Дойна Корня: втрата ще одного символу
Через півроку після смерті, у грудні минулого року, останнього короля Румунії Міхая I-го, румуни залишилися без ще одного з небагатьох моральних взірців.
Bogdan Matei, 04.05.2018, 14:33
На 89 році життя після тяжкої хвороби перестало битися серце видатної
письменниці, викладачки та перекладачки, яка все своє життя присвятила боротьбі
за демократію – Дойни Корні. Вона була однією з найбільш шанованих громадянських активістів, активно виступаючи проти комуністичної диктатури.
Дойна Корня народилася 30 травня 1929 року в Брашові (центр
Румунії), в сім’ї греко-католиків. Вона була вихована в дусі моральних і
релігійних цінностей та опору як угорському правлінню на частині території
Трансільванії під час Другої світової війни, так і комунізму, встановленому в
Румунії після війни радянськими окупаційними військами.
Викладачка кафедри французької мови клузького університету
імені Бабеша-Бойяя Дойна Корня стала відомою своєю публічною критикою на адресу
режиму на чолі з Ніколаєм Чаушеску. Її відкриті листи з гострою критикою на
адресу безглуздих дій та жахіття диктатури у 1982 роц були зачитані на західних
радіостанціях, підживлюючи надію румунів на краще та обуривши комуністичних чиновників
Разом зі своїм сином, Леонтіном Юхасом у 1987 році вона поширила листівки солідарності
з робітниками, які повстали проти режиму в Брашові, за що обидва були заарештовані.
Дойна Корня була звільнена з університету, піддана
жорстокому поводженню з боку слідчих, і потім поміщена під домашній арешт і
побита агентами політичної поліції Секурітатє. У грудні 1989 року люди, які
вийшли на вулиці Клужу, висловили їй свою подяку, вигукуючи її ім’я та змусивши
тікати співробітників секретної служби, які постійно стежили за її помешканням.
Ось
що заявила Дойна Корня в інтерв’ю нашій радіостанції, що збереглося в архівах «Радіо Румунія»: «Я не знаю, чи
пов’язане зі мною 21 грудня. Пов’язаним зі мною був певний духовний стан у всій
країні. Я вписалася, зробила те, що робили й інші люди. Спочатку вийшов мій син
туди, де стріляли, поруч з ним упала людина і він прибіг додому і сказав: стріляють,
стріляють! Він був дуже зворушений, не міг сказати нічого іншого крім цих двох слів. Чесно кажучи і мені
було страшно, коли я вийшла.»
Після падіння комуністичного режиму вона була запрошена до
структур нової влади, зокрема до Фронту національного порятунку, що став токсичною
сумішшю справжніх революціонерів та колишніх комуністів другого ешелону, але
зрозумівши це Дойна Корня дуже швидко віддалилися від способу, в який вони
керували країною і стала не менш гострим критиком нового президента Йона
Ілієску, колишнього міністра режиму Чаушеску. Вона стала одним із засновників
Антитоталітарного демократичного форуму Румунії, Групи соціального діалогу,
Громадянського альянсу та Культурного фонду «Пам’ять», які з самого початку 90-х
років виступали за демократизацію Румунії та її європейську й євроатлантичну інтеграцію.
Вона була близькою соратницею лідера румунського Християн-демократичного
руху Корнелія Копосу, який у свою чергу був неперевершеним символом
антикомуністичного опору, переживши 17 років нелюдських умов за ґратами, які, однак, не
змогли зламати його і викорінити дух свободи. Папа Римський Йоанн Павло ІІ нагородив
Дойну Корню орденом «Святого Григорія Великого», а король Міхай І-й – Хрестом
Королівського дому Румунії. Вона була також нагороджена орденом «Зірка Румунії»
та орденом Почесного легіону Франції.
