День української мови в Румунії
Союз українців Румунії провів 9 листопада у Бухаресті захід «День української мови в Румунії».
Христина Штірбець, 12.11.2026, 08:00
Союз українців Румунії провів 9 листопада у Бухаресті захід «День української мови в Румунії». День української мови в Румунії був запроваджений у 2018 році з ініціативи депутата від української меншини в Парламенті Румунії та голови Союзу українців Румунії Миколи-Мирослава Петрецького, після того як Парламент Румунії схвалив законопроєкт, який закріпив на державному рівні відзначення цього важливого дня. Це свято підтверджує роль рідної мови у збереженні ідентичності української громади та її внесок у культурне різноманіття Румунії.
Захід об’єднав офіційних представників Румунії, України та Республіки Молдова, інституційних партнерів, представників та друзів СУРу та інших партнерських організацій. Прийом гостей відбувся у виставковому залі, де проходила фотовиставка, що ілюструвала найважливіші моменти та заходи з діяльності Союзу українців Румунії. Перед офіційним відкриттям була відправлена молитва та хвилина мовчання для пам’яті жертв війни в Україні. Далі пролунали державні гімни Румунії, України та Республіки Молдова. Захід продовжився промовами та зверненнями румунських та українських посадовців, які наголосили на важливості захисту мовної та культурної ідентичності, двостороннього діалогу та співпраці між інституціями.
На офіційному відкриті голова Союзу українців Румунії та депутат у Румунському Парламенті Микола-Мирослав Петрецький виступив з промовою, в якій подякував гостям та учасникам за присутність та наголосив на важливості української мови для збереження ідентичності, культурної спадщини та спадкоємності української громади в Румунії. Він також подякував румунській державі, яка високо цінує та захищає права національних меншин, відмітивши що у Румунії українська та румунська мови перебувають у гармонійному діалозі, зміцнюючи дружбу між народами. Незважаючи на минулі спроби розколу та сучасні виклики, громада завдяки єдності долає перешкоди, спираючись на підтримку школи, церкви та культури, – додав депутат. Він говорив і про «Монографію Союзу українців Румунії та української громади», яка документує історію та шлях розвитку громади. На завершенні Микола-Мирослав Петрецький висловив вдячність родинам і всім, хто спілкується рідною мовою вдома та в публічному просторі, а також підкреслив важливість розвитку української освіти в Румунії: «Ще раз щиро дякую всім хто робить можливим збереження та подальше життя української мови в Румунії. Нехай вона завжди живе у наших серцях, сповнених любов’ю до неї! Нехай передається з покоління в покоління нашим дітям у теплі наших родених осель! Дякуємо нашим друзям, які захищають і цінують її, адже друзі української мови набато більше, ніж тих, хто лише нею розмовляє. Будемо не просто охорянцями цього скарбу – української мови, а й щедрими провидцями, які підтримують її життя у публічному просторі та передають її далі всім, хто здатен по- справжньому відкрити в ній ті дорогоцінні перлини, які ми знаємо і любимо. Закохані в неї, у нашу мову, цілком природним і безповоротним будемо справжніми та сильними засниками її не лише вдома а й у всьому світі. Адже широкий світ – це храм всіх мов народів світу. Українська мова підтримує вогонь нашого домашнього вогнища. Українська мова зберігає нас живиме у світі, який втрачає своє коріння. Українська мова єднає нас з нашими друзями. У Румунії українська та румунська мови щодян ведуть між собою чесний, щирий і рівноправний діалог. Цей діалог є фундаментом міцного зв’язку між нами всіма хто сьогодні перебуває у цій залі, й тими, хто знаходиться за її межами. Щиро дякую кожному з вас! Дякую всім друзям української мови! Многая літа українській мові! Многая літа всім хто нею розмовляє! Многая літа всім, хто її любить!»
Далі був зачитаний вітальний лист від президента Румунії Нікушора Дана, який підкреслив важливість цього свята для української громади та висловив свою підтримку Україні. У своєму посланні президент Румунії наголосив на ролі мови у формуванні ідентичності народу та на важливості цього свята для зближення румунської та української громад. Водночас він відзначив солідарність, проявлену Союзом українців Румунії у підтримці людей, які постраждали від війни в Україні, а також необхідність дотримання прав національних меншин та зміцнення румунсько-українських відносин. «З нагоди Дня української мови прийміть мої щирі вітання та найкращі побажання Вам і всім членам Союзу українців Румунії. Мова є одним із найглибших проявів ідентичності та історичної пам’яті народу, а українська мова сьогодні є особливим свідченням незламності спільноти, яка зберігає свою культуру, цінності та прагнення до свободи, попри драматичні випробування, що безпосередньо торкаються України, але наслідки яких відчуває вся Європа. Цей день є також доброю нагодою для румунського суспільства ближче пізнати багатство української культури та ще раз підтвердити те, що зближує нас й об’єднує навколо європейських цінностей та спільного блага. (…) Бажаю, щоб це свято української мови та культури стало нагодою ще раз підтвердити нашу віру в цінності, які нас об’єднують і відданість справі збереження Румунії та її спільнот як прикладу гармонійного співіснування, заснованого на повазі, солідарності, дружбі та взаєморозумінні.» – зазначив Президент Нікушор Дан.»
