Дні Бессарабії

Щороку в кінці березня в Румунії, Молдові та румунських громадах в діаспорі відзначаються так звані Дні Бессарабії.

Bogdan Matei, 25.03.2016, 12:19

Минуло 98 років, відколи 27 березня 1918 року, в кінці Першої світової війни, на тлі розпаду царської імперії, Рада країни (законодавчий орган Бессарабії) проголосувала за об’єднання цієї провінції з переважно румунським населенням з Батьківщиною. Це був перший акт створення румунської національної держави, процес, який в кінці того ж року, завершився зі вступом під керівництво Бухареста, Буковини, Трансільванії (центр), Банату, Марамурешу і Крішани (захід), які до тоді знаходились під окупацією Габсбурзької імперії. Об’єднання тривало всього 22 роки.

Влітку 1940 року, після ультиматуму, Москва Сталіна анексувала Бессарабію та Північну Буковину, території, що належать, тепер Р. Молдова та Україні. Сотні тисяч молдаван втекли в Румунію, інші десятки тисяч були депортовані до Сибіру або Казахстану, а на їх місця прибули поселенці з усіх куточків імперії. Незалежна з 1991 року, сьогоднішня республіка не є Бессарабією 1918 року, ні з точки зору етнічного складу, або території і кордонів. Р. Молдова дуже розділена з політичної, адміністративної, етнічної, мовної, релігійної точок зору, ніж Бессарабія 1918 року , – підкреслив посол Кишинева у Бухаресті Міхай Грібінча.

Він попередив, що найсерйознішим наслідком півстолітній окупації є те, що хоча Молдова вийшла з Радянського Союзу, на рівні менталітету Радянський Союз не вийшов з Молдови. Посол закликав до реалізму, мудрості і зрілості» що стосується питання можливого об’єднання з Румунією, яке все частіше висувається в Бухаресті та Кишиневі. В останні роки в обох столицях, десятки тисяч людей брали участь, під гаслом Бессарабія це Румунія, у так званих уніоністських маршах.

Вони переконані, що для Молдови керована глибоко корумпованим політичним класом, ослаблена проросійським сепаратизмом в Придністров’ї, яку всі рейтинги по спеціальності вважають найбіднішою європейською країною, єдиним рішенням є об’єднання з Румунією член ЄС і НАТО, з функціональним верховенством закону і ВВП на душу населення, на думку експертів, в 20 разів вище.

Наближення сторіччя об’єднання в 1918 році, дата з сильним символічним навантаженням, додатково підживлює уніоністську течію в засобах масової інформації і суспільстві в цілому. Паралельно, офіційний Бухарест – Адміністрація Президента, Уряд, Парламент, Міністерство закордонних справ – залишаються найбільш послідовним і енергійним прихильником суверенітету і цілісності сусідньої держави та її прагнення до європейської інтеграції.