ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Казкові ландшафти Румунії

Наймальовничіші водосховища Румунії розташовані серед казкових ландшафтів і оточені легендарними дорогами, які можуть перетворити подорож до туристичних напрямків на незабутню пригоду.

Музей гідроелектростанції
Музей гідроелектростанції "Залізні ворота"

, 07.09.2025, 15:44

Найбільше водосховище Румунії «Залізні ворота I» – це 130-кілометрова ділянка Дунаю, де рівень річки був піднятий, а русло розширене на кілька десятків метрів, щоб забезпечити обсяг води, необхідний для найбільшої гідроелектростанції Румунії, і полегшити навігацію великих суден через мальовничі дунайські «котли». Мандрівка навколо нього відкриває захоплюючі краєвиди і може зайняти кілька днів пішки.

Озеро було створено в 1960-х роках за проектом румунських і сербських інженерів. Воно займає площу 700 квадратних кілометрів і має довжину 130 кілометрів. Воно починається на дамбі Залізні ворота (румунською “Porțile de Fier”) побудованій у населеному пункті Гура Веї (поблизу Дробета Турну Северін) і простягається до румунського міста Базіаш і сербського міста Голубац. Протягом майже десятиліття тисячі румунів і сербів працювали над будівництвом Дунайської гідроенергетичної та судноплавної системи. Це принесло значні економічні вигоди обом країнам, оскільки гідроелектростанція була розрахована на потужність 1200 МВт. Водосховище також вирішило проблеми судноплавства через дев’ятикілометрову ущелину, де прохід для великих суден був надзвичайно складним.

Перший камінь у фундамент ГЕС «Залізні Ворота» було закладено 7 вересня 1964 року, а роботи з будівництва греблі розпочалися одночасно на сербському та румунському берегах Дунаю, з’єднаних тимчасовим мостом між містами Гура Вей та Сіп. Понад 20 000 робітників працювали над будівництвом греблі, шлюзів та електростанцій. Вісім років потому, 15 травня 1972 року, президенти Ніколає Чаушеску та Йосип Броз Тіто урочисто відкрили систему «Залізні ворота І». Але гідровузол «Залізні ворота І» вирішив так би мовити долю стародавніх поселень на берегах Дунаю. У 1960-х роках нове водосховище затопило острів Ада Калех, поблизу Оршова та Дробета Турну Северін, який був заселений з давніх часів і на якому проживало близько 600 осіб, переважно турки. Тисячі людей також були евакуйовані з 10 сіл. Під тиском часу і води деякі будівлі в Оршові та на острові Ада Калех були знесені за допомогою динаміту. Натомість було врятовано від зникнення цінний пам’ятник на березі Дунаю. Табула Траяна – скульптура довжиною чотири метри і висотою 1,75 метра, присвячена імператору Траяну, була висічена в камені над стародавньою дорогою, яку римляни прокопали в Дунайських печерах. Табула Траяна простояла понад 19 століть, починаючи з часів дакійсько-римських воєн, але в 1960-х роках її було перенесено на 30 метрів вище, щоб уникнути затоплення.

Статуя Децебала (Дунайська ущелина)

На протилежному березі, висічене в скелі поблизу м. Оршова, вже два десятиліття стоїть на сторожі Дунайських котлів «Обличчя Децебала» – найбільша скульптура, коли-небудь створена в Румунії. Сьогодні це один з найбільш фотографованих пам’ятників Румунії. Тут річка межує з 140-кілометровою дорогою, що з’єднує міста Базіаш і Оршова, супроводжуючи Дунай через одну з наймальовничіших частин річки – Дунайську ущелину, в повітах Караш Северін і Мехедінць. Ця дорога перетинається з одним із шляхів, яким римські армії входили в Дакію, переправившись через Дунай по мостах, побудованих з кораблів. Один з них починався з Базіаша, де була побудована римська фортеця Ледерата, а інший – з Оршова, стародавнього міста Діерна. Не менш вражаючою є дорога Оршова – Дробета Турну Северін, приблизно 30-кілометрова дорога, що пролягає вздовж лівого берега Дунаю, повз дамбу Залізні Ворота I. Кілька віадуків і кілька тунелів додають маршруту привабливості.

