до другої річниці вторгнення РФ в Україну
Клузька філія СУРу в партнерстві з відділом української мови та літератури філологічного факультету Університету ім. Бабеш-Бояї організували та провели 24 лютого захід «Два роки від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Українуу».
Христина Штірбець, 07.03.2024, 07:38
24 лютого 2022 року стало початком нової активної фази російського нападу на Україну. В 2024 світова українська спільнота, до якої відносимось і ми, говорить не тільки про 2 роки від початку активних військових дій на території України, але й нагадує про 10 років відколи російська федерація замахнулася на сусідню незалежну державу. Клузька філія Союзу українців Румунії у партнерстві з відділом української мови та літератури філологічного факультету Університету ім. Бабеш-Бояї організували та провели 24 лютого захід «Два роки від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну», який пройшов у приміщенні факультету. За участі постійного медіа-партнера TVR Cluj та завдяки зусиллям журналістки українського походження Марії Чінар-Жіги ця зустріч, як і багато інших, отримала відповідне освітлення та розголос на телебаченні й в інтернет просторі.
На подію завітали почесні гості – представники керівництва Університету ім. Бабеш-Бояй та філологічного факультету, – викладачі, студенти, члени місцевої філії СУР та біженці. Доцент Іоан Гербіл у вступному слові повідомив, що подібні події в знак солідарності з українським народом проходять сьогодні у всіх 13 філіях Союзу українців Румунії. Виконання державних гімнів Румунії та України солісткою Національної опери в Клуж-Напоці, меццо-сопрано, Лізою Кадельник надало відкриттю особливої урочистості. В продовженні священник Василь Бочкорек відправив двомовно панахиду за жертвами війни в Україні. Потім всі присутні в знак вшанування пам’яті тих, хто віддав за нашу свободу своє життя, поставили на сходах головного холу філологічного факультету запалені свічки.
У продовженні заходу свою роботу розпочав круглий стіл на тему: «З історії десятилітнього військового спротиву України», в якому взяли участь доповідачі, почесні гості та всі присутні. Першим слово взяв заступник ректора Університету ім. Бабеш-Бояї, професор, д-р Корін Брага: «Мені б було приємно прийти до вас на відкриття симпозіуму чи на презентацію якоїсь книги чи на подію, організовану СУР, на яких в минулому я був присутній. …Та, на жаль, ми живемо в сумній реальності, коли протягом вже 2 років через тиранічний підлий режим однієї країни інший народ, цивільне населення, в тому числі жінки і діти, страждають, їх вбивають і мучать, над ними знущаються. …Тож дозвольте мені… в цій ситуації висловити підтримку і співчуття від ректора та керівництва університету, від мене особисто всім тим, хто вже 2 роки, а то і більше, страждає в Україні.» Далі у своєму привітальному слові декан філологічного факультету, доктор філологічних наук, доцент Рареш Молдован серед іншого зазначив: «…Сьогодні в першу чергу ми вшановуємо героїв, які вистояли варварській інвазії. … Але ми також живемо з надією, що в майбутньому результатом цієї війни стане зближення між румунським та українським народами, ми краще пізнаємо одне одного і станемо більш об’єднаними, про що натякає назва організації, яка замислила всю цю сьогоднішню подію… Наш факультет, як і весь університет, продовжує підтримувати Україну по мірі своїх можливостей.»
Після подяки СУР та Університету ім. Бабеш-Бояї за запрошення, член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор В. В. Носик підкреслив: «Два роки триває виснажлива війна для України. Завдяки тому, що країни заходу, весь світ зрозуміли, що це не локальний конфлікт, не спеціальна операція, а це боротьба за виживання людини із цивілізованого світу, вони підтримують Україну як можуть і ми дякуємо їм за це. Сподіваємося, що спільна перемога буде за нами і ми збережемо Європейську колективну безпеку, на передовій лінії якої стоїть сьогодні Україна. Сподіваємося за підтримки інших країн ми зможемо вирвати перемогу.» В продовженні гість з України запропонував до нашої уваги свою роботу на тему: «Українці за кордоном і закордонні українці в Румунії: правовий статус та перспективи консолідації української нації в умовах війни та повоєнного відновлення України». У презентації автор визначив основні сфери, об’єктивні та суб’єктивні чинники консолідації українців, говорив про правовий статус українців у Румунії в умовах війни, про умови набуття статусу закордонного українця та набуття громадянства закордонними українцями в Україні, про права та про захист прав закордонних українців в Україні тощо. Доповідач також підкреслив, що «консолідація практично відбуваєтьсяуже зараз, під час війни. Це не теорія, не абстракція. Це реальність в якій ми тут з вами зараз знаходимося. Адже ми, українці за кордоном, опинилися тут, на цьому заході, організованому Союзом українців Румунії, який об’єднує закордонних українців на цій території. І це вже перший крок в процесі консолідації, це позитивне явище».
