Вибори і виборчі кампанії
Латвія, Болгарія, Угорщина, Румунія, Молдова - від Балтики до Чорного моря, в екс-комуністичній Східній Європі осінь 2014 року є виборчою.
România Internațional, 06.10.2014, 12:03
Наступного року значна частина політичної карти Центральної та Східної Європи матиме інші політичні кольори порівняно з 2014 роком.
У Болгарії, найбіднішій країні Європейського Союзу правоцентристська опозиційна партія “Громадяни за європейський розвиток Болгарії” (ГЄРБ) стала після виборів у неділю головною політичною силою в країні. Набравши понад 30% голосів, партія Бойка Борисова, який минулого року подав у відставку з поста премєр-міністра, поклала край короткій інтерлюдії лівого урядування в Софії.
Звинувачений у некомпетентності та корупції, наступник Борисова Пламен Орешарські, передчасно складе свої премєрські повноваження після того як соціалісти й етнічні турки, які складали чинну правлячу більшість, отримали меншу кількість голосів, ніж консерватори самі. Замість того, щоб радіти перемозі, Бойко Борисов визнає, що фрагментація парламенту нового скликання робить дуже складним процес створення правлячої більшості.
І латиші на парламентських виборах у суботу віддали перевагу правим. Альтернативою до чотирьох про-західних партій, які разом отримали більше двох третин депутатських місць, була опозиційна проросійська партія “Гармонія”. Аналітики зазначають, що на тлі побоювань, викликаних агресією і територіальним апетитом Росії, виборці невеличкої балтійської держави однозначно й рішуче обрали західні цінності.
Наступної неділі, 12 жовтня, пройдуть місцеві вибори й в Угорщині. На думку аналітиків, які не вбачають жодних несподіванок, ці вибори тільки підтвердять абсолютне політичне панування консервативної партії “Фідес”, яка навесні здобула незаперечну перемогу як на внутрішньопарламентських виборах, так і на виборах до Європейського парламенту. Ані відхилення від демократичних стандартів премєр-міністра Віктора Орбана, ані його двозначна політика щодо Росії, здається, не викликали серйозних змін у політичних уподобаннях угорців. Більше того, все більше виснажена ліберальна і соціалістична опозиція поступилася другим місцем ультранаціоналістській партії “Йоббік”.
У цей час румунський політикум кладе усе на карту президентських виборів, які пройдуть наступного місяця. 2 листопада, у першому турі 14 кандидатів змагатимуться за крісло президента, на якому два строки поспіль пробув Траян Бесеску. А 16 листопада, в другому турі президентських виборів, за даними соціологічних опитувань, боротимуться чинний премєр, лідер Соціал-демократичної партії Віктор Понта і кандидат правоцентристського опозиційного альянсу, мер міста Сібіу Клаус Йоханніс.
Румунія, Болгарія, Угорщина та Латвія, як члени НАТО і ЄС, залишаться у вільному світі, незалежно від політичного кольору влади. У Молдові, однак, на кону листопадових виборів до парламенту не лише перемога партій, а й геополітичне майбутнє країни. Ймовірна перемога промосковської Комуністичної партії, яка лідирує в опитуваннях громадської думки, перед прозахідною тристоронньою коаліцією, може звести нанівець пять років жорстких реформ і зусиль, які влітку цього року зробили можливим укладення угод про асоціацію та про вільну торгівлю між Молдовою та Європейським Союзом.