У своєму виступі Тітус Корлецян, голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії, підкреслив надзвичайну важливість рідної мови, культури та традицій для збереження етнічної ідентичності, зосереджуючись, зокрема, на українській громаді в Румунії та румунській меншині в Україні. Він підкреслив, що рідна мова є священною спадщиною та невід’ємною складовою особистості й душі народу, яку неможливо відтворити у разі її втрати. Тітус Корлецян також високо оцінив історичне рішення румунської держави на початку 90-х років щодо захисту прав національних меншин, зокрема шляхом ухвалення законів, що сприяють освіті рідною мовою та збереженню культурної ідентичності. Він відмітив тверду підтримку Румунією України в контексті російської агресії, наголошуючи на необхідності повного дотримання прав етнічних румунів в Україні. Тітус Корлецян також високо оцінив зразковий спосіб, у який група національних меншин у Парламенті Румунії захищає інтереси громад, які вона представляє, сприяючи гармонії, інклюзивності та взаємній повазі. «Ще раз вітаю вас із цим особливим днем! Наша офіційна присутність з боку Румунії сьогодні є знаком поваги та уваги до збереження національної ідентичності етнічних українців у Румунії, до української мови в румунській державі, яка навчилася поважати їх у повній мірі. Можливо, ми не ідеальні, можливо, нам ще є над чим працювати, але ми вміємо поважати ці ідентичності. Вітаю вас, з Днем української мови, і нехай відтепер у нас будуть лише приводи для радості!», сказав Тітус Корлецян.
У своїй промові Крістіан-Августин Нікулеску-Цигирлаш, сенатор, заступник голови Спільної спеціальної комісії Палати депутатів та Сенату з питань боротьби з торгівлею людьми підкреслив важливість підтримки української меншини в Румунії, у країні, яка є європейським зразком толерантності та сприяння різноманітності через законодавче визнання прав. Він також відмітив тісні зв’язки між Румунією та Україною. Він згадав про свій візит на фронт, про підтримку будівництва стратегічного мосту через Тису та організації табору для дітей-сиріт війни з України у партнерстві з Радою Європи. Також сенатор з Марамороського повіту відмітив спільні дипломатичні зусилля, зокрема на рівні Парламентської асамблеї Ради Європи та через законодавчі зміни, ухвалені Верховною Радою України щодо мовних прав румунів в Україні. На завершення, він закликав всіх до постійної солідарності та взаємної поваги між народами: «Давайте разом будувати, так само, як ми будували мости, як ми організовуємо різні форуми, давайте так само будувати й повагу до наших мов, до наших націй, до наших народів! Я бажаю вам всього найкращого з нагоди дев’ятого Дня української мови в Румунії!»
У своїй промові Дан Янку, генеральний директор Департаменту з питань відносин із Східним сусідством Міністерства Закордонних справ Румунії підкреслив рішучу підтримку та солідарність Румунії з Україною та українським народом у контексті війни. Чиновник наголосив на позитивному розвитку двосторонніх відносин у 2026 році, що характеризувався інтенсивним діалогом, запуском інфраструктурних проєктів, таких як міст через Тису та підписанням стратегічного партнерства. Він сказав, що серед основних цілей Румунії у відносинах з Україною є розвиток двостороннього співробітництва в таких сферах, як інфраструктура, транспортне сполучення, інвестиції, освіта та постконфліктна відбудова, підтримка європейської інтеграції України та Республіки Молдова через спільні та транскордонні проекти та гарантування прав національних меншин. Він підкреслив, що етнічні румуни в Україні є лояльними громадянами, які активно долучаються до оборонних зусиль і заслуговують на те, щоб їхні права та очікування поважалися так само, як румунська держава ставиться до української меншини в Румунії. «Я хотів би висловити вдячність Міністерства закордонних справ за невтомну працю пана голови Миколи-Мирослава Петрецького у підтримці двостороннього порядку денного між Румунією та Україною, а також за діяльність, яку Союз українців Румунії здійснював протягом цього року та попередніх років на підтримку цієї ж мети», – сказав Дан Янку.