Наступною виступила президент ПЕН клубу Румунії, доктор філологічних наук, професорка Руксандра Чесеряну, яка в першу чергу звернула увагу на те, що «коли ми говоримо «Слава Україні!» для нас це не є просто фраза чи заклик. Це слова, які змушують битися швидше як ваші так і наші серця.» Далі письменниця розповіла про вихід у світ весною 2022 року книги «Фотографії війни», що містить поеми румунських авторів на трьох мовах (румунською, англійською, українською), які висловлюють свою солідарність Україні. Книгу ПЕН-клуб схвалив видати саме в рік святкування 100-річчя від свого заснування, як найбільш відповідну такій нагоді. Крім того, пані Чесеряну як викладачка створила особливий проект «Образ іншого в румунсько-словянських відносинах посткомуністичного періоду», в якому мали би брати участь науковці місцевого університету та їхні колеги з Молдови, викладачка Харківського університету та російський дослідник, який на даний момент проживає у Польщі. На разі проект знаходиться на розгляді в Міністерстві досліджень та інновацій, а всі його учасники очікують позитивної відповіді в найближчий час. На чисто людському рівні викладачка повідомила про існування щоденника, який вона почала вести від початку війни, яка викликала в доповідачки сильну хвилю емоцій, які потрібно було вилити на папір. Пані Чесеряну зачитала авторський вірш «Українські троянки», створений весною 2022 року, коли українські жінки почали масово рятуватися від війни виїздом до сусідніх країн. Як метафору авторка використала Трою, відоме грецьке місто, але вона зауважила: «я щиро надіюсь, що Україна ніколи не стане Троєю, а якщо і стане нею, то тільки Троєю нескореною, непереможеною».
У продовженні директор Центру міжнародного співробітництва Клузького університету ім. Бабеш-Бояї, доктор політичних наук, професор Сергій Мішкою розповів про зусилля, які доклали він та його колеги з початку війни «для того, щоб як можна більше українських студентів та учнів змогла продовжити навчання в нашому університеті.» «На жаль, і далі буде багато роботи. То ж ми продовжимо прикладати всі зусилля для того, щоб надати можливість українцям навчатися в Румунії на основі договору з Україною»,- виділив він. Як аналітик міжнародної політики, який займається українським питанням, виступаючий запевнив, що на рівні університету робиться все можливе для того, щоб досягнути головної мети: «Зробити так, щоб європейські серця продовжували битися за Україну». На завершення пан С. Мішкою запросив всіх присутніх на відкриття виставки «40 невиданих дипломів», яка розмістилася в приміщені університету й присвячена тим молодим людям, які загинули в перші місяці війни від російських обстрілів і не отримали свої дипломи.
«Огляд останніх подій російсько-української війни» була тема виступу редактора журналу «Дзвоник» та кореспондента періодичних видань СУР Ольги Сенишин. Доповідачка розділила головні події в Україні за останні 4 місяці напозитивні танегативні для того, щоб підкреслити наявність не тільки останніх. В загальному, на її думку, в кінці 2023 року було більше негативних новин та й загальна ситуація в країні виглядали потужньо невизначеною. Та вже в середині січня 2024 західні партнери України почали оголошувати нові пакети військової та фінансової допомоги. І хоча на передовій втішних новин не багато і внутрішніх проблем не стає менше, але готовність західних урядів допомагати зміцнює і підтримує всіх нас. «Останні новини про підтримку зі сторони європейської спільноти мають нас підбадьорити, в них ми можемо віднайти оту «зернину віри», яку часом втрачаємо, переглядаючи новини в Україні, але без якої нам не дійти до того бажаного дня російської капітуляції», – виділила в кінці авторка.
На завершення було переглянуто коротку відео стрічку про жахіття війни. А далі присутні всі разом заспівали відому пісню «Ой у лузі червона калина», яка стала гімном українських військових. Цей пісенний шедевр став чудовим прикладом порозуміння без слів, на рівні сердець та емоцій, який завжди забезпечувало мистецтво, покликане врятувати світ. Пісня ще з часів Першої світової війни не втратила здатності запалювати співвітчизників своїм темпом та енергетикою, а серед європейців вже давно асоціюється зі стійкістю українського народу, яка вразила і продовжує вражати весь світ. Надіємось і віримо, що разом ми можемо не тільки жити та співати, але й врятуватись від руйнування та знищення нашого способу життя.
(Авторка: Ольга Сенишин)
