Закон про єдину тарифну сітку досі оскаржується
Румунські профспілковці продовжують протести проти політики уряду в галузі оплати праці.
Богдан Матей і Христина Манта, 03.06.2026, 11:00
Нервозність залишається домінуючим настроєм у румунському суспільстві. Рекордна інфляція для країни-члена Європейського Союзу, підвищений податок на додану вартість, місцеві податки та збори, національна валюта, лей, що стає дедалі слабкішою порівняно з основними конвертованими валютами, фундаментальні державні інституції, до яких ставиться з дедалі більшою недовірою, політична еліта, яка начебто не чує невдоволення громадян – у цьому переліку нічого не бракує.
Останньою причиною невдоволення став законопроект про єдину тарифну сітку оплати праці в державному секторі, який, на думку профспілковців, негативно позначиться на доходах майже всіх бюджетників. Профспілка експертів-криміналістів, наприклад, оголосила, що найближчими днями приєднається до протестів, розпочатих судовими секретарями, які частково припинили свою діяльність і вирішили, що до кінця тижня, з 08:00 до 12:00, робочий час для громадськості має працювати вдвічі скорочено, а вирішуватися мають лише термінові справи.
Профспілкові представники криміналістів заявляють, що якщо закон набуде чинності в запропонованій редакції, їхні доходи щомісяця зменшуватимуться на 30–40%, при цьому вони не отримували жодного підвищення зарплати за останні десять років. Верховний суд, у свою чергу, критикує проект, який вважає «глибоко недосконалим», і стверджує, що судді повинні мати спеціальний закон про оплату праці.
На думку Суду, законопроект порушує принцип поділу та рівноваги державних повноважень і може поглибити нерівність між категоріями працівників бюджетної сфери. Незадоволені й профспілковці з галузі державних фінансів. Вони також припинили роботу тому що побоюються, що отримуватимуть менше грошей. Про протести в громадських місцях оголошують і профспілковці медичного сектору, які вимагають відкликання законопроекту та стверджують, що, якщо його не буде змінено, вони отримуватимуть менше грошей і їхні права будуть порушені.
Тим часом тимчасовий міністр праці в уряді, який майже місяць тому був відправлений у відставку парламентом шляхом винесення вотуму недовіри, Драгош Пислару, перебував у Брюсселі для обговорення з Європейською комісією остаточного перегляду Національного плану відновлення та стійкості (PNRR), який, серед іншого, вимагає, щоб закон про оплату праці був прийнятий і введений в дію до 31 серпня.
Міністр пообіцяв врахувати зауваження профспілок перед тим, як розпочати законодавчий процес у парламенті. Він каже, що закон має усунути розбіжності в оплаті праці між працівниками з подібними обов’язками. Уряд обіцяє застосувати нову шкалу для всіх працівників державного сектору, але водночас не хоче, щоб на даний момент відбувалося підвищення зарплат для високопосадовців, які й так отримують дуже щедрі виплати і стають дедалі непопулярнішими в очах громадськості. Від ухвалення закону залежить надання Брюсселем траншу в розмірі майже 800 мільйонів євро, передбаченого в НПВС.
