Літня соціологічна фотографія
49% респондентів вважають, що напрямок, в який прямує Румунія є неправильним, і тільки 44% вважають, що це добрий напрямок, - вказують результати опитування про душевний настрій румунів.
România Internațional, 24.08.2015, 12:02
Розташований між президентськими виборами від минулої осені і парламентськими та місцевими виборами, що пройдуть 2016 року, поточний рік не є виборчим в Румунії. Тому, опитування про довіру до політиків чи наміри голосування за одну або іншу партію не є обов’язково красномовними доказами того, що в кінцевому підсумку буде вердиктом урн. Але цифри можуть вказувати на тенденції, що стосуються настрою виборців.
Таким чином, після близько восьми місяців каденції, президент Клаус Йоханніс продовжує бути політичною особистістю, які найбільше довіряють румуни – 59%. Для нього, це гарна вістка. Поганою вісткою є те, що в порівнянні з груднем 2014 року, коли розпочався його президентський мандат і коли рівень довіри до нього становив 78%, глава держави втратив 19 відсотків, більше половини з них протягом літа. Для соціологів, ерозія його популярності є швидкою, а для політичних аналітиків це означає розчарування виборців. Після десяти років, протягом яких конфліктна і гіперактивна поведінка колишнього президента Траяна Бесеску втомила і набридла багатьом, румуни захотіли мати збалансованого президента пишуть газети, але не такого, який не спускається до земних проблем.
Йоханніс не доказав свого бажання керувати країною і, на перший погляд, задоволений зручними інтерв’ю передчасно зафіксованими його людьми та щомісячними візитами до європейських столиць – пишуть ЗМІ в Бухаресті. У списку довіри, після президента слідує генеральний мер столиці Сорін Опреску 40%. Колишній соціал-демократ переміг на виборах як незалежний і знаходячись наприкінці свого другого терміну на посту столичного мера, він збирає дивіденди управління, завдяки якій місто все краще виглядає.
Оглядачі, однак, не дуже вірять у його політичну довговічність, через купу корупційних справ, складених Прокурорами в столичній мерії. Від керівників правлінь й до особистих радників мера, з кожним днем все більше число співробітників Опреску потрапляють за гратами. Антураж із кримінальними проблемами – колеги з уряду та партії, навіть його власний швагер – має і прем’єр-міністр соціал-демократ Віктор Понта. Більше того, сам він звинувачений НАД у корупційних справах, глава виконавчого уряду викликає довіру до нього тільки у 35% румунів.
З іншого боку, 47% респондентів вважають, що під час урядування Віктора Понти економічна ситуація покращилася, 31% вважають, що економіка залишилася на томі ж рівні, в той час як 20% кажуть, що ситуація погіршилася під час теперішнього урядування. Якщо б наступної неділі були організовані вибори, 41% румунів проголосували би за головну опозиційну Націонал-ліберальну партію і 37 відсотків вибрали б правлячу СДП. Опозиційний ДСУР та позапарламентська партія М10 депутата Європарламенту Моніки Маковей, отримали б 5% голосів від румунів. Молодші партнери соціал-демократів у коаліційному уряді, АЛДЄ, отримали б тільки 3 відсотки, а НСПР – тільки два проценти, що є нижче 5-відсоткового виборчого порога.
