Зростання дефіциту торговельного балансу
Дані Національного інституту статистики Румунії показують, що дефіцит торгівлі зріс на 15% за перші дев'ять місяців року.
Лейла Кеаміль і Василь Каптару, 12.11.2024, 10:43
Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші дев’ять місяців цього року збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, склавши близько 23,5 млрд євро. Це випливає з даних, опублікованих в понеділок Національним інститутом статистики (НІС). Експорт за цей період склав понад 69 млрд євро, що на 1,4% більше за аналогічний період минулого року. Імпорт склав майже 93 млрд євро, що на 2,3% більше.
За даними Національного інституту статистики, за перші дев’ять місяців цього року значні частки в структурі експорту та імпорту займають машини та транспортне обладнання (майже 47% в експорті та понад 36% в імпорті) та інші промислові товари. Вартість торгівлі товарами всередині ЄС перевищила 50 млрд євро у відправленнях та понад 67 млрд євро у надходженнях. Вартість торгівлі за межами ЄС становила понад 19 млрд євро в експорті та понад 25 млрд євро в імпорті.
Також у понеділок Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Він в основному повернувся до прогнозів у квартальному звіті про інфляцію, опублікованому в травні. Голова НБР Муґур Ісереску підкреслив, що центральний банк враховує в своїх прогнозах лише достовірні дані і, що на подальшу динаміку інфляції також вплине наступна фіскально-бюджетна корекція для зменшення дефіциту. Він сказав, що очікує на послідовну програму макроекономічної корекції з сильною політичною підтримкою.
Муґур Ісереску: «Це саме те, на що ми чекаємо від нового уряду – солідної програми макроекономічної корекції, яка буде політично підтримана, соціально прийнята і матиме макроекономічний ефект, щоби повернути фінанси країни на правильний шлях. Ми можемо уявити, я маю на увазі нас, румунів, програму поступової корекції на рівні 0,7 на рік, значно нижчу, ніж економічне зростання, яке прогнозуємо на рівні 2% на рік, що можна поєднати з уникненням падіння рівня життя, але не з 16% зростанням валових, чистих або реальних доходів, чого не можна зробити.»
Національний банк прогнозує, що інфляція опуститься нижче 3,5% на рік лише у 2026 році. Муґур Ісереску підкреслив, що цінова динаміка характеризується низкою ризиків та невизначеностей. Вони стосуються як фіскальної політики та підвищення заробітної плати, так і зовнішніх факторів, таких як розвиток європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка цін на нафту в контексті посилення геополітичної напруженості, а також те, яким чином розвиватимуться конфлікти в Україні та на Середньому Сході.
У своєму останньому звіті «Перспектива розвитку світової економіки», опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув свої прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.
