Політичний клас та Об’єднання

Румуни світу у неділю відзначили 157-му річницю об'єднання Волоського і Молдовського князівств, подія, що вважається наріжним каменем у процесі формування сучасної румунської держави.

Corina Cristea, 25.01.2016, 15:33

24 січня 1859 року Александру Йоан
Куза, який 5 січня того ж року був обраний Господарем Молдови, був призначений і
правителем Волощини. Таким чином був підписаний акт фактичної злуки двох румунських
князівст. Три роки потому, 24 січня 1862 року, об’єднання було визнано на
міжнародному рівні, а нова держава отримала назву Румунія.

Складний процес об’єднання історичних
румунських земель в єдину Румунську державу завершився Через майже шість
десятиліть у 1918 році, коли до Румунського королівства приєдналися Бессарабія,
Буковина і Трансільванія, де румуни складали більшість населення. У результаті Другої
світової війни Румунія втратила, однак, Бессарабію та північ Буковини. Проте
Акт проголошення об’єднання Молдовського князівства та Волощини прийнятий 24
січня 1859 року в Бухаресті, вважається першим кроком до створення єдиної
румунської національної держави.

Тепер, 157-а річниця цієї знаменної події була відзначена румунами зі
всього світу. У Румунії були організовані концерти народної музики, місцеві військові паради,
спеціальні молитовні богослужіння, а місцеві власті організували святкові столи, рясно вкриті традиційними румунськими стравами. Присутній на урочистих заходах,
що відбулися в Яссах (схід країни), президент Клаус Йоханніс виступив з
промовою, в якій торкнувся уроків цієї
історичної події та про її актуальність і закликав політиків прислухатися до
очікувань громадян, відновити втрачену з часом довіру та бути готовими брати на
себе відповідальність:

Клаус Йоханніс: «Тодішня еліта зрозуміла прагнення румунів з обох берегів річки Мілков (що вважалася
кордоном між Молдовою і Волощиною – ред.), і зуміла перетворити
це прагнення це устремління населення двох країн на акт високої політичної майстерності і
солідарності. Фактично немає постаті того часу, яка б не «підклала плече»
до втілення в життя цього проекту. І тоді в політиці було багато скандалів,
розбіжностей, криз, прихованих або відкритих. Акт проголошення об’єднання здолав
не лише старі хвороби політики, а й інтереси, що існували за межами кордонів двох
країн. Але демонструючи політичну зрілість і вмілість тодішня еліта зуміла здолати
усі ці перешкоди і добитися успіху.»

На заходах в Яссах, де спеціальним гостем був мер Кишинева Дорін Кіртоаке,
прем’єр-міністр Дачіан Чолош провів паралель між державним проектом тих часів і
тим, що відбувається тепер, наголосивши на тому, що очолюваний ним уряд
намагається втілити у життя щедру ідею Об’єднання навколо загальних принципів і
широко поширених прагнень. Спікер Сенату Келін Попеску Терічану нагадав у
своєму посланні, що 24 січня 1859 року є наріжним каменем у процесі формування
сучасної румунської держави. «Об’єднання румунських князівств стало результатом
поєднання політичної мудрості і патріотизму, моментом, коли еліта об’єдналася в
ідеалах з населенням», – заявив лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня.
І співголова Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу сказала, що сучасне румунське
покоління має покликання покращити проект, що розпочався 157 років тому.