28 червня 2023 року
Головні новини Румунії та найактуальніші новини світу...
Corina Cristea, 28.06.2023, 17:01
ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – В четвер і п’ятницю, президент
Румунії Клаус Йоганніс візьме участь у засіданні Європейської Ради в Брюсселі.
За повідомленням Адміністрації Президента Румунії, засідання розпочнеться з
робочого обіду з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що дасть
можливість обговорити виклики та спільні підходи двох організацій у контексті
російської агресії проти України. Згодом під час робочих сесій європейські
лідери обговорять, серед іншого, ситуацію в Україні, необхідність збереження
сильної європейської підтримки України на всіх рівнях, а також імплементацію
санкцій та продовження зусиль для притягнення Москви до відповідальності за її
злочини.
САМІТ НАТО – Росія є і
залишатиметься найбільш прямою і безпосередньою загрозою євроатлантичній
безпеці. Саме тому ми повинні бути готові реагувати і надавати необхідну
підтримку Україні, а також нашим найбільш вразливим партнерам, зокрема
Республіці Молдова, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс в Гаазі
після зустрічі у стислому форматі з підготовки до саміту НАТО у Вільнюсі
наступного місяця. З огляду на геостратегічне розташування Румунії, ми особливо
зацікавлені у зміцненні східного флангу в узгоджений і єдиний спосіб. Це
означає, перш за все, надання необхідних сил, відповідних структур,
можливостей, механізмів командування і управління, а також озброєння, додав
глава румунської держави. На зустрічі в Гаазі, в якій взяли участь сім
держав-членів Альянсу на східному і північному флангах, Генеральний секретар
НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що альянс неухильно посилює свою присутність на
східному фланзі. З іншого боку, він сказав, що ще занадто рано спекулювати на
наслідках перекидання військ Вагнера до Білорусі, але підкреслив, що
Північноатлантичний альянс готовий захистити себе від будь-якої загрози. Ми дали
чіткий сигнал Москві і Мінську, що НАТО готова захистити кожного союзника,
кожен сантиметр території НАТО, – сказав Столтенберг.
ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до
2,32% ВВП за перші п’ять місяців цього року з 1,72% наприкінці квітня, -
повідомило в середу Міністерство фінансів. Загальні доходи склали понад 197 мільярдів леїв,
що на 10,4% більше, а витрати – понад 234 мільярди леїв, що на 17,3% більше.
Бюджет країни на поточний рік побудований на дефіциті в розмірі 4,4% ВВП.
ПЕНСІЇ – Сенат у Бухаресті прийняв у середу законопроект
про реформу системи спеціальних
пенсій у тому вигляді, в
якому його раніше схвалила Палата депутатів. Документ стосується пенсій суддів,
військовослужбовців, дипломатів, парламентських чиновників, членів Рахункової
палати та працівників авіації. Серед іншого, закон передбачає поетапне
підвищення пенсійного віку з 60 до 65 років, 25-річний мінімальний стаж роботи за фахом для суддів для отримання пенсії за вислугу
років, а також 15% податок на суми, що перевищують середню чисту заробітну
плату в економіці. Реформа спеціальних пенсій є не тільки зобов’язанням, яке
Румунія взяла на себе через НПВС, а й непогашеним боргом перед румунами -
заявили представники СДП-НЛП, які стверджували, що дисбаланс у суспільстві
повинен бути усунутий, а правила повинні бути однаковими для всіх. З опозиції, Союз «За
порятунок Румунії» розкритикував закон за відсутність реальних реформ, в той час як ДСУР заявив, що парламентарі не змогли бути
сміливішими і скасувати спеціальні пенсії, але що прийнятий закон є важливим
кроком на шляху до створення справедливої і рівноправної системи. У понеділок
парламент Румунії також прийняв законопроект про скасування спеціальних пенсій
для сенаторів і депутатів. Реформа системи спеціальних пенсій є важливою віхою
в НПВС.
ОСВІТА – Згідно з результатами,
оприлюдненими в середу Міністерством освіти, 76,2% румунських випускників 8-х
класів середніх шкіл отримали прохідні бали на Національному оцінюванні, які
враховуються при вступі до ліцеїв. Остаточні результати, після розгляду скарг,
будуть опубліковані 4 липня. Між часом, випускники ліцеїв Румунії в середу
склали останній іспит на отримання атестату про повну загальну освіту – іспит на
вибір профілю і спеціалізації. У четвер лише випускники, які належать до
національних меншин, складатимуть ще один іспит – з рідної мови та літератури.
Перші результати будуть оголошені 3 липня, а остаточні результати, після
розгляду скарг, будуть оприлюднені 7 липня.
ОПИТУВАННЯ – Прозахідна президентка Майя
Санду залишається найпопулярнішою політичною фігурою в Республіці Молдова, а її
партія Дія і солідарність (PAS) отримала б найбільше голосів у разі
дострокових парламентських виборів – згідно з опитуванням, яке цитує Радіо
Кишинів. Якби президентські вибори відбулися наступної неділі, майже 38%
респондентів проголосували б за Майю Санду. За колишнього просоціалістичного
главу держави Ігоря Додона проголосували б лише 14,2% виборців, а нинішній мер
столиці Кишинева, колишній соціаліст Іон Чебан отримав би 6,2% голосів.
Злочинець-утікач Ілан Шор, який перебуває в Ізраїлі і вважається головним
вектором інтересів Москви в Респ. Молдова, отримав би 2,5% голосів. Близько
43,5% респондентів заявили, що не довіряють жодному політичному діячеві. На
парламентських виборах, партія Дія і солідарність (PAS) отримала б 44,3% голосів, промосковський Блок
соціалістів і комуністів – 21,5, а нещодавно розпущена популістська партія
Шор – 13,6%. Майже 60% респондентів висловилися за вступ до
Європейського Союзу, тоді як 37% проголосували б за приєднання до
контрольованого Росією Євразійського союзу. Членство в НАТО підтримують 33,4%
респондентів.