Варужан Памбукчан, голова Парламентської групи національних меншин у Палаті депутатів Румунії відмітив глибокий зв’язок між рідною мовою та ідентичністю народу, зазначаючи, що мова формує наш спосіб мислення та визначає нас як людей. Він також наголосив на важливості культурного та етнічного розмаїття в Румунії, вважаючи його запорукою національного розвитку, а також підкреслив значення представництва та єдності парламентської групи національних меншин. «День мови будь-якого народу — це, мабуть, день, який найбільше пов’язаний з його ідентичністю. Щоразу, коли у мене випадає нагода говорити про це, я кажу, що ми мислимо певною мовою. Ми не можемо просто лише мислити. І тому слова, якими ми користуємося, та структури, які ми використовуємо під час мислення, кардинально змінюють нас як людей. Саме мова є та яка змінює наш спосіб мислення, і саме це робить нас тими, ким ми є — кожного з нас і кожен народ окремо», сказав Варужан Памбукчан.
Чіпріан Олінічі, державний секретар з питань релігійних культів, відмітив фундаментальне значення рідної мови як елемент ідентичності, пам’яті та культурної спадкоємності. Він сказав, що присутність українців та української мови на території Румунії має історичний характер і засвідчується протягом століть у таких регіонах, як Марамуреш, Північна Буковина, Добруджа, Дельта Дунаю та Банат. Він відмітив взаємність та двосторонню повагу з огляду на встановлення «Дня румунської мови» в Україні 31 серпня, з огляду на те що в Румунії День української мови святкується 9 листопада. Чіпріан Олініч також говорив про захист прав меншин та солідарність. «У часи війни та переселення мова стає батьківщиною, яку людина бере з собою, коли її змушують або коли вона змушена покинути свою географічну батьківщину. Ми ще раз підтверджуємо свою повагу до української громади в Румунії та до її віруючих, які моляться та передають віру своїм дітям рідною мовою. Те, як держава захищає мову меншини, свідчить про те, наскільки природно її громадяни можуть почуватися вдома зі всією своєю спадщиною. У тому ж дусі я ще раз висловлюю впевненість, що влада в Києві оцінить зусилля та відкритість, з якими Румунія підтримує українську громаду, і проявить таку саму турботу щодо румунської громади в Україні. Румунія підтверджує свою підтримку та повагу до української громади та її вірян, виступаючи за такі самі гарантії захисту мови та ідентичності для румунської громади в Україні», – сказав Чіпріан Олініч.
У своєму відеозверненні до українців Румунії з нагоди Дня української мови Олексій Леонов, депутат, співголова Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Румунією, наголосив на важливості збереження національної ідентичності та на питання національної стійкості. Він відзначив значний внесок СУР у підтримку культурних традицій, мови, забезпечення майбутнього української культури та згуртованості громади. Він висловив подяку румунській державі та народу за повагу, підтримку і солідарність з Україною в найважчі часи, наголошуючи на важливості спільних європейських цінностей та міцного добросусідства. Олексій Леонов: «Шановні друзі! Дорогі українці Румунії! Я щиро вітаю вас з Дев’ятим днем української мови в Румунії. Мова – це набагато більше, ніж слова, якими спілкуються. Це наша пам’ять, наша гідність, наша історія. Це зв’язок між поколіннями та спільнотами, який неможливо розірвати ані кордонами, ані відстанями. Адже українська мова звучить не лише там, де проходять кордони. Вона живе скрізь, де є люди, які бережуть Україну у своєму серці. І українці Румунії яскраве тому підтвердження. Протягом поколінь ви зберігаєте національну ідентичність, рідну мову, звичаї і традиції. І водночас ви є невіддільною частиною румунського суспільства, робите свій внесок у його культурне та громадське життя. Це надзвичайно важливий приклад, як можна бути віданими своїй історичній спадщині і водночас будувати спільне майбутнє з іншими народами. (…) Я хочу подякувати Румунії за повагу до українського народу. Підтримку нашої культури і дружбу між нашими народами. Сьогодні українці і румуни об’єднують не лише спільний кордон та багатовікова історія сусідства. Нас об’єднує розуміння того, настільки важливими є свобода, незалежність і право кожного народу зберігати власну ідентичність. І я переконаний, що саме на такому фундаменті будується справжнє добросусідство, і не лише між державами, а й між людьми. Є кордони, які розділяють держави, але немає кордонів здатних розділити народ, поки він зберігає свою мову. Нехай українське слово завжди звучить вільно, впевнено і гордо в Україні, в Румунії та в усьому світі! Зі святом, дорогі друзі! Слава Україні! І щиро дякую Румунії!»