У середині 1960-х років понад 8 000 робітників було направлено на перший великий будівельний майданчик ГЕС у горах Паринг, де мали бути збудовані водосховище Відра, гребля та гідроелектростанція Лотру-Чунджет встановленою потужністю 510 МВт, найбільша на внутрішніх річках Румунії. Комуністичний режим вважав цей альпійський регіон -регіоном з великим туристичним потенціалом, і влада планувала розвивати гірськолижний курорт для проведення зимових Олімпійських ігор. Гірська дорога в районі озера Відра отримала назву Європа 15 і мала привабити іноземних туристів до долини річки Лотру, де планувалося створити 3 «олімпійські» курорти. Неподалік Войняса також мала бути перетворена на курорт. За тридцять кілометрів від озера Відра, ще одне вражаюче озеро, Оаша, затопило долину Фрумоасе в 1970-х роках. Розвиток гідроенергетики в долині Себеш розпочався у 1972 році з будівництва шести ГЕС між озерами Оаша та містом Себеш. У наступні роки було реалізовано чотири великі ГЕС загальною встановленою потужністю близько 342 МВт, а пізніше додалися дві мікро-ГЕС. Сьогодні головною пам’яткою є озеро Оаша, греблю якого перетинає найвища дорога в Карпатах – Трансалпіна. Долина Себеш пропонує не тільки вражаючі природні ландшафти, але й історичні пам’ятки. Тут знаходиться дакійська фортеця Кепелна (повіт Алба), внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також п’ять інших дакійських фортець в горах Ораштієй. Також на гірських піках біля озера Оаша туристи можуть знайти залишки римських військових похідних таборів, побудованих під час завоювання Дакії.

фото: facebook.com/MuzeulMunicipiuluiBucuresti
Відкрий для себе Румунію Неділя, 26 Жовтня 2025

Палац Шуцу в Бухаресті

Розташований у самому центрі столиці Румунії, палац Шуцу зберіг свою структуру...

Палац Шуцу в Бухаресті
Маєток А. Маргіломана у місті Бузеу
Відкрий для себе Румунію Неділя, 19 Жовтня 2025

Вілла Альбатрос у місті Бузеу

Сьогодні  розповім вам історію маєтку Маргіломан у місті Бузеу, головною...

Вілла Альбатрос у місті Бузеу
Замок Нопча у Гунедоарському повіті
Відкрий для себе Румунію Неділя, 12 Жовтня 2025

Замок Ночпа у підніжжі гір Ретезат

Дороги, що ведуть від «Краю Гацегу» (історична назва регіону Гацег в Гунедоарі) до...

Замок Ночпа у підніжжі гір Ретезат
Фортеця Рупя (Foto: Florenta, RRI)
Відкрий для себе Румунію Неділя, 05 Жовтня 2025

Фортеця Рупя у Брашовському повіті

У наших недільних мандрах Румунією ми нерідко уявно відвідували середньовічні...

Фортеця Рупя у Брашовському повіті
Відкрий для себе Румунію Неділя, 28 Вересня 2025

Фортеця Шірія в Арадському повіті

Село Шірія знаходиться всього в 30 хвилинах їзди на автомобілі від міста Арад і є...

Фортеця Шірія в Арадському повіті
Відкрий для себе Румунію Неділя, 21 Вересня 2025

Казино в Констанці

Казино – символ міста Констанца, одна з найвідоміших будівель зведених на...

Казино в Констанці
Відкрий для себе Румунію Неділя, 14 Вересня 2025

Розписана гробниця гіпогей в Констанці

Головним літнім місцем призначення Румунії є узбережжя Чорного моря, де...

Розписана гробниця гіпогей в Констанці
Відкрий для себе Румунію Неділя, 31 Серпня 2025

Беїле Тушнад – найменше місто в Румунії

Десять найменших міст Румунії мають сукупне населення менше 24.000 осіб. Серед них є...

Беїле Тушнад – найменше місто в Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company