Фінансування політичних партій

Президент Клаус Йоханніс підписав закон про фінансування політичних партій, після того, як на першому етапі, документ був повернутий до парламенту, який вніс зміни запропоновані президентом.

Ştefan Stoica, 18.05.2015, 12:03

Гроші рухають світом і політичний світ не є винятком. Світ, який, очевидно, не спирається тільки на ідеях, доктринах, цінностях та принципах, але особливо на грошах, стверджували б оглядачі, переконані, що єдиною мотивацією більшості тих, хто хоче займатися політикою, принаймні, в Румунії, є власний і сімейний матеріальний достаток. Парламент в Бухаресті намагався навести порядок, що стосується фінансування діяльності партій та виборчих кампаній. Необхідний демарш, враховуючи, що не було важливої політичної партії, яку б не підозрювали, що отримала великі суми від бізнесменів, зацікавлених в обмін на фінансування, отримати вигідні контракти з державою.

Порочний механізм, якого радикальна кампанія по боротьбі з корупцією, що має місце останнім часом, виявила, але якого тільки законодавство може усунути з практики. У суботу президент Клаус Йоханніс підписав закон, який вносить зміни до існуючого закону про фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Президент попросив парламент переглянути цей закон, і законодавчий орган вніс всі зміни, щоб, за словами президента, не залишити відкритими шляхи незаконного фінансування.

Згідно з поправкою, зробленою спільною комісією Палати депутатів і Сенату про внесення змін до виборчого законодавства, політичні партії можуть позичати гроші тільки за допомогою завірених нотаріусом документів. Договір повинен передбачати порядок і термін погашення запозичених сум, а термін не може бути більше, ніж три роки. Водночас позика і повернення грошей можуть бути зроблені тільки через банківський переказ.

У зверненні до парламенту, що стосується внесення змін до закону, президент попросив, зокрема, уточнити правила, що стосуються надання політичним партіям кредитів фізичними та юридичними особами, пожертвувань, контролю фінансування, і роз’яснити деякі положення, які могли порушити принцип політичного плюралізму. Об’єднані зусилля Парламенту – Адміністрації президента, врешті-решт, дали закон, якщо не кращий, хоча б ясніший що стосується фінансування партій. Скептики стверджують, однак, що винахідливість, тих, хто звик обходити закон не має меж, і що незаконне фінансуванням не зникне, і відсутність прозорості в цій галузі залишиться правилом, а не винятком.