Марія Іонова, депутатка, членка Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради України, у своєму відеозаписі до української громади в Румунії наголосила на тому, що українська мова не є лише засіб спілкування, а й голос історії, зв’язок поколінь, основа культури та ідентичності. Вона підкреслила, що в умовах російської агресії проти української державності та культури захист рідного слова стає питанням національної безпеки та свободи. Марія Іонова також висловила подяку Союзу українців Румунії за багаторічну діяльність, підтримку освіти, традицій, проведення культурних заходів та збереження української спадщини за кордоном, відзначивши важливість ролі української громади як «мосту дружби» між Україною та Румунією: «Шановні представники української громади Румунії, дорогі друзі, щиро вітаю від усього серця вас із Днем української мови в Румунії. Це дуже особливе свято. І свято не тільки нашої ідентичності, нашої пам’яті, а все ж таки і нашого нерозривного зв’язку з Україною. Адже українська мова – це більше, ніж засіб спілкування. Це голос нашої історії, це мова наших батьків і наших дітей. І це міцний зв’язок поколінь українців. Це наша культура, наша гідність і наше право залишатися собою, де б ми не жили (…) Хочу особливо подякувати Союзу українців в Румунії за цю багаторічну працю, за підтримку української освіти, культури та національних традицій. Особисто і особливо пану Мирославу і за десятки заходів, які сьогодні відбуваються по всій Румунії, об’єднуючи українські родини, школи, громади. Ви знаєте, ми дуже вдячні Румунії за можливість українській громаді зберігати свою мову, культуру і самобутність і, звичайно, за підтримку України у цей надзвичайно складний час. Повірте, я перебуваючи вперше в Румунії, це відчула і побачила. Переконана, що українська громада в Румунії була і залишається важливим живим мостом дружби та взаєморозуміння між нашими народами.»
З нагоди Дня української мови в Румунії, Максим Дирдін, депутат Верховної Ради України, член Групи з міжпарламентських зв’язків з Румунією надіслав відеозвернення до учасників заходу в Бухаресті, в якому висловив вдячність Союзу українців Румунії за його роботу з популяризації та збереження культури й мови, а також подякував Парламенту Румунії за законодавче закріплення цього свята. Він наголосив на тому, що українська мова є історичною пам’яттю, національною ідентичністю та основою єдності й стійкості українців, особливо в умовах боротьби за незалежність України: «Дорогі українці Румунії! Шановні представники української громади, щиро вітаю вас з Днем української мови в Румунії. Перш за все, висловлюю щиру вдячність Союзу українців Румунії за багаторічну працю задля збереження, розвитку та популяризації української мови і культури. Окрема подяка парламенту Румунії за ухвалення закону, який закріпив на державному рівні відзначення цього важливого дня. Приємно спостерігати за тим, що сьогодні у всій Румунії, у школах та українських громадах відбудуться десятки заходів, присвячених українській мові, її збереженню та розвитку. Адже українська мова – це наша історична пам’ять, духовна спадщина, національна ідентичність та нерозривний зв’язок із Батьківщиною. Сьогодні, коли Україна виборює свою свободу і незалежність, збереження української мови є не лише питанням культурної спадщини, а й важливим проявом нашої єдності та національної стійкості. Дякую всім, хто щодня підтримує українське слово в Румунії. Бажаю вам здоров’я, єдності та наснаги! Нехай українська мова завжди звучить у ваших будинках і серцях!»
Далі відбувся симфонічний концерт у виконанні художніх колективів з Румунії та України, після чого відбулося підписання угоди про партнерство між Гімназією № 2 та Дитячим садком з подовженим днем № 29 у Тімішоарі, з одного боку, та Дитячим садком № 1 «Фулгушор» у Едінеці, Республіка Молдова, з іншого боку.
Важливою подією заходу була презентація монографії «Історія Союзу українців Румунії та української громади», праці, координатор якої є доцент, доктор філогічних наук Іван Гербіл, голова Клузської філії Союзу українців Румунії, за ініціативою голови Союзу українців Румунії, депутата Миколи-Мирослава Петрецького. Ця книга має на меті сприяти збереженню інституційної пам’яті та використанню досвіду, накопиченого СУРом з плином часу.
Захід завершився концертом традиційних українських пісень і танців. Виступили виконавці, вокальні колективи і танцювальні ансамблі філій СУРу.
