Референдум з питань боротьби з корупцією

Як обіцяв, президент Румунії Клаус Йоханніс запустив процедуру проведення референдуму щодо боротьби з корупцією та доброчесності у державному секторі.

Ştefan Stoica, 25.01.2017, 13:16

У понеділок, через день після багатотисячних протестів проти проекту
колективного помилування і поправок до Кримінального кодексу, ініційованих урядом
правлячої коаліції, що складається з лівої Соціал-демократичної партії та
правоцентристського Альянсу лібералів та демократів, президент оголосив про
намір ініціювати проведення всенародного референдуму, на якому громадяни мають
висловитися щодо ряду делікатних аспектів в діяльності правосуддя.

Причиною
такого рішення глави держави є остання суперечлива ініціатива Соціал-демократичної
партії, незаперечного переможця на парламентських виборах в грудні, про яку соціал-демократи
нічого не згадали під час передвиборної кампанії.

Зміст проектів і порядок, в якому вони мали бути
схвалені, тобто терміновим розпорядженням, що набуває чинності одразу після його схвалення,
обурили громадськість. Гостро розкритикували їх і представники органів судової
влади – Генеральний прокурор, Національне антикорупційне управління, Національне
управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, Верховний суд
тощо. Багато хто стверджує, що цією ініціативою уряд намагається помилувати корупціонерів
або частково декриміналізувати зловживання службовим становищем.

Зі свого боку Міністерство юстиції стверджує,
що переповненість в’язниць і необхідність приведення ряду положень
Кримінального кодексу у відповідність до рішень Конституційного Суду, а також можливість
стягнення з Румунії штрафу у розмірі 80 мільйонів євро Європейським судом з
прав людини, змушують до вжиття
невідкладних заходів. У тому, що оглядачі назвали грою в шахи між президентом і
його противниками соціал-демократами, глава держави швидко зробив перший хід і
розпочав процедуру проведення референдуму. Тема стосується продовження боротьби
з корупцією і забезпечення доброчесності у державному секторі. Помилування не
може бути предметом законодавчої народної ініціативи, тому ще не відомо як буде
сформульоване запитання.

З іншого боку у Страсбурзі президент Клаус Йоханніс
обговорив проекти про помилування та поправки до чинного кримінального
законодавства з президентом Європейського суду з прав людини. Після розмови він сказав,
що немає ніякого тиску з боку ЄСПЛ або небезпеки можливого штрафу у розмірі 80
мільйонів євро, накладеного цим судом через становище в румунських
пенітенціарних установах. Пілотне рішення ЄСПЛ буде опубліковане в першій
половині цього року.

Клаус Йоханніс: «У ньому буде вказано, що не працює, які проблеми
мають бути вирішені і надано досить щедрий період, упродовж якого Румунія буде
зобов’язана знайти рішення. Наступним кроком буде розробити в Румунії, напевно
під керівництвом Міністерства юстиції, пакет заходів щодо поліпшення ситуації у
в’язницях. Помилково в Румунії ширяться чутки, що від Бухареста вимагають
здійснити помилування. Помилування є лише одним з можливих рішень, невеликою складовою
цілого пакету заходів, який ми маємо розробити.»

Ініціативу президента
Клауса Йоханніса рішуче підтримують опозиційні Націонал-ліберальна партія та Союз
«Рятуйте Румунію», але соціал-демократи вбачають в ній політичний підтекст. Лідер
Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня стверджує, що дії президента в
останній період мають виключно електоральний характер. Лівіу Драгня: «Це глибоко
помилкова кампанія, яка, врешті-решт, матиме негативні наслідки для президента Йоханніса.
Це, напевно, спроба реанімувати тих, хто проголосував за президента у 2014 році.
Дії глави держави можуть негативно вплинути на стабільність, які високо цінують
як за океаном, так і в Європі.»

Починаючи з
вівторка парламент має в розпорядженні 20 днів, щоб дати згоду на проведення
референдуму. Проте, незважаючи на відповідь законодавчого органу, президент має право видати
указ про скликання референдуму.