Реакція на ситуацію в Криму
Глибоко стурбована подіями в сусідній Україні, Румунія підтвердила свою підтримку суверенітету і територіальній цілісності сусідньої країни і оголосила, що не визнає псевдо-референдум щодо відділення Криму.
Bogdan Matei, 17.03.2014, 12:30
Поряд з Польщею, Словаччиною й Угорщиною, Румунія є одним з членів НАТО та ЄС, що безпосередньо межують з Україною. Довжина румунсько-українського кордону перевищує 620 км. Крім того, в Західній Україні, проживають понад 400 000 етнічних румунів, зосереджених в основному вздовж цього кордону.
Це лише кілька причин, по яким Бухарест стурбований ситуацією в сусідній країні, неодноразово наголошуючи на необхідності збереження її суверенітету і територіальної цілісності.
Президент Траян Бесеску у неділю заявив, що Румунія вважає незаконним референдум у Криму і не визнає його результати. Глава румунської держави зазначив, що проведення народного волевиявлення під загрозою військової окупації порушує всі правила демократичного процесу, який би міг бути визнаний та узаконений міжнародним співтовариством. Траян Бесеску також закликав Російську Федерацію діяти по відношенню до України відповідно до Статуту Організації Обєднаних Націй і принципів міжнародного права, наголошуючи на тому, що Румунія підтримує ідею врегулювання кризи дипломатичним шляхом.
У свою чергу, міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян привітав позитивне ставлення НАТО до врегулювання кризи в Україні, зокрема рішення альянсу направити свої розвідувальні літаки, оснащені спеціальним комплексом радіовиявлення і наведення (AWACS), до Польщі та Румунії з метою отримання даних про перебіг української кризи.
“Це рішення Північноатлантичної ради спрямоване на запобігання регіональної напруженості і забезпечення безпеки держав-членів”, – сказав Т.Корлецян. В інтервю іноземним журналістам глава румунської дипломатії висловив заклопотаність у звязку з ескалацією російської інтервенції у Чорноморському регіоні.
“Кримський півострів може стати ще одним кроком у новому витку російського експансіонізму, а Румунія, перебуваючи на кордоні з Україною, стає останнім щитом західного блоку”, – пишуть журналісти іспанської газети АВС, якій міністр закордонних справ Румунії дав ексклюзивне інтервю.
Й один із заступників Тітуса Корлецяна, державний секретар зі стратегічних питань у Міністерстві закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що події в Україні є серйозним і тривожним сигналом для Європи, а кримський референдум є незаконним та нелегітимним.
Стривоженість Румунії посилюється наявністю всього в 100 кілометрах від свого східного кордону ще одного вогнища проросійського сепаратизму: Придністровя, влада якого понад двадцять років тому вирішила вийти зі складу новоствореної Республіки Молдова. Політичний конфлікт швидко переріс у відкрите озброєне протистояння, під час якого загинуло кілька сотень людей. Кровопролиття було припинене, коли російські війська заступилися за придністровських сепаратистів. Для аналітиків, аналогія між Кримом і Придністровям, а також між ними і грузинськими Абхазією та Південною Осетією є очевидною.
У цьому контексті премєр-міністр Румунії Віктор Понта заявив, що країни-члени Європейського Союзу повинні зробити набагато більше для Грузії та Молдови, зокрема для підтримки прозахідної орієнтації урядів і народів двох колишніх радянських республік.
