150-річчя Сенату Румунії
Відзначення 150 років від створення Сенату Румунії було хорошою можливістю задуматися про роль і значення цієї установи.
Bogdan Matei, 18.06.2014, 14:12
Спеціальними урочистостями було відзначено, у вівторок, 150-річчя з дня заснування Сенату Румунії. Минуло чимало часу, перш ніж знову зібралися разом колишні президенти республіки, спікери посткомуністичного Сенату, лідери партій, представники Королівської родини. Зустріч повинна була знову підтвердити важливу роль цієї установи. Румунський Парламент був, з самого початку, двопалатним, вік Сенату майже дорівнюючи віку сучасної румунської держави.
Його було створено у 1864 році, через пять років після об’єднання румунських князівств, Молдови та Волощини, під час правління князя Александра Іоана Кузи. Сенат функціонував, безперервно, під час правління королівської родини, до Другої світової війни, коли авторитарний режим короля Кароля II розпустив Парламент. Після війни, маріонетки радянських окупантів, місцеві комуністи, створили сурогатний однопалатний законодавчий орган, під назвою Великі національні збори. Тільки після антикомуністичної революції 1989 року, Сенат був відновлений і наділений функціями сучасних інститутів, покликаних затверджувати закони в країні, яка стала, після 2000 року, членом НАТО та Європейського Союзу. Премєр-міністр соціал-демократ Віктор Понта зазначив: “Румунія не може бути демократичною країною без двопалатного парламенту, в якому Сенат виконував би свої повноваження, які були надані йому 150 років тому. Роль Парламенту і Сенату, зокрема, є важливим для збереження цього балансу, саме тому, до речі, Сенат був названий вирішальною палатою”.
Для нинішнього спікера Верхньої палати, ліберала Келіна Попеску Терічану, Сенат повинен адаптуватися до майбутньої Європи регіонів: “З оглядом на більш важливу роль, яку відіграють регіони у теперішній конфігурації Європейського Союзу, складовою якої є і Румунія, пріоритетом, на мій погляд, є віднайдення цього принципу і перевизначення Сенату, який був би виразником точок зору регіонів і місцевих громад і сприяв би співробітництву між ними”.
Сподівання політичного класу, однак, не відповідають бажанням виборців. Засуджені до ув’язнення корумповані сенатори, масові прогули в парламенті, що затримують затвердження законів, дублювання, довгий час, повноважень двох палат Парламенту, який після останніх виборів “зріс” до майже 600 членів, – все це перетворили Сенат на одну з найнепопулярнішим установ. У 2009 році, референдум ініційований на запит президента Траяна Бесеску мав ефект холодного душу: великою кількістю голосів румуни проголосували за однопалатний парламент з тільки 300 обранцями. Після чого нічого не сталося, і це тільки поглибило відчуження між народними обранцями і виборцями.
