Історичний центр Бреїли
З унікальною вуличною архітектурою, що сформувалася під впливом обрисів колишньої фортеці часів османського правління, Бреїла – це місто, яке розвивалося завдяки тим, хто оселився тут у 19-му та 20-му століттях. Портова торгівля, переважно зерновими культурами, привезла представників понад 20 етнічних груп, які зробили свій внесок у розвиток цього міста на берегах Дунаю, надаючи йому космополітичного вигляду.
Христина Манта і Штефан Бачу, 27.09.2026, 08:17
Сьогодні ми прямуємо до південно-східної Румунії, до міста з дуже високим туристичним потенціалом, з багатою історією, красивими історичними пам’ятниками, але також з багатьма природними пам’ятками. Бреїла – місто для сітібрейку по вихідних, до якого легко дістатися з Бухареста. Місто було засвідчене в документах у 1368 році. Населений пункт Бреїла розвинувся, з одного боку, розташуванням на найближчому пункті Дунаю від моря, а з іншого боку, сусідством з територією багатою на рибні озера.
У 14 столітті місто було найважливішим портом Волощини та головним рибальським центром, в якому розвивалася торгівля. У 1540 році Бреїла стало турецькою “раєю” і напротязі трьох століть бреїльська фортеця занепала. 13 січня 1836 року, Бреїлу оголошено ”Porto Franco”, що означає, що всі ті, хто торгував товарами привезеними водним шляхом, були звільнені від сплати податків. Після встановлення цього режиму, місто зазнало багато змін: бруковані вулиці з ліхтарями, аптеки, метеостанція, військова лікарня, парк Бельведере, типографії, банк, військові казарми та театр, відкриття жіночої школи, гімназії та будівництво доків, залізниць і кількох заводів. У 1888 році тут вперше в країні було використано залізобетон. Будучи першим морським портом при Дунаї, Бреїла залишилось відкритим містом, де багато національних меншин (греки, турки, росіяни, болгари, євреї, вірмени) жили у доброму порозумінні, їхні традиції та звичаї збагативши його життя й культуру.
Якщо дивитися зверху, місто Бреїла можна порівняти з величезною павутиною завдяки його вуличній мережі. У 1540 році, після захоплення цього поселення на лівому березі Дунаю, османи звели фортифікаційну споруду з п’ятьма оборонними стінами. У 1829 році фортецю просто знесли після перемоги росіян у війні проти османів, тож від середньовічного періоду збереглося дуже мало стін. Історична частина міста, що колись знаходилася в межах фортеці, набережна та споруди в порту нагадують про процвітання Бреїли на початку XX століття, коли тут кипіла жвава торговельна діяльність. З різних причин у 19-му та 20-му століттях у Бреїлі оселилися представники понад 20 етнічних груп, що надало місту космополітичного вигляду.
Будівлі в історичному центрі стали сьогодні туристичними пам’ятками, починаючи з площі Траяна, історичної площі, від якої відходять три важливі дорожні артерії, віссю симетрії міста є торгова вулиця, яка з часом мала різні назви. На цій площі відвідувачі можуть побачити символ міста – Громадський годинник. Його було встановлено на площі в 1909 році, він виконаний у поєднанні стилів необароко та модерну. Також на цій площі є нетипова будівля – православна церква без шпилів, про яку нам детально розповідає досвідчений екскурсовод Габріель Леле: «Це найстаріша історична пам’ятка в Бреїлі, колишня мечеть, яка збереглася упродовж часу, але після 1830 року була перетворена на православну церкву. Це церква Святих Архангелів Михаїла та Гавриїла. Це дуже цікава, нетипова церква, оскільки в ній немає шпилів, а також досі зберігся дах, турецький санджак, назвемо його так, що надає цій церкві в Бреїлі особливого колориту. Пізніше за церквою була побудована дзвіниця».
Також на площі Траяна, нульовому кілометрі Бреїли, є багато оздоблена зовні будівля, яка приваблює погляди відвідувачів: «Вражаючою будівлею, як зовні, так і особливо всередині, є сьогоднішній театр Марії Філотті, будівля, яка спочатку функціонувала як готель, як постоялий двір. Ралі – це в минулому була оригінальна назва цієї дуже великої будівлі з багатьма кімнатами. Пізніше ця будівля стала власністю мера Бреїли, понад 100 років тому. Він коли писав свій заповіт, залишив багатство місту, але щодо цієї вражаючої будівлі він написав, що після його смерті, згідно з заповітом, будівля використовуватиметься місцевою владою лише як культурний простір,. Це дуже важлива будівля для культурної та історичної спадщини Румунії, а не лише Бреїли».
Будівля театру розташована на самому початку торгової вулиці міста, яка стає надзвичайно жвавою під час проведення заходів. Неподалік від будівлі театру знаходиться ще одна історична споруда, зведена у першій половині XIX століття. Габріель Леле, екскурсовод: «Музей імені Кароля I — це дуже цікава будівля, в якій зберігаються численні колекції — від археологічних до живописних — а також інформація про давні часи міста Бреїла. Ця будівля виконувала різні функції протягом історії. Вперше там згадується казино, куди приходили заможні люди того часу. Після казино там працював готель під назвою «Великий французький готель», де зупинялися й відомі особистості, серед яких був король Фердинанд».
Тим, хто приїжджає до Бреїли, обов’язково слід прогулятися вуличками історичного центру міста, що пахнуть минулими часами. Також можна відвідати церкви в історичному центрі, а також будівлі, які після реставрації знову набули колишньої величі. Однією з найактивніших громад у місті в минулому була грецька. Багато фірм і будівель мали грецькі назви на честь своїх власників — промисловців, судновласників або купців. Грецька церква «Благовіщення», велична споруда в історичному центрі міста, зведена в 1872 році, є символом культурного надбання.
Старе місто або історичний центр Бреїли зберігає й нині частини старих тунелів, використовуваних турками століття поспіль. Бреїла має найбільшу оборонну систему, коли-небудь побудовану уздовж Дунаю турками, під окупацією яких був цей порт майже триста років. У 1451 році місто Бреїла згадується в документі, підписаному Владиславом II як місце для зберігання зброї, яка має бути направлена підпільно до Кілійської фортеці, де знаходився гарнізон Янку Хунедорського. Зброя повинна була бути використаною проти турків. 8 років по тому, у Бреїлі Влад Цепеш насаджує на кіл кількох брашовських купців за їх підтримку надану Дану, претенденту на престол Волощини. Турки намагаються зловити Влада Цепеша за відмову платити данину, введену ними. Завданням посла Туреччини було заманити Влада Цепеша до Бреїли, однак посол потрапляє сам в цю пастку, так що Влад Цепеш покарав його страшною стратою – насадженням на кіл. У 1462 році починається кампанія Мехмеда ІІ, завойовника Константинополя, який мав на меті замінити Влада Цепеша його братом Раду Красивим. Мехмед Завойовник разом зі своїми 150 суднами рушає Чорнем морем, а потім Дунаєм слідами Влада Цепеша, підпаливши по дорозі Бреїлу. У 1539 році відбувається окупація Бреїли турками, а рік по тому у польському документі говориться, що “турки заволоділи великим і сильним містом під назвою Бреїла і почали будувати фортецю”. У 1540 році була заснована рая Ібраїл, найбільша фортеця на Дунаї.